Вчені з університету Еморі дійшли висновку, що на нашу поведінку може впливати генетична пам'ять про події у попередніх поколіннях.
Під час дослідження фахівці виявили, що травматична подія може вплинути на ДНК у спермі і змінити мозок та поведінку наступних поколінь. Але експерименти проводилися на мишах. Під час дослідження гризунів навчили уникати певного запаху, щоб перевірити, як його сприйматиме покоління онуків.
За словами експертів, результати були необхідні для дослідження фобій і тривоги. Гризунів привчили боятися запаху, схожого на вишню. Далі вони спостерігали за тим, що відбувається зі сперматозоїдами.
Виявилося, що ділянка ДНК у спермі, що відповідає за чутливість до запаху вишні, стала більш активною. Потомство мишей, а також їхнє потомство, були вкрай чутливі до запаху вишні і в майбутньому будуть уникати цього аромату, хоча жодного разу не стикалися з ним.
Вчені також виявили зміни у структурі мозку. "Батьківський досвід, навіть до зачаття, помітно впливає як на структуру, так і на функціонування нервової системи наступних поколінь", - заявили автори.
Отримані дані свідчать про "трансгенераційну епігенетичну спадковість", іншими словами, про те, що навколишнє середовище може вплинути на генетику людини.
"Це може бути одним із механізмів, що нащадки показують відбитки з предка. Немає жодних сумнівів: те, що відбувається зі сперматозоїдами, впливає на наступні покоління", - говорить один з авторів роботи Браян Діас. За його словами, спадкова пам'ять передається лише по чоловічій лінії від самців.
"Ці висновки мають важливе значення для дослідників фобій, тривоги і посттравматичних стресових розладів. Робота надає переконливі докази того, що одна з форм пам'яті може бути передана від покоління до покоління.
Прийшов час, коли вчені повинні всерйоз поставитися до трансгенераційних відповідей людини. Підозрюю, що ми ніколи не зможемо зрозуміти причин підвищення рівня невропсихіатричних розладів, як, наприклад, ожиріння або діабет, якщо не будемо брати до уваги досвід попередніх поколінь", - зазначає професор Маркус Пембрі.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Neuroscience.
Приєднуйтеся до ком'юніті Корреспондент Lifestyle&Fashion на Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion ВКонтакте