Ральф Лорен говорить, що створює не одяг, а мрії.
Ральф Лорен, що виріс в Бронксі, - син білоруських іммігрантів, святкує 14 жовтня 75-річчя. Марку Ralph Lauren знають навіть ті, хто принципово не цікавиться модою. Сорочки-поло, прикрашені вишитим логотипом - вершником на коні з ключкою в руці, зробили творчість Ральфа Лорена настільки впізнаваним, наскільки в принципі може бути робота дизайнера, пише Lenta.ru.
Але за кольоровими сорочками-поло стоїть ціла імперія: одяг найрізноманітніших цінових категорій для чоловіків, жінок і дітей, посуд, меблі, годинники та ювелірні прикраси, ресторани і навіть власний журнал. Річ від Ralph Lauren можна купити за 50 доларів, а можна - за десятки тисяч. При подібному діапазоні Лорену вдалося не скотитися в мас-маркет, а залишитися виробником товарів класу люкс.
Фото: AP
Фірмові футболки та сорочки-поло від Ralph Lauren нещадно підробляють. Чи це не успіх?
Акції компанії Polo Ralph Lauren Corporation з 1997 року котируються на біржі. Зі статком у сім мільярдів доларів дизайнер входить в список 200 найбагатших людей світу, а також числиться на 64-й сходинці рейтингу найбагатших людей США за версією журналу Forbes.
7 фактів про ювіляра і його модну марку
Суворе дитинство
Батьком Ральфа Лорена був Френк Лівшиць, маляр з білоруського міста Пінська. Разом з дружиною Фрідою Котляр Френк іммігрував в Нью-Йорк і оселився в однокімнатній квартирі в Бронксі, у пари народилося четверо дітей. Серед сусідів сімейства Лівшиць був і майбутній знаменитий модельєр Кельвін Кляйн. Чому у батьків були такі неслов'янські імена, Лорен не знає, але припускає, що батько й мати просто вибрали собі нові після переїзду до Америки.
Народився стильним
Маленький Ральф Лівшиць вже в школі дивував однокласників умінням елегантно одягтися, а в шкільному творі якось написав, що хоче стати мільйонером. В 16 років підліток змінив прізвище на Лорен. Коли згодом його запитали, чому йому не догодило класичне єврейське прізвище, Ральф пояснив, що воно неблагозвучне і що "в ньому міститься слово "лайно"(в англійському написанні Lifshitz; не влаштувало майбутнього модельєра слово в корені прізвища - shit).
Не навчався, але служив
У Лорена немає вищої освіти, тим більше профільної, - він дизайнер-самоучка. Намагався вивчати економіку, але через два роки покинув коледж і пішов служити в армію. Повернувшись, влаштувався працювати продавцем в fashion-компанію Brooks Brothers.
Розбагатів до 30 років
Популярність дизайнеру принесли сорочки-поло, але першим фурором у модному світі він зобов'язаний краватці. Працюючи продавцем у Brooks Brothers, він запропонував удосконалити модель - зробити краватки більш широкими. Але начальство відкинуло його ідею. Тоді Лорен і вирішив почати свій бізнес: орендував поштову адресу в Емпайр-стейт-білдінг і став шити краватки для маленьких магазинчиків. Товар мав попит, і на продукцію звернули увагу великі нью-йоркські універсальні магазини. Лорен знайшов інвестора і в 1967 році, у віці 28 років, заснував компанію Polo Fashions. Уже в 1971 році у Лорена з'явився власний монобутик в Беверлі-Хіллз.
"Найбільш американський" дизайнер
Світ кіно та спорту регулярно приваблював Лорена для всіляких колаборацій. У 1974 році студія Paramount попросила його створити костюми для екранізації Великого Гетсбі. У 2005 році модельєр підписав контракт на розробку форми для Вімблдонського турніру, а в 2008 і 2014 роках став офіційним дизайнером форми для американської олімпійської збірної.
Любить Росію
Лорен багато разів розповідав пресі, що ріс в атмосфері любові до Росії (коли в 1918 році батьки майбутнього кутюр'є іммігрували, Білорусь тільки-тільки перестала бути частиною Російської імперії, тому Лорен вважає своєю історичною батьківщиною Росію в цілому, а не Білорусь). Його батьки готували страви російської кухні і іноді, щоб діти не могли їх зрозуміти, говорили на суміші російської та їдишу (сам Лорен російською не володіє). У 1993 році модельєр представив першу "російську" колекцію - лінію одягу та аксесуарів, натхненну історичною батьківщиною. Він потім пояснив пресі, що його окрилила зовсім не перша доленосна зустріч Білла Клінтона з Борисом Єльциним, а спогад про мамину каракулеву шапку. У колекції були козачі бурки і кітелі, як у червоних революціонерів. Згодом Лорен створив і другу "російську" колекцію - цього разу його надихнув роман Льва Толстого Анна Кареніна.
Вшанування до коріння і традицій
Ральф Лорен вперше відвідав Росію в 2007 році. Він приїхав до Москви з дружиною Рікі і трьома дітьми (на відміну від переважної більшості діячів світу моди чоловічої статі, Лорен дотримується цілком традиційної сексуальної орієнтації). Візит був приурочений до відкриття бутиків дизайнера в столиці. У Москві Лорен повідомив, що розраховує заїхати в рідне місто батька Пінськ і був розчарований, коли йому сказали, що це занадто далеко від столиці Росії. Дизайнерові довелося задовольнятися, за його висловом, "енергією і суєтністю" Москви. "Я часто думаю, що б сказали про моє захоплення Росією батьки, якби вони були живі", - зазначив тоді він.
Мудрості від Лорена
"Мене завжди надихав романтичний образ Америки... Сільські сім'ї, пилові трейлери, одноповерхові фермерські будинки, брудні дороги і дерев'яні вози, набитий модними старшокласниками в кедах і толстовках старий кабріолет, плавання під вітрилом вздовж узбережжя Мена".
"Я пройшов у житті через все - від світової слави до жахливих особистих подій. Не все складається у долі так, як розраховуєш. Але не можна просто сидіти і рефлексувати, інакше не створиш нічого хорошого".
"Якби хтось вирішив написати мою біографію, то вийшла б одна з тих книг, прочитавши які, думаєш: "Нііі, так не буває".
"Дуже важливо навчитися створювати щось з нічого".
"Я створюю не одяг, а мрії. Люди дивуються - як єврейський хлопчик з Бронкса навчився створювати одяг для правлячого класу? Може, я і не належав до еліти, але я мав відношення до мрій".
"Я ніколи не хотів бути модним. Тому що, як тільки ти стаєш модним, ти виходиш з моди".