Посткомуністичний Париж Сходу. Чим приваблює сучасний Бухарест

Еклектична столиця Румунії Бухарест представляє мікс із західних архітектурних ідей та східної образності, тоталітарної гігантоманії 20-го століття і жвавого нічного життя.

Як встигнути ознайомитися з усіма пам’ятками Бухареста і відчути дух цього міста за два дні, радять оглядачі Reuters.

Автобусний маршрут № 783 веде від аеропорту прямо до центрального державного університету Piata Universitatii і середньовічного купецького району Ліпскані, який дивом уникнув долі багатьох розташованих неподалік історичних місць, зруйнованих режимом Чаушеску.

Увесь район, за винятком кількох занедбаних місць, є своєрідним  лабіринтом з вимощених вулиць і старовинних будівель на різних стадіях реконструкції, у центрі якого вирує нічне життя.

Тут можна гуляти у будь-якому напрямку, але головною визначною пам’яткою району вважається Ставропольська церква. Побудована у 1724 році, вона демонструє яскраве і багате в архітектурному плані поєднання візантійського та барокового стилів.

АР

Оглядачі радять насолодитися колоритом місцевих кафе, барів та невеликих магазинів текстилю та антикваріату перед візитом до Куртя-Веке - резиденції Влада Цепеша, легендарного тирана, що став прообразом Дракули Брема Стокера.

Там же розташований Ханул-луй-Манук, двір купецького готелю 19-го століття, де також буде приємно посидіти і випити чогось, насолоджуючись неповторною атмосферою.

У Ліпскані туристам не буде складно вибрати відповідне місце для вечері. Тут розташовується багато ресторанів з французькою, турецькою, італійською та угорською кухнями. У пивоварні початку 19 століття Caru cu Bere під значними склепінчастими стелями подають традиційні румунські страви, зокрема тут варто спробувати сармале, м’ясний фарш, загорнутий у капусту, і звичайно ж мамалигу.

Вечір варто присвятити прогулянці по елегантному Pasajul Villacrosse, де також можна знайти затишне містечко, щоб посидіти з коктейлем.

Pasajul Villacrosse / AP

Ліпскані тішить туристів неймовірною різноманітністю барів та клубів, які постійно змінюються. У Mojo, наприклад, регулярно проходять концерти живої музики. По всьому району розкидані бари з індустріальною тематикою. Оглядачі рекомендують відвідати бар Atelierul Mecanic, оформлений як майстерня, Papiota - як швейне ательє, і бар Energiea, що нагадує друкарський верстат.

Як альтернативний варіант вечірньої прогулянки експерти пропонують пройтися найпопулярнішою вулицею міста - Calea Victoriei. На ній розташовуються монументальні будівлі Beaux Arts Cercul Militar і Art Deco Telephone Palace, а також популярні серед місцевої молоді клуби -  Control Nearby, Panic! і джаз-бар Green Hours.

Наступний день експерти радять розпочати з огляду колишнього королівського палацу, який нині є Національним художнім музеєм румунського та європейського мистецтва. Дістатися туди найлегше на метро. Абонемент на дві поїздки коштує чотири румунських леїв або $1,20, а на цілий день - шість леїв. Доїхавши до Piata Romana, можна прогулятися ринком Amzei до площі Революції (Piata Revolutiei), обставленій з усіх боків історичними будівлями, серед яких і колишній королівський палац.

Площа перед Королівським палацом була центром революції 1989 року. У самому палаці розташовувалися штаб-квартири комуністів, звідки втік від обуреного натовпу на вертольоті Чаушеску, але був спійманий і страчений. У центрі стоїть пам’ятник жертвам революції, який деякі місцеві жителі глузливо називають картоплею на палиці.

Неподалік розташувалися церква Кретцулеску з червоної цегли та концертний зал Атенеум з колонами, відомий як найкрасивіша будівля міста і місце проведення всесвітньо відомого фестивалю класичної музики на честь Джордже Енеску.

Нинішній готель Athenee Palace Hilton, побудований на початку 20-го століття, був відомим місцем зустрічі шпигунів у 1930 році. При комунізмі кімнати прослуховувалися, а чимало працівників готелю були агентами секретної служби Секурітате.

У Палаці Кретцулеску, також розташованому на вулиці Calea Victoriei, розташований музей Джордже Енеску, найвідомішого румунського композитора.

Крім того, оглядачі радять відвідати Музей румунського селянства, будівля якого є важливим прикладом неорумунської архітектури, що поєднала тенденції арт-нуво і модернізму Антоніо Гауді.

AP

У кафе біля музею пропонують традиційні румунські страви, в тому числі чорбу (кислий суп) і страви з холодного м’яса та сирів. У музеї є колекція народного мистецтва, текстилю та інших виробів з селянського життя. Також тут можна купити народні витвори у спеціалізованих магазинах.

Пройшовши невеликий парк, можна вийти до бульвару Aviatorilor, від якого розгалужуються зелені вулиці з мальовничими віллами в стилі модерн і арт-деко. У багатьох з них зараз розміщені іноземні представництва. На рубежі 20-го століття, завдяки цьому району Бухарест часто називали Парижем Сходу.

Відразу після цього можна проїхатися на трамваї № 1, що курсує від  Piata Victoriei. Маршрут проходить через житлові та комерційні райони міста за центром і по новому мосту Pasajul Basarab, з якого відкриваються панорамні види на місто. Поїздка займе близько двох годин.

Повернувшись до площі Вікторії, можна повечеряти у бістро La Taifas, де також подають страви румунської кухні. Також ситні страви і, зокрема, ребра барбекю варто спробувати у ресторанчику Metuka, розташованому неподалік, на бульварі Lascar Catargiu.

AP

В останній день оглядачі радять побачити монументальну будівлю Casa Poporului (Палац народу), вигадану Чаушеску в кінці 1970-х. Тепер тут засідає румунський парламент. До цього місця краще добиратися на таксі, щоб заощадити енергію, оскільки вона може знадобитися для проходження нескінченних коридорів цієї будівлі. Чаушеску планував, що це буде румунський Акрополь з тисячами тонн кришталю, мармуру і дерева. Але будівля стала символом його руйнівної соціальної політики.

Для будівництва цього палацу довелося знести житлові будинки, церкви і синагоги на величезній території, а також на усе це знадобилися неймовірні кошти з державного бюджету. Для створення нового адміністративного центру - Civic Centre - зі своїх будинків були виселені тисячі людей. Водночас діяло суворе нормування продуктів харчування та енергоносіїв на душу населення.

У задній частині будівлі розташований Музей сучасного мистецтва та кафе з видом, що демонструє більш широку перспективу зусиль Чаушеску переробити Бухарест.

Отримати уявлення про архітектурні плани Чаушеску можна також, пройшовшись бульваром Carol II, щоб побачити вулиці Civic Centre дорогою до вірменської церкви. Для контрасту, відразу ж за ними йде мальовничий квартал вілл у французькому стилі, модерністських багатоквартирних будинків і крихітних неорумунських замків з вежами, оповитими виноградною лозою.

Далі на північ розташований парк Gradina Icoanei і бульвар Dacia, де також є багато мальовничих місць. У ресторані Gargantua можна пообідати і випити каву або викурити сигару в новому арт-пабі на Strada Vasile Conta, де готують пасту, сендвічі та подають коктейлі.

Далі за цим місцем знову починаються простори сірих багатоквартирних будинків комуністичної спадщини Бухареста. Втім, за словами оглядачів Reuters, ці монотонні квартали поступово оновлюються і стають залюдненішими.

Корреспондент.net