Точка зору: Як підготуватися до сходження на Еверест

Чим відрізняється комерційне і професійне сходження на Еверест, і як підготуватися до цього нелегкого шляху.

В останні роки я спостерігаю натовпи людей, які кожного сезону вирушають на Еверест, пише Таши Тенцинг, триразовий підкорювач Евересту й онук першого підкорювача цієї вершини, Тенцинга Норгея, у колонці, опублікованій у №43 журналу Корреспондент від 30 жовтня 2015 року. І згадую, що ще 40 років тому ця вершина заввишки 8.848 м вважалася практично недоступною. Тільки професійні та підготовлені спортсмени наважувалися штурмувати її. Тепер усе змінилося.

Попит на комерційні сходження зріс майже на 100% в порівнянні з початком 1970-х, коли на Еверест почали ходити постійні експедиції. Зростання популярності найвищої вершини світу пов'язане з тим, що Непал відкрив свої кордони і дозволив альпіністам іти в гори через свою територію. До цього сходження здійснювалися переважно з Тибету, а отримати дозвіл від китайських прикордонників було набагато складніше. Тому непальський шлях відразу став популярним, але й кількість смертей серед альпіністів різко зросла.

Проте це не зупиняє сотні комерційних груп. По суті це сходження під керівництвом інструкторів, а також за підтримки безлічі шерпів. Клієнт завжди може покладатися на їхню допомогу. Це виявляється скрізь. Приміром, секретом успіху сходження на Еверест залишаються правильно закріплені мотузки по всьому маршруту. Вони повинні бути повішені від базового табору до вершини. Раніше ми в групі робили це самі, але для комерційних груп усе роблять шерпи.

У цьому і полягає величезна різниця між комерційним і професійним альпінізмом. Професіонали покладаються на свій величезний досвід, у багатьох з них по 15 років сходжень за плечима. А клієнтами переважно стають ті, у кого не більше року або двох гірського досвіду. Переважно це люди в хорошій фізичній формі, які вже сходили на вершини вище 6.000 м. Важливий також і психологічний стан клієнта – чи готовий він терпіти біль і дискомфорт заради вершини.

Адже сходження на Еверест з півночі або півдня не є технічно складним, але ніколи не потрібно забувати про «зону смерті» після 7.000 м. Там повітря занадто розріджене, щоб нормально дихати. Довге перебування там здатне вбити будь-яку людину. І це робить сходження дуже ризикованим, тим більше що погода стрімко змінюється щодня і може вбити як недосвідченого клієнта, так і підготовленого альпініста.

Головною якістю хорошого висотного гіда повинна бути повна впевненість, що ти можеш підняти людей на гору і потім спустити їх звідти живими. Потрібно відразу встановити правила, які група не може порушувати. Також важлива повна дисципліна. На відміну від професіоналів, які і так розуміють важливість дисципліни, клієнти часто звикли командувати. І вимагають виконувати їх умови, оскільки вони платять гідам гроші. Треба розуміти, що, спустившись живим, нехай і не досягнувши вершини, ви ще зможете спробувати зійти. Всі гіди і шерпи повинні бути впевнені, що клієнти дотримуватимуться дисципліни і не наражатимуть їхні життя на небезпеку.

Також вони повинні бути чесними з тими, кого ведуть на гору, і завжди говорити їм про їхній фізичний стан і можливість зійти. Краще відразу сказати про це людині, ніж ставити під удар всю групу. Це дуже важке рішення для гідів, оскільки від кількості успішних підйомів залежить їхній імідж, але це може врятувати багато життів. Тому кожен провідник до початку основного штурму гори повинен розуміти, хто зможе зійти, а хто потягне групу вниз. На це у нього є приблизно три тижні підйому.

Як підготуватися до Евересту? Як людина, яка тричі побувала там, скажу, що потрібно готувати себе не лише фізично, а й морально. Останнє, можливо, навіть важливіше

Як підготуватися до Евересту? Як людина, яка тричі побувала там, скажу, що потрібно готувати себе не лише фізично, а й морально. Останнє, можливо, навіть важливіше. Кожен у команді, звичайно, хоче зійти на гору – саме для цього вони готуються багато років і витрачають великі гроші. І тут головне розуміти, чи готовий ти зійти на найвищу точку, а потім спуститься звідти живим. Фізична форма і психічний настрій дуже важливі. Але головне бути чесним перед самим собою. Потрібно зазирнути в себе і сказати, наскільки ти готовий іти на вершину, не наражаючи на ризик своє життя і життя інших учасників і шерпів. Тільки відповівши на це питання можна робити перший крок на льодовиках Евересту.

***

Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 30 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.