RU
 

Корреспондент: Оперативне втручання. Страхова медицина в Україні може з’явитися вже наступного року

Корреспондент.net,  29 липня 2014, 14:12
0
1851
Корреспондент: Оперативне втручання. Страхова медицина в Україні може з’явитися вже наступного року
Фото: Дмитра Ніконорова
Олена Корж користується лікарняною касою, сплачуючи за поліс 30 грн на місяць

МОЗ попереджає співвітчизників: наступного року в країні може нарешті з'явитися страхова медицина. Корреспондент розібрався, чим це загрожує застарілій і корумпованій системі охорони здоров'я, пише Сергій Одаренко у №29 видання від 25 липня 2014 року.

Коли директор столичного дитсадка № 149 Олена Корж зламала ногу, послизнувшись на льоду, витрати на лікування їй компенсували не законні винуватці – комунальні служби, які вчасно не прибрали тротуар, – а київська благодійна організація Лікарняна каса.

Такі каси, яких налічується в регіонах країни близько 17, поки що єдині структури, які нагадують обов'язкове медичне страхування (ОМС) – цивілізовану форму медобслуговування, прийняту в більшості держав світу.

Лікарняні каси, створені з ініціативи місцевої влади, значно «гуманніші» у фінансовому плані, ніж приватні страхові компанії. Наприклад, Корж платить за свій поліс у касу 30 грн на місяць, тоді як річний внесок у приватника коштує від 3 тис. до 6 тис. грн.

«Такі каси – це додаткове джерело фінансування [державної] сфери охорони здоров'я. Так населення реагує на обмежені можливості держфінансування», – розповідає Корреспонденту Володимир Долот, виконавчий директор Лікарняної каси.

Спочатку планувалося, що такі структури – перехідний етап від державної медицини до страхової і з часом ними стануть користуватися всі співвітчизники, як це сталося, наприклад, у Німеччині. У Росії, яка стояла на подібних з Україною стартових позиціях, вже багато років діє ОМС.

Вітчизняна система охорони здоров'я серед своїх європейських сусідів залишається вигнанцем. За останні роки через Верховну Раду пройшов цілий парад законопроектів, що передбачають введення ОМС, проте жоден з них не був прийнятий.

З декларацій з цього приводу починав майже кожен новий глава МОЗ, і Олег Мусій не виняток. Відомство винесло на публічне обговорення Концепцію нової системи охорони здоров'я.

Концепція передбачає початок впровадження ОМС вже наступного року, передачу істотної частини контролю над медициною від міністерства місцевій владі, введення договірних відносин між державою та установами охорони здоров'я, а також лікарями і навіть скасування 49-тої статті Конституції, що гарантує безкоштовну медицину.

«Безкоштовної системи охорони здоров'я ніде немає і бути не може. Вона може бути без оплати з кишені людини – за рахунок бюджету або фонду медичного страхування, який міг би існувати в державі», – вважає Мусій.

Внесок і пропозиція

Коли мешканка Обухова Тетяна Фарід привезла свою однорічну дочку в одну з дитячих лікарень Києва, де, на відміну від рідного міста, знайшлися потрібні дитині фахівці, її приголомшили прямо на вході. Щоб малюка прийняли, потрібно заплатити 200 грн в благодійний фонд.

«Мені нічого іншого не залишалося, окрім як написати заяву, що я бажаю покращити матеріально-технічний стан медустанови, і попросити прийняти від мене ці гроші», – усміхається молода мати.

При цьому пожертва ніяк не вплинула на умови перебування в лікарні, розповідає Фарід. Вона лежала у звичайній переповненій палаті і всі ліки купувала сама.

З іншого боку, казенна система охорони здоров'я не така вже й бідна, якою виглядає, стверджують експерти громадської організації Інститут аналітики та адвокації.

Провівши дослідження в полтавських лікарнях, вони з'ясували, що тільки за 2012 рік місцеві жителі заплатили за своє лікування у вигляді подяк або хабарів 120 млн грн. Ще 16,5 млн перерахували до добровільно-примусових «благодійних» фондів лікарень у вигляді внесків. При цьому з них лише 2,6 млн грн були витрачені на потреби медустанов.

Загальна сума неофіційних внесків сягає річного бюджету Полтави на медицину, порівнюють фахівці, і якби всі ці кошти витрачалися за призначенням, проблем з фінансуванням лікарень і поліклінік взагалі б не було.

«Люди [які платять внески] розуміють, що бюджет охорони здоров'я в Україні дефіцитний і потребує додаткових джерел фінансування, але мало хто усвідомлює, що за його рахунок деякі просто набивають власні кишені», – каже Максим Демченко, виконавчий директор благодійної організації Світло надії, що проводила дослідження спільно з інститутом.

Одним зі способів боротьби з незаконними платежами і хабарами може стати введення ОМС, але за умови його прозорої роботи та звітності

На думку експерта, одним зі способів боротьби з цими платежами і хабарами може стати введення ОМС, але за умови його прозорої роботи та звітності.

А поки що найчеснішим і найбільш зрозумілим українцям способом отримати якісне медобслуговування залишається добровільне страхування. Житель Фастова Юрій Циганчук придбав страховку за 10 тис. грн. Щоправда, за рік жодного разу нею не скористався і вже хотів було від неї відмовитися, але в останні дні дії договору раптом потрапив до лікарні з апендицитом.

Циганчук залишився задоволеним, що встиг отримати якісне лікування, і з того часу змінив своє ставлення до ДМС – він регулярно продовжує страховку. Солідарних з ним співвітчизників з кожним роком стає все більше.

За даними учасників ринку, вже майже 1 млн українців оформили поліси ДМС. Наприклад, в компанії Allianz Україна застраховані понад 28 тис. співробітників вітчизняних компаній.

ОМС головного мозку

Нинішня реформа спрямована радше на економію бюджетних коштів, ніж на поліпшення якості медичних послуг, вважають експерти. Адже якщо майбутнє ОМС передбачає серед джерел страхових внесків відрахування від роботодавця і самого працівника, то держава звільняється як мінімум від фінансування тієї частини населення, яке працює в приватній сфері.

Втім, МОЗ поки що навіть не визначилося, яку з трьох моделей ОМС, що діють у світі, взяти за основу – змішану, коли витрати на лікування в різній пропорції покриваються за рахунок бюджету, державної та приватної страховок, державну, що використовує винятково податки громадян, або приватну.

Незалежно від того, на якій системі чиновники зупиняться, вже сьогодні відомо, що буде створено державний страховий фонд охорони здоров'я.

«Без різниці, яким чином туди надходитимуть гроші – у вигляді податків або спеціальних відрахувань, – важливо, де вони будуть накопичуватися», – вважає Костянтин Надутий, начальник управління реформ при МОЗ.

Досвід країн із соціально орієнтованою ринковою економікою, до яких оптимісти хотіли б віднести й Україну, свідчить, що за наявності будь-якої моделі ОМС держава фінансує не менше половини витрат на охорону здоров'я.

Тому Україна, швидше за все, зупиниться на змішаній системі, передбачає Надутий, коли скарбниця оплачує тільки первинну медичну допомогу, а решту покривають страхові компанії. Але тільки за умови, що пацієнт застрахований, а в нинішніх економічних умовах зобов'язати всіх оформити хоч державні, хоч приватні страховки не вдасться, прогнозує чиновник.

Тому загальне ОМС – справа далекої перспективи. Поки ж поліпшити якість медобслуговування Надутий пропонує шляхом введення додаткових сервісних зборів.

«У всьому світі практикується співоплата. Страховка покриває тільки лікування та медикаменти, прописані в договорі, за решту доплачує пацієнт», – розповідає він.

До решти відносяться виділення ліжка і постільної білизни в стаціонарі, харчування та багато іншого. Наприклад, у Франції госпіталізація коштує € 18, а виписка рецепта у Великобританії – 0,5 фунта стерлінгів, і це крім страховки.

«Якість медичних послуг має бути однаковою для всіх, а от сервіси різні», – пояснює чиновник.

Водночас у міністерстві визнають, що введенню ОМС перешкоджає недосконалість системи оподаткування та тіньова економіка.

«Страхування передбачає страховий внесок, а це додаткове навантаження на роботодавця або самого працівника, – пояснює Корреспонденту Мусій. – Ми повинні зменшити кількість податків у країні, і над цим сьогодні працює Мінфін».  

Керівник МОЗ обіцяє не затягувати і вже найближчим часом запропонувати новий законопроект про ОМС. При цьому нова влада начебто забуває про вже наявні.

Один з проектів був запропонований депутатом Антоном Яценком ще у 2012 році. За задумом авторів, всі підприємства повинні відраховувати страхові суми з зарплат своїх співробітників до спеціального приватного фонду, що дозволить налагодити цивілізовані відносини між пацієнтами та медиками і викорінити хабарі.

Голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва назвала документ Яценка корупційним і пропонує відрахування акумулювати на рахунках Мінфіну, а не в приватних руках.

Чиновники від медицини взагалі неохоче погоджуються впускати в нову систему ОМС страховиків, хоча ті й рвуться туди, запевняючи, що можуть стати основою нової моделі.

Як би то не було, учасники нинішнього ринку не бояться відтоку клієнтів у разі введення ОМС. Як показує досвід інших стан, обов'язкова медстраховка компенсує лише затверджений мінімальний перелік послуг. А це означає, що надання допомоги, що не входить до цього переліку, здійснюватиметься на платній основі.

«Тому багато хто все одно буде користуватися послугами приватних компаній», – резюмує Наталія Алексенко, керівник відділу СК Allianz Україна.


Моделі для складання 

 

Три найбільш поширені у світовій практиці моделі медичного страхування. Решта країн використовують їх у різних варіаціях з урахуванням своїх національних особливостей

 
Соціальна страхова система (система Бісмарка)
 
Німеччина
 
Частка витрат на охорону здоров'я у ВВП 2012 року – 8,6%
 
Джерела фінансування:  
Обов'язкова медична страховка (ОМС) – 60% 
Добровільна медична страховка (ДМС) – 10% 
Держбюджет – 15% 
Особисті внески – 15%
 
Контроль над ефективністю витрачання коштів – приватні та державні страховики
 
Доступність медичного обслуговування – 90% населення охоплено програмами ОМС, 10% – програмами ДМС. При цьому 3% застрахованих в ОМС мають ДМС 
 
Асортимент доступних медичних послуг – широкий спектр послуг за рахунок поєднання програм ОМС і ДМС
 
Країни, які також використовують цю систему медичного страхування – Австрія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Японія
 
 
Державна модель (система Бевериджа)
 
Великобританія 
 
Частка витрат на охорону здоров'я у ВВП 2012 року – 7,8% 
 
Джерела фінансування:  
 
держбюджет – за рахунок податків (92,5%) і страхового внеску роботодавців (7,5%) 
 
Контроль над ефективністю витрачання коштів – держава в особі міністерства охорони здоров'я 
 
Доступність медичного обслуговування – загальна доступність 
 
Асортимент доступних медичних послуг – широкий спектр профілактичних заходів, але набір лікувальних послуг обмежений можливостями закладів охорони здоров'я 
 
Країни, які також використовують цю систему медичного страхування – Данія, Фінляндія, Іспанія, Ірландія, Норвегія, Швеція
 
 
Приватна система (модель надання переваги споживачами) 
 
США 
 
Частка витрат на охорону здоров'я у ВВП 2012 року – 8,3% 
 
Джерела фінансування:
Приватне страхування – 40% 
Особисті внески – 20% 
Програми для літніх і малозабезпечених – 40% 
 
Контроль над ефективністю витрачання коштів – страхові фірми 
 
Доступність медичного обслуговування – обмежується платоспроможністю пацієнтів, програми для літніх і незаможних поширюються не на всіх нужденних 
 
Асортимент доступних медичних послуг – найрізноманітніші лікувальні та профілактичні медичні послуги
 
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опублікований в № 29 журналу Корреспондент від 25 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі