Майже 10-хвилинною овацією, за старовинною акторською традицією, проводили в суботу в останню путь народну артистку СРСР Людмилу Гурченко.
Прощання завершилося в Центральному Будинку літераторів, і на Великій Нікітській вулиці, на якій спеціально обмежили рух, зібралися сотні людей. Коли винесли домовину, пролунали оплески і крики "браво".
Вдівець Гурченко Сергій Сенін виніс портрет Людмили Марківни з траурною стрічкою, за ним несли вінки і державні нагороди актриси. Ті, хто не встиг на прощання, кидали квіти на труну.
Похорон Людмили Гурченко відбудеться сьогодні ж на Новодівичому кладовищі. Проте, за рішенням родичів, пускати туди будуть тільки рідних і близьких. Могила актриси буде розташовуватися на новій частині кладовища поряд з могилами Тетяна Шмиги та В'ячеслава Тихонова.
Як стало відомо, сім'я народної артистки СРСР Людмили Гурченко в останній момент відмінила громадянську панахиду по актрисі.
Про це повідомила прес-секретар Центрального Будинку літераторів Марина Замський, де о 10:00 мск (09:00 за київським часом) розпочалося прощання з Гурченко.
Раніше передбачалося, що громадянська панахида, на якій виступлять друзі і колеги актриси, почнеться опівдні. "Однак буквально за кілька годин родичі Людмили Марківни вирішили скасувати всі офіційні мови", - уточнила прес-секретар.
Для останньої появи актриси на публіці її рідні вибрали біле плаття, яке вишивала бісером сама Людмила Марківна. Вона дуже сподівалася виступити в ньому на своєму майбутньому концерті. Однак смерть внесла свої корективи в плани актриси - 30 березня вона раптово померла на 76-му році життя.
***
Нагадаємо, Людмила Гурченко
померла 30 березня в Москві, на 76-му році життя. Причиною смерті ЗМІ називають серцевий напад.
Людмила Гурченко народилася 12 листопада 1935 року в Харкові. У 1958 році закінчила ВДІК. У 1956 році на екрани вийшла музична комедія Ельдара Рязанова Карнавальна ніч, де Гурченко виконала пісню П'ять хвилин, яка зробила її знаменитою.
У наступні роки вона стала однією з провідних актрис вітчизняного кінематографа. Серед найбільш відомих робіт Гурченко - ролі у фільмах 20 днів без війни, П'ять вечорів, Улюблена жінка механіка Гаврилова (1982), Вокзал для двох (1983), Любов і голуби (1984).
У 2000-ті роки з'явилися такі фільми з її участю, як Старі шкапи (2000), Жіноче щастя (2001), Якщо завтра в похід... (2004), Карнавальна ніч-2, або П'ятдесят років по тому (2006). Фільмографія акторки включає понад 80 стрічок.