Зельдін народився 10 лютого 1915 року в Козлові (нині Мічурінськ) Тамбовської губернії в сім'ї музиканта Михайла Євгеновича і вчительки Ганни Миколаївни Зельдіних.
Під час Громадянської війни в 1920 році Зельдіни переїхали до Твері, де жила сестра батька і де Володимир пішов до гімназії. Тут же в 1922 році його батько організував і очолив перший у Твері професійний симфонічний оркестр.
З 1924 року сім'я стала жити в Москві. Володимир продовжив навчання у воєнізованій школі на Таганці. Всі діти, як і батько, були музичні і грали на різних інструментах. Володимир освоїв трубу, рояль і скрипку, що дуже знадобилося йому в житті.
Довгий час Зельдін мріяв про балет, в 12 років намагався вступити до Хореографічного училища Большого театра на відділення характерних танців, але батько перешкодив здійсненню цієї мрії, оскільки бачив у сині музиканта.
Після смерті батька його друг, диригент оркестру Вищої прикордонної школи, прийняв Зельдіна в оркестр трубачем.
Через чотири роки у Зельдіна з'явилася нова мрія - професія військового моряка, яка здавалася йому романтичною, але у військове училище його не взяли через поганий зір. Після закінчення школи працював учнем слюсаря на заводі.
На початку 1930-х років Володимир вступив на акторський курс виробничо-театральних майстерень при Театрі МДСПС (який у 1938 році став основою Театру імені Мосради).
У 1938 році Зельдін перейшов у Театр транспорту (нині Театр імені М. В. Гоголя). Тут актор зіграв у виставах, поставлених за класикам світової літератури: Без вини винуваті Островського (масовка), Комедія помилок Вільяма Шекспіра (Антифона Сіракузького), Підступність і кохання Шиллера (Фердинанд).
У 1940 році асистентка режисера Івана Пир'єва потрапила на спектакль Театру транспорту Генеральний консул, де помітила молодого Володимира Зельдіна в ролі рядового Гоглідзе, пізніше порекомендувавши його Пир'єву.
У фільмі Пир'єва Свинарка і пастух він отримав широку популярність після першої ж великої ролі в кіно (Мусаїб). Знімався також у фільмах Карнавальна ніч, Дядя Ваня, Жінка в білому, Десять негренят та багатьох інших.
З 1945 року актор працює в театрі Радянської Армії, нині театрі Російської Армії. Незважаючи на свій вік, Зельдін продовжує радувати своїх глядачів новими ролями. Крім того, Зельдін став одним з учасників естафети Олімпійського вогню в Москві, ставши найстаршим факелоносцем за всю історію олімпіад.