В український прокат вийшов один з найбільш очікуваних блокбастерів року – друге Місто гріхів, що спровокувало скандал ще на етапі промо, пише Анна Давидова у №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року.
Напередодні прем'єри Міста гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати Роберт Родрігес вибухнув гнівною тирадою: «Кожному, кому не подобається дивитися на груди Єви Грін або кому це здається непристойним, місце в божевільні!».
Обурення режисера було викликано тим, що кіноасоціація США назвала «занадто сексуальними» постери фільму, на яких Грін постала у прозорому білому пеньюарі з револьвером у руці, і зажадала їх замінити.
Сама актриса, яка зіграла головну роль тієї самої «вбивчої» жінки Ави Лорд, теж висловилася з приводу спричиненого скандалу: «Та на цьому постері нічого чітко не видно, адже він тільки натякає. Найсмішніше – те, що я тримаю зброю, чомусь нікого не напружує – усім є справа тільки до одного. Знаєте, груди ще нікого ніколи не вбивали! Ну хіба що ви можете спробувати кого-небудь ними задушити».
Втім, навіть будучи забороненим, свою справу постер зробив – привернув ще більшу увагу до фільму, якого і без того чекали з нетерпінням.
Після електричного стільця
«Ні я, ні Френк [Міллер, другий режисер і автор графічних романів, за якими зняті картини] вийти нікуди не могли так, щоб хто-небудь не запитав: «А коли буде Місто гріхів 2?». Мені здається, це чудово показує, наскільки особливим виявився перший фільм», – каже Родрігес.
І зайва скромність тут дійсно ні до чого: у 2005-му Місто гріхів стало справжнім проривом. Його оригінальне графічне рішення, максимально наближене до естетики нуарних коміксів, підкорило і глядачів, і критиків: так ще ніхто не знімав!
До того ж саме цей фільм фактично повернув у кіно Міккі Рурка, який зіграв громилу Марва. Актор, який опустився на саме дно, тоді і мріяти не міг про Золотий глобус і номінації на Оскар, які через чотири роки йому приніс Рестлер Даррена Аронофські. Але ніякого Рестлера не було б, якби свого часу експериментатор Родрігес не вирішив, що спитий, понівечений боксерськими поєдинками і пластичними операціями Рурк ідеально підходить для ролі хлопця схожої «складної долі».
До речі, у другому Місті персонаж Рурка, який закінчив життя на електричному стільці, несподівано ... повертається. Ніякої містики: справа в тому, що графічні новели (комікси) Місто гріхів виходили не в хронологічному порядку. Страта Марва, показана в першому фільмі, – це фінал новели Важке прощання, яка була опублікована найпершою в серії. Саме тому Місто гріхів 2 не можна назвати ні приквелом, ні сиквелом оригінальної стрічки: деякі моменти передують подіям першої частини, а інші відбуваються після.
За великим рахунком, до кінця розібратися в хронології Міста гріхів можуть тільки справжні фанати коміксів. Фанатам кіно цікаве інше. По-перше, захоплива картинка – ідейно монохромна, з яскравими «спалахами» криваво-червоних губ або пронизливо-зелених очей. Також відмінний акторський склад: окрім Грін і Рурка це ще й Брюс Вілліс, Джош Бролін, Рей Ліотта, Джозеф Гордон-Левітт плюс Леді Гага в епізодичній ролі офіціантки в барі. І, звичайно, персона режисера.
Успішний невдаха
Родрігес – універсальний солдат кіно.
«З дитинства моїми улюбленими хобі були фотографія, малювання, музика і фільми, – пояснює режисер. – Саме тому я зайнявся кіновиробництвом: тут, працюючи над одним проектом, ти можеш застосувати в ньому відразу всі свої таланти. У багатьох своїх ранніх фільмах я практично все робив сам».
Зараз, маючи за спиною більше двох десятків успішних картин, 46-річний Родрігес не став змінювати творчому методу молодих років. У Місті гріхів 2 він виступив не тільки режисером, а ще й композитором, продюсером, оператором і монтажером.
46-річний Родрігес не став змінювати творчому методу молодих років. У Місті гріхів 2 він виступив не тільки режисером, а ще й композитором, продюсером, оператором і монтажером
Заради повної творчої свободи Родрігес дистанціювався від пресингу голлівудських босів і працював над фільмом у власній студії Troublemaker, що розмістилася в покинутому аеропорту Остіна, штат Техас. Саме туди, в американську глибинку, покірливо добиралися зірки першого ґатунку, щоб скромненько знятися на тлі зеленого екрану, де потім комп'ютерні специ малювали таємниче Місто.
«Коли приїхав Джош Бролін, він першою справою запитав: «Де Міккі Рурк?». А я відповів: «Ну, я його вже зняв ...», – згадує Родрігес. – Він продовжує: «Як же так?! У мене ж всі сцени з Міккі: він зі мною носиться, ми разом п'ємо, він мене на машинах катає!». Кажу: «Так-так, я знаю. Розберуся, коли до цього справа дійде. Все спрацює – я так вже робив».
Бролін у новому фільмі грає Дуайта Маккарті – чоловіка, одержимого помстою Лорд, яка його зрадила. З персонажем Броліна ми також знайомі у першій частині, де його втілив Клайв Оуен: зміна зовнішності героя за сюжетом пояснюється пластичною операцією.
Саме помста Маккарті Лорд – об'єднавча тема головної новели і всього фільму. Але, як це прийнято в коміксах, сюжет тут сповнений різноманітних відгалужень, що стосуються долі як старих, так і нових героїв.
Напевно Місто гріхів 2 дасть безліч зачіпок для третього фільму, розмови про зйомки якого вже ведуться
І напевно Місто гріхів 2 дасть безліч зачіпок для третього фільму, розмови про зйомки якого вже ведуться. Подейкують, в основу сценарію може бути покладена остання опублікована новела серії, яка називається До пекла і назад (Історія кохання в Місті гріхів).
Коли буде третій фільм і яким він буде, говорити зарано. Родрігес цілком може почекати ще років сім, перш ніж повернутися до цієї теми. Але якщо вже візьметься, то напевно зробить ще одне божевільне кіно, яке точно ніхто не назве прохідним і звичайним.
Адже не дарма на вході в його кабінет в Остіні висить знаменита цитата Стіва Джобса, яку цілком можна застосувати і до самого режисера: «Хвала безумцям! Бунтарям. Баламутам. Невдахам. Тим, хто завжди недоречно і не до ладу ... І нехай хтось говорить «божевільні», ми говоримо «генії». Адже тільки безумець вірить, що може змінити світ, і лише тому змінює його».
Як будувалося Місто
Друга частина легендарного кінокоміксу триває майже дві години і дивиться на одному диханні, хоча її виробництво було зовсім непростим
7 років
Минуло з моменту виходу першого Міста гріхів. У Канні-2005 фільм отримав Гран-прі За візуальну загостреність і зібрав у прокаті майже $ 159 млн (за бюджету лише $ 40 млн). Можна сказати, що Місто гріхів відкрило нову епоху кінокоміксів – жорстких, нуарних і явно не для дітей: серед них, наприклад, такі хіти, як 300 спартанців (2006), Темний лицар (2008) і Хранителі (2009)
35 днів
безпосередньо зйомки другої частини Міста гріхів у 2012 році зайняли лише трохи більше місяця: це дуже маленький термін – зазвичай такі блокбастери знімаються мінімум утричі довше. Але зате постпродакшен затягнувся майже на два роки: адже фактично весь фільм, знятий на зеленому екрані, потрібно було «намалювати» і «розфарбувати»
2 актори
пішли з життя за час перерви між зйомками першої та другої частин Міста. У 2009-му не стало Брітані Мерфі, і режисер вирішив не повертати в картину її героїню Шеллі. А ось персонаж Майкла Кларка Дункана (помер у 2012-м), Меньют, в новому фільмі все таки є – його зіграв Денніс Хейсберт
4 графічні новели
Френка Міллера лягли в основу Міста Гріхів 2. Крім головної, Жінка, заради якої варто вбивати, це Довга жахлива ніч і ще два комікси, які раніше не публікувалися. До слова, цього року «вбивча» красуня Єва Грін вже відзначилася в іншій екранізації книги Міллера: актриса зіграла кровожерну войовницю Артемісію у блокбастері 300 спартанців: Розквіт імперії, знятому за новелою Ксеркс
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондент
***
Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.