Володар шести Оскарів за мюзикл Чикаго представляє новий фільм із сузір’ям акторів.
Диснеївська екранізація мюзиклу В темному-темному лісі хоч і націлена на касові збори різдвяних канікул, все одно продовжує усталену традицію – робити кіноказки скоріше для дорослих, ніж для дітей, пише Анна Давидова у №51 журналу Корреспондент від 26 грудня 2014 року.
Меріл Стріп, яка перетворилася В темному-темному лісі на підступну Відьму, запевняє: «Це – напрочуд розумний мюзикл. Навіть якщо не брати до уваги захопливий сюжет й емоційну складову, в ньому є елементи, які розкривають у нас, артистів, прихований потенціал і змушують викладатися на повну».
Якщо вже триразовій володарці Оскара довелося викластися, то що казати про інших: зокрема, Вовка – Джонні Деппа, Прекрасного принца – Кріса Пайна, Попелюшку – Анну Кендрік та інших.
Всю цю різношерсту акторську братію зібрав і змусив співати режисер Роб Маршалл, чий попередній мюзикл Чикаго (2002) отримав шість із 13 оскарівських статуеток
Всю цю різношерсту акторську братію зібрав і змусив співати режисер Роб Маршалл, чий попередній мюзикл Чикаго (2002) отримав шість із 13 оскарівських статуеток, на які був номінований, включаючи найголовнішу – Найкращий фільм.
В принципі, особливо вмовляти зірок не довелося: «У Роба я знявся б навіть в екранізації телефонного довідника!» – зізнається Депп, який працював з режисером у четвертих Піратах Карибського моря. Але, на щастя, такі жертви не знадобилися – матеріал все-таки дістався кращий.
Хочете поговорити про це?
У темному-темному лісі – екранізація однойменного бродвейського мюзиклу 1987 року композитора Стівена Сондхайма за книгою Джеймса Лапіна. Лапіна ж, у свою чергу, надихнули не безпосереднє казки братів Грімм і Шарля Перо, як можна подумати виходячи з набору персонажів, а інтерпретація цих історій психологом Бруно Беттельгеймом, викладена в його роботі Психоаналіз чарівних казок (The Uses of Enchantment, 1976).
«Ліс у нашій історії універсальний і може означати безліч речей і понять. Це місце, куди людина йде, щоб знайти свою мрію, повернутися обличчям до свого страху, подорослішати, навчитися рухатися далі», – пояснює своє режисерське (і, треба зазначити, дуже психоаналітичне) бачення Маршалл.
Хочете зустрітися з самим собою, познайомитися з власними демонами і відшукати на них управу – вирушайте у свій внутрішній темний-темний ліс
Насправді, ліс – символ несвідомого у юнгіанській психології. Загалом, хочете зустрітися з самим собою, познайомитися з власними демонами і відшукати на них управу – вирушайте у свій внутрішній темний-темний ліс, хоча ніхто не гарантує, що прогулянка припаде вам до смаку.
У фільмі Маршалла в ліс на «сімейну терапію» вирушають Пекар (Джеймс Корден) і його Дружина (Емілі Блант). У пари немає дітей, і винен у цьому батько Пекаря, який колись украв у Відьми чарівні боби. У покарання за втрату бобів красуня Відьма перетворилася на справжню Бабу Ягу, і прокляла весь рід невдалого злодія. Тепер, щоб «закрити гештальти», Пекареві і його Дружині необхідно відшукати в лісі чотири речі – плащ, червоний, як кров; черевичок, чистий, як золото; волосся, жовте, як кукурудза, і корову, білу, як молоко. З цими предметами Відьма зможе повернути собі молодість і красу, а отже зніме прокляття.
І, звичайно ж, за щасливим збігом казкових обставин, в лісі парі зустрічається і Червона Шапочка (Ліла Кроуфорд) в плащі «з кривавою підкладкою», і Попелюшка, яка біжить з палацу в золотих черевичках, і Золотоволоска Рапунцель (Маккензі Мозі), і хлопчисько Джек (Деніел Хаттлстоун), що йде на базар продавати парнокопитну необхідної масті.
Історія, що починається як дитяча казка, потихеньку обростає цілком дорослими проблемами
Але історія, що починається як дитяча казка, потихеньку обростає цілком дорослими проблемами. Взяти ту саму Попелюшку – ну що їй у палаці не сиділося? А виявляється, після весілля з Прекрасним принцом далеко не завжди настає те саме «довго і щасливо» – адже можна, що називається, не зійтися характерами, і в якийсь момент зрозуміти, що і він – не той, і ти – не та , та й важко освоїтися в ролі першої леді, якщо звикла бути останньою.
Та й із самим Принцом теж не все так просто. «Один з моїх улюблених моментів у фільмі – коли Попелюшка каже моєму героєві, що він повинен проявляти ініціативу і стати гідним правителем. А той відповідає: «Мене вчили бути прекрасним, а не гідним». Цією фразою він, фактично, говорить про себе все», – зізнається Кріс Пайн.
Або Червона Шапочка – з одного боку, вона, звичайно, жертва «вовчих» обставин, але з іншого – в ліс можна було одягнутися і скромніше.
«Я думаю, червоний колір – символ її дорослішання, – пояснює своє сценарне бачення Лапін. – Доки не з'являється Вовк, дівчинка вважає, що всі на світі хороші і всім можна довіряти. Але потім переконується, що це не так».
За моїм бажанням
У темному-темному лісі розкриваються не тільки темні-темні сторони світлих персонажів, а й навпаки – проявляються позитивні риси традиційно негативних героїв. Здавалося б, Відьма – куди вже гірше! Але героїнею Стріп рухає зовсім не бажання просто всім нашкодити – вона лише хоче повернути собі своє (до речі, схоже трактування образу злої чаклунки представив і недавній казковий блокбастер Малефісента).
«Ця відьма не схожа на своїх колег. У неї одна мета – зняти прокляття, яке наклали на неї саму. І тільки бажання домогтися цього змушує її вносити корективи в життя інших героїв», – каже актриса про свого персонажа.
Загалом, все як у житті – ні однозначно чорного і безумовно білого, немає готових відповідей на всі питання: є тільки темний-темний ліс, на невідомих і плутаних доріжках якого кожен шукає (і іноді знаходить) власну правду.
Втім, шлях цієї бродвейської історії в Голлівуд теж був звивистим: раніше мюзикл вже намагалися екранізувати. У 1994-му процес дійшов до читки сценарію, а на ролі були практично затверджені Робін Вільямс, Голді Хоун і Шер. Пізніше запускався, але так і не стартував аналогічний проект з Біллі Кристалом, Мег Райан і Сьюзен Сарандон. Вийшло, як це заведено в казках, з третьої спроби.
Фільм Маршалла знімався лише чотири місяці – з вересня по грудень 2013 року. Бюджет у нього порівняно невеликий: $ 50 млн – це дуже скромно для картини із зірками першої величини і пристойною графікою (для порівняння, у Малефісенти було $ 180 млн).
Але все-таки В темному-темному лісі – не звичайний голлівудський блокбастер. У мюзиклі-казці акторський талант і вміння розповідати історії важливіше за спецефекти, що вражають уяву.
За великим рахунком, всі проблеми героїв походять від невідповідності їхніх бажань і нехай і казковій, але реальності
І так, звичайно ж, у кожної казки повинна бути мораль. У чому ж вона полягає тут? Мабуть, найточніше її відображає слоган фільму – Бійтеся своїх бажань. За великим рахунком, всі проблеми героїв походять від невідповідності їхніх бажань і нехай і казковій, але реальності (або небажання цю реальність приймати, або ж – невміння усвідомлювати свої потреби).
Одним словом, роздолля для психоаналітика. А заразом зайве нагадування глядачам напередодні Нового року: хочете, щоб бажання збулося, – формулюйте запит правильно. І буде тоді вам ваше довго і все-таки щасливо.
***
Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 26 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.