26 листопада в український прокат виходить нова екранізація Маленького принца – повісті Антуана де Сент-Екзюпері.
Є речі, які неможливо спаскудити, хай їх і цитують на кожному кроці, пише Марта Борисова у №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року. Рукописи як не горіли, так і горіти не будуть, хто б не брався за чергове креативне прочитання Майстра і Маргарити. Шоу все одно триватиме, співають про це Мерк’юрі або молдавські фермери. І ми дійсно завжди відповідатимемо за тих, кого приручили – не важливо, хочемо того чи ні.
У чому ж секрет таких речей? У їхній справжності. Вони дивним чином універсальні – чіпляють щось абсолютно однакове, приховане в глибині душі практично у всіх людей, зовсім при цьому різних – за віком, рівнем освіти, статтю, інтересами.
І, можливо, це і є те щось, що за великим рахунком робить нас людьми. То «найголовніше, чого не побачиш очима», як писав Антуан де Сент-Екзюпері.
Справа в капелюсі
Повість про Льотчика, який здійснив аварійну посадку в Сахарі і зустрів там Маленького принца, що залишив свою планету через сварку з улюбленою Трояндою, – одна з найвідоміших історій на землі.
Принц розповідав Льотчику про свої мандри з планети на планету, під час яких він зустрів різних людей – Короля, який вважав, що він править зірками, гіркого П'яницю, який напивається, щоб забути, що йому соромно пити, хвацького Ділка, який постійно перераховує зірки, думаючи, що володіє багатьма з них. На Землі Принц познайомився з Лисом, який пояснив йому, що по-справжньому «дізнатися можна тільки ті речі, які приручиш», а ще Змією, чий укус у підсумку вирішує всі загадки.
Цю історію на екрані розповідали безліч разів, але нинішня анімаційна екранізація режисера Марка Осборна (Панда Кунг-фу), світова прем'єра якої відбулася на Каннському кінофестивалі, – особлива.
Портал Indiewire називає її «візуально чудовою і неймовірно зворушливою». А оглядач журналу Variety зазначає, що, хоча мультфільм зроблений за всіма канонами блокбастера (чому сприяє і солідний для анімації бюджет – $ 80 млн), «в ньому збереглася сама суть історії Сент-Екзюпері, який дозволяє поглянути на світ повним надії, незашореним поглядом дитини, і побачити, що капелюх, приміром, це зовсім не капелюх, а удав, що проковтнув слона».
Сценаристи відійшли від канонічного сюжету. У центрі їхньої історії – допитлива дівчинка, яка разом з матір'ю оселилася по сусідству з ексцентричним старим Льотчиком. Дівчинка ця хоч і маленька, але вже дуже серйозна: мама популярно пояснила їй, що ігри та інші дурниці – гаяння часу, а головне завдання дитинства – це добре підготуватися до дорослого життя.
Дівчинка дні безперервно зубрить уроки, а сусід спостерігає за нею і дивується. Ну як же так – ось він у свої-то роки не уявляє життя без фантазії і пригод, а тут дитина, якій просто потрібно грати, пізнавати світ і відкривати для себе його дива, натомість поводиться, як маленький занудний дідок!
Й одного разу Льотчик просто починає розповідати своїй юній сусідці чарівні історії – про свою давню зустріч з Маленьким принцом, про далекі зірки і прекрасних квітах, що розмовляють, – чим змінює її життя раз і назавжди.
«У дитинстві у мене була книжка Маленький принц, і я прекрасно пам'ятаю ілюстрації звідти, що стали для нас головним джерелом натхнення, – розповідає сценарист Ірена Брігналл. – У книзі можна виділити дві основні і найважливіші ідеї. Перша – те, що каже Лис: «Найголовнішого очима не побачиш». А друга полягає в тому, що можна стати дорослою людиною і все-таки зберегти внутрішню дитячість. Ми вирішили, що це вдала думка – показати, як сильно може вплинути книга на життя однієї конкретної дитини».
Квиток в один кінець
«Я обрав роботу на максимумі, оскільки потрібно завжди вичавлювати себе до кінця. Хотілося б тільки, щоб ця паскудна війна скінчилася перш, ніж я розтоплюся, немов свічка у струмені кисню. У мене є що робити і після неї», – писав Сент-Екзюпері в листі своєму другові на початку липня 1944 року.
А вже 31 липня він вирушить з аеродрому Борго на острові Корсика у свій останній розвідувальний політ ...
Безумовно, Льотчика письменник і пілот, граф Антуан Марі Жан-Батист Роже де Сент-Екзюпері придумав, озираючись на самого себе. У його біографії була навіть аварія в Сахарі: 29 грудня 1935-го під час спроби поставити рекорд перельоту Париж – Сайгон літак завалився в Лівійській пустелі, а 1 січня його і механіка, які помирали від спраги, врятували бедуїни.
Свою найзнаменитішу повість Сент-Екзюпері написав у 1942-му, живучи в Нью-Йорку (незабаром після французької капітуляції він перебрався разом з дружиною Консуело в Південну Америку, а потім у США). Одного разу під час ділового обіду американський видавець звернув увагу на зображення маленького чоловічка в королівській мантії, якого постійно малював його візаві.
«Цього чоловічка я ношу в моєму серці», – скаже потім письменник.
А тоді видавець, зворушений ніжністю малюнків, запропонував Сент-Екзюпері написати різдвяну казку для дітей. Як виявилося у підсумку, одну з найзнаменитіших і всесвітньо улюблених казок в історії.
Вперше Маленький принц був виданий у 1943 році видавництвом Reynal & Hitchcock англійською мовою. І майже відразу ж у тих самих Штатах книгу надрукували рідною для письменника французькою. А ось на батьківщині Сент-Екзюпері Маленький принц вперше вийшов лише в 1946-му, коли самого автора вже не було в живих.
Сент-Екзюпері, який рано залишився без батька і був вихований гаряче люблячою й улюбленою матір'ю, завжди мріяв повернутися в дитинство.
«Якщо ви запитаєте, звідки я родом, – я прийшов з дитинства. Я прийшов з дитинства, як з країни. Я повертаюся пам'яттю в дитинство, щоб знову відчути себе під його високим захистом», – писав він.
І хоча автор так і не дізнався, який грандіозний успіх чекав на його книгу, свою найголовнішу місію Маленький принц виконав – став його квитком назад.
Поза шаблонами
Братися за таку історію – настільки особисту для її автора і настільки ж особисту для мільйонів читачів у всьому світі – величезна відповідальність, яку вся команда, яка працювала над мультфільмом, чудово усвідомлювала. І тим не менше в підсумку режисер має повне право з гордістю сказати: «Ми зробили диво: зняли фільм, зберігши його тендітну казку-серцевину».
Окреме маленьке диво анімаційного Маленького принца – музика, написана одним з найкращих кінокомпозиторів сучасності, Хансом Ціммером (Король-Лев, Гладіатор, Темний лицар, Інтерстеллар).
«Композитори ніколи не дорослішають до кінця. Напевно, саме тому мене так зворушує прихований сенс Маленького принца, – зізнається Циммер. – Він нагадує мені про те, що існують різні шляхи осягнення життя. Марк [Осборн] зумів перекинути місток між книгою і нашим сучасним світом. Цей фільм запрошує глядачів мріяти сміливіше і бути відкритими для можливостей, які пропонує світ».
А на думку супервайзера анімації Джейсона Буса (Вгору!, Рататуй, Тачки), у мультфільму є й інша, більш приземлена, але не менш важлива мета – показати, що успішні анімаційні картини зовсім не повинні відповідати раз і назавжди встановленим шаблонам.
«Вони не зобов'язані укладатися в якусь формулу і являти собою просту забавку, – говорить Бус. – Можна зробити мультфільм, який буде поетичним, глибоким і при цьому цікавим публіці настільки, щоб вона стежила за долею героїв, затамувавши подих. І, я сподіваюся, нам вдалося зробити анімаційне кіно саме таким, яким воно має бути».
Маленькі факти
• Повість Антуана де Сент-Екзюпері перекладена більш ніж 180 мовами світу, а її загальний наклад перевищує 80 млн примірників.
• У 1999 році впливова французька газета Le Monde на підставі результатів голосування серед 17 тис. французів склала список 100 книг XX століття: Маленький принц посів у ньому почесне 4-е місце, пропустивши вперед лише Процес Франца Кафки (3), У пошуках втраченого часу Марселя Пруста (2) і Стороннього Альбера Камю (1).
• Маленький принц став основою для фільмів, мультфільмів, мультсеріалів, балету і мюзиклу, а крім того, він має відношення до одного з найвідоміших відеорядів 1990-х – кліпу на пісню Enjoy the Silence з альбому Violator групи Depeche Mode, знятому Антоном Корбейном: тільки Принц тут вже перетворюється на дорослого Короля. Коли Корбейн запропонував групі сюжет – Дейв Гаан (лідер групи), одягнений у королівську мантію, йде кудись з шезлонгом, – музиканти ідею відхилили. Корбейн переконав їх, «розшифрувавши», що Король – це «людина, у якої є весь світ, а вона просто шукає тихе місце, щоб посидіти». До повісті Екзюпері відсилає також троянда, що з’являється в кліпі, яка прикрасила й обкладинку платівки Violator.
• Астероїд B612, з якого, за словами льотчиків, прибув Маленький принц, дійсно є на небі. 20 листопада 2002 року астероїду, відкритому 15 жовтня 1993-го японцями Кіном Ендате і Кадзуро Ватанабе, присвоєно найменування 46610 Bésixdouze. А Bésixdouze – це один з варіантів вимови B612 по-французьки.
***
Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.