Здається, в цьому році за Ді Капріо вболівають навіть ті, хто ніколи не відносив себе до прихильників актора.
І, зважаючи на прогнози найкращих кінокритиків – букмекерів, які приймають ставки на Оскар, – у нього нарешті є всі шанси! Але кіноакадемія, яка 28 лютого вручить свої призи вже у 88-й раз, все одно здатна на сюрпризи – навіть якщо не в номінації Найкращий актор, то за іншими позиціями, пише Анна Давидова у №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року.
Найкращий актор
Вибір букмекерів: Леонардо Ді Капріо
Вибір Корреспондента: Леонардо Ді Капріо
По-хорошому, свій Оскар Лео мав отримати ще років 20 назад: за Що гризе Гілберта Грейпа (1993) або Повне затемнення (1995) – ще до Титаніка (1997), який зробив його колись кумиром дівчат-тінейджерів, а отже – на довгі роки персоною нон грата для солідних кіноакадеміків.
Гонитва Ді Капріо за Оскаром – чотири номінації, жодної перемоги, – давно стала приводом для жартів, але, здається, цього разу все нарешті піде за планом. Найближчі конкуренти – не конкуренти за великим рахунком. Едді Редмейн – чинний лауреат: навряд чи вдруге поспіль нагородять, тим більше – британського, а не американського актора, та ще й за «сумнівну» роль трансгендера. Майкл Фассбендер, безумовно, дуже переконливий у ролі Стіва Джобса, але фільм залишився практично непоміченим більшістю значущих премій. Інша справа Лео: за роль Х'ю Гласса його вже назвали найкращим на Золотому глобусі, а також удостоїли премій Гільдії кіноакторів США.
Найкраща акторка
Вибір букмекерів: Брі Ларсон
Вибір Корреспондента: Брі Ларсон
І тут без сюрпризів. Брі Ларсон фактично на двох з десятирічним Джейкобом Трембле розіграла складну психологічну драму про викрадену маніяком дівчину, яка роками живе в крихітній кімнаті із сином, що народився там і ніколи не бачив зовнішнього світу. І у неї практично немає реальних суперниць у номінації. У Лоуренс Оскар уже є і роль відчайдушної домогосподарки у драмі Джой, що не здобула особливої любові критиків і глядачів, навряд чи принесе їй новий. Бланшетт – оскароносиця двічі, і, можливо, її Керол і заслуговує третьої нагороди, але чомусь фільм, який потрапив в номінації багатьох престижних премій, жодної солідної нагороди поки що не отримав.
Для блискучої Ремплінг, кавалерственної дами Британської імперії, за півстоліття акторської кар'єри це перша номінація на Оскар, але, швидше за все, вона, що називається, для галочки. Актриса і сама це розуміє, інакше навряд чи дозволила б собі в ефірі французької радіостанції Europe 1 назвати скандальний бойкот церемонії вручення премії кіноакадемії темношкірими акторами через відсутність афроамериканців серед номінантів «расизмом щодо білих»: після такого коментаря Оскар точно не дадуть. Що ж стосується найближчої конкурентки Ларсон Сірші Ронан, то шанси у неї в принципі є, але якщо вибирати за актуальністю між двома історіями – сучасною жертвою маніяка і проблемами ірландської емігрантки середини минулого століття, – то чаша терезів усе-таки схиляється на користь Брі і Кімнати.
Найкращий режисер
Вибір букмекерів: Алехандро Гонсалес Іньярріту
Вибір Корреспондента: Джордж Міллер
Незважаючи на коефіцієнт і премію Золотий глобус, все ж сумнівно, що Іньярріту, який минулого року став тріумфатором Оскара зі своїм Бердменом, отримає головну світову кінонагороду вдруге поспіль. Прогноз багатьох критиків збігається з думкою Корреспондента: за режисуру нагородять Джорджа Міллера, і це стане тим самим оськарівським сюрпризом, якого завжди чекають.
70-річний Міллер, чиї перші три Божевільних Макса в кінці 70-х – на початку 80-х багато в чому визначили тренди розвитку візуальної поп-культури на десятиліття вперед, у 2015-му повернувся з фільмом, який буквально втискує глядача в крісло і дохідливо пояснює, що насправді означають слова «екшен» і «постапокаліпсис». На жаль, назвати Дорогу люті – «низький жанр» – фільмом року консервативним кіноакадемікам уже точно «Заратустра не дозволить», але ось відзначити режисера вони цілком можуть.
До слова, в українських глядачів є можливість згадати, за що саме Міллера слід відзначати: як розповіли Корреспонденту в компанії Warner Bros. Pictures Україна, на честь Оскара і «на прохання трудящих» Божевільний Макс: Дорога люті виходить в обмежений повторний прокат. З 25 лютого до 2 березня фільм можна буде побачити у харківських кінотеатрах Київ і Kronverk Cinema та мережі Планета кіно.
Найкращий фільм
Вибір букмекерів: Гра на зниження
Вибір Корреспондента: Гра на зниження
Критики одностайні в думці: в цьому році номінації Найкращий фільм і Найкращий режисер «розійдуться». Мелодраматичний Бруклін, камерна Кімната і типово спілбергівський Міст шпигунів явно внесені в номінацію для масовості. Також немає особливих передумов для успіху у Божевільного Макса і Марсіанина. Все-таки розважальне кіно академіки й не шанували: останнім з «несерйозних» переможців у цій номінації був Володар кілець: Повернення короля у 2004-му – і то, скоріше, «за вислугу років».
Що стосується Легенди Х'ю Гласса, відзначеної Золотим глобусом, то шанси звичайно є, але букмекери і критики сходяться на думці: основних конкурентів все-таки два – це Гра на зниження і В центрі уваги. Обидва фільми можуть похвалитися чудовим зірковим акторським ансамблем, вони засновані на реальних подіях і говорять про масштабні соціальні проблеми. Навіть бюджет практично однаковий: $ 28 млн в Ігри на зниження і $ 20 млн у В центрі уваги.
Перший фільм, який стартує в українському прокаті на цьому тижні, розповідає про людську дурість і жадібність, що призвела до світової фінансової кризи 2007-2008-го, другий (у прокаті з 25 лютого) – про священиків-педофілів і журналістів, які їх викрили.
На користь картини В центрі уваги може зіграти те, що незалежні стрічки зараз у моді. А Грі на зниження додає ваги нагорода Гільдії продюсерів: практика показує, що саме ця премія – найточніший барометр оскарівських настроїв в номінації Найкращий фільм, тому не будемо сперечатися з букмекерами.
Найкращий актор другого плану
Вибір букмекерів: Сильвестр Сталлоне
Вибір Корреспондента: Марк Райленс
Нагорода за найкращу чоловічу роль другого плану для Сильвестра Сталлоне, чиї акторські «успіхи» раніше відзначалися переважно антипремією Золота малина, стала головним сюрпризом нинішнього Золотого глобуса. Проте якщо копнути глибше, то несподіванка перетворюється на закономірність: у Слая – нехай не найкращого актора на планеті, але безумовно легендарного персонажа у світі кіно, – по дві номінації на Золотий глобус і Оскар (включаючи нинішні). І все – по суті, за один і той самий фільм: тільки з різницею в майже 40 років. Мова про Роккі – найпершого, 1976 року народження, і нового, 2015-го. Тоді, у 70-х, Сталлоне «прокотили», але, як показав час, його персонаж Роккі Бальбоа дійсно виявився чимось більшим, ніж черговий кінобоксер. І тепер справедливість відновлена: шлях Роккі-Сталлоне вже не в рингу, а на тренерській роботі, але заслужена нагорода нарешті знайшла героя. Ось тільки чи буде цією нагородою Оскар, або справа обійдеться тільки Золотим глобусом?
Слай – фаворит букмекерів. Багато кінокритиків їх підтримують, а єдиним реальним конкурентом вважають Тома Харді: його не висунули за головну роль у Божевільному Максі, і Оскар за роль другого плану можна розглядати як своєрідну моральну компенсацію. Але, всупереч цим прогнозам, Корреспондент ставить на Марка Райленса. По-перше, Райленс – англієць, а після торішньої масованої «атаки» британців на Голлівуд зовсім не помітити їх цього разу якось дивно (правда, під «англійську квоту» підпадає і Харді). По-друге, Міст шпигунів станом на сьогодні якось зовсім непристойно для фільму Стівена Спілберга оминули престижні нагороди. Ну а, по-третє, Райленс, який працює під прикриттям радянського шпигуна, зіграв без перебільшення блискуче.
Найкраща акторка другого плану
Вибір букмекерів: Алісія Вікандер
Вибір Корреспондента: Руні Мара
Мабуть, найбільш непрогнозована номінація. З одного боку, є оскароносна Уінслет, за роль соратниці Стіва Джобса вже відзначена Золотим глобусом. З іншого – досвідчена, але не відзначена раніше найпрестижнішими кінонагородами актриса Дженніфер Джейсон Лі, яка зіграла у Тарантіно таку фурію, від якої кров у жилах холоне. На думку деяких критиків, в обох є шанси (ще одну номінантку, Рейчел Макадамс, не вважають фавориткою ні вони, ні букмекери). Але більшість прогнозів сходиться на тому, що реальна боротьба розгорнеться між двома дуже «схожими» актрисами: і Вікандер, і Мара молоді – студії активно просувають їх з прицілом на майбутнє. Обидві номінуються за фільми, що акцентують на проблемах, пов'язаних з гендером та сексуальністю: Алісія зіграла дружину чоловіка, який хоче змінити стать, а Руні – юну дівчину з 1950-х, спокушену зрілою жінкою. Загалом, хоч монетку підкидай! Букмекери схиляються до Вікандер: на її користь говорить отримана недавно премія Гільдії кіноакторів США. Але Корреспондент ризикне поставити на Руні Мару: все-таки пронизлива естетська драма Керол поки що якось зовсім обділена нагородами – на відміну від не менш красивої Дівчини з Данії.
Найкращий документальний фільм
Вибір букмекерів: Емі
Вибір Корреспондента: Зима в огні Боротьба України за свободу
«За останні три роки Оскар за Найкращий документальний фільм завжди діставався саме тому, кому ... всі думали, що він дістанеться», – пише про цю вкрай «непередбачувану» номінацію оглядач авторитетного кінопорталу Indiewire.
Нинішній однозначний фаворит – британський фільм Азіфа Кападіа про співачку Емі Уайнхаус, що зібрав відмінну касу. Також (на думку деяких критиків, але не букмекерів) конкуренцію йому може скласти стрічка Що трапилося, міс Симон? американки Ліз Гарбус – фільм про ще одну джазову співачку складної долі Ніну Сімон, яка, до слова, була одним з кумирів Уайнхаус. Погляд тиші Джошуа Оппенхаймера, який розповідає про батьків, які намагаються відшукати вбивць сина, що загинув під час масових вбивств 1965-1966 років в Індонезії, має мало шансів на перемогу. Ще менше їх у Землі картелів Метта Хейнемана – стрічки про мексиканський наркотрафік. А ось у фільму Зима у вогні про Майдан – на думку як букмекерів, так і критиків, – їх взагалі практично немає: мовляв, занадто далекі наші проблеми від американського народу. Проте, Корреспондент все-таки робить свій вибір саме на користь стрічки американського режисера, емігранта з Росії Євгенія Афінеєвського.
Картина спільного виробництва США, Великої Британії та України показує події зими 2013--2014-го не так відсторонено, як Майдан Сергія Лозниці, а зсередини – очима простих і самих різних людей, які перебували в епіцентрі подій. Безумовно, якщо фільм все-таки відзначать Оскаром, це стане певним політичним сигналом. І нехай шансів на перемогу у нього примарно мало, але ... А хіба у самого Майдану їх було більше?
***
Цей матеріал опублікований в №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.