ГоловнаШоу-бізнесМузика
 

Точка зору: Від любові до ненависті – один прапор

Корреспондент.net, 28 березня 2016, 10:38
0
669
Точка зору: Від любові до ненависті – один прапор
Фото: zzzemfira.com
Земфіра гостро відреагувала на прапор України на концерті, що спричинило шквал критики серед українців

Після того як Земфіра попросила прибрати українські прапори на своєму концерті, приправивши це матом, вона перетворилася на "вату"

ЧЕТВЕР, 22 БЕРЕЗНЯ – у Росії виносять вирок Савченко, у Брюсселі серія терактів. В Україні тим часом продовжують гризтися "технократи" і не дуже за місця в Кабміні. Нерви як струна від усіх цих новин, а тут ще в ніч на 22 березня удар під дих – Земфіра попросила прибрати українські прапори на своєму концерті. І додала "бл...дь", пише Юліана Скібіцька, кореспондент інтернет-газети Strana.ua, у колонці, опублікованій у №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року.

Мені було складно почати писати цей блог, тому що я абсолютний фанат Земфіри, який тиждень тому повернувся з її концерту в Мінську. Коли я побачила перші новини про прапор і "бл...дь", перша думка саме була "бл...дь". А потім я знизала плечима і ввімкнула пісні Земфіри – я не побачила в цьому вчинку нічого такого, що змусило б мене її розлюбити. Але український сегмент Facebook вважає інакше. Точніше, найбільш "патріотична" його частина.

Протягом останніх двох років Україна живе у суцільних подвійних стандартах. Ми то називаємо Росію "Мордовія" та ненавидимо кожного проклятого "ватника", то розчулено постимо концерти Макаревича в Україні і міркування Саші Сотника. Вони росіяни хороші, правильні. Не говорять, що люблять свою країну (бо там Путін), підтримують Україну, ненавидять "ватників". Земфіра до 22 березня теж входила до переліку "правильних" росіян: під час розстрілів на Євромайдані опублікувала на своєму сайті пісню Вакарчука Відпусти, не підписалася за анексію Криму і, як вишенька на торті, – взяла у фаната український прапор у Тбілісі і прив'язала на стійку мікрофона. Ось тільки від "правильного" до "ватника" в Україні один крок. І у вівторок Земфіра його зробила.

Немає нічого поганого в тому, що на концерті українці захотіли підняти свій прапор. Земфіра до нас, на жаль, не їздить, і показати своєму кумиру, що ти подолав сотні кілометрів заради його концерту, – нормальна практика. Якби Земфіра не була російською виконавицею, прапор не був би українським, а між нашими країнами не було б взаємної ненависті. Без останнього пункту взагалі б простіше жилося всім, але ми вже два роки в цих реаліях, а змін усе немає, і навряд чи вони будуть. І кожен сам робить свій вибір – відокремлювати зерна від плевел чи ні. В даному разі – музику від політики. Я не живу в голові у Земфіри і не знаю достовірно, чому українські прапори викликали таке прохання. Думаю, що, коли Земфіра взяла той самий прапор у Тбілісі, навряд чи вона очікувала подальшої реакції. І справа навіть не в цькуванні, що почалося в її рідній країні, яку вона, до речі, любить не менше, аніж ми – свою.

А в тому, що той самий "патріотичний" Facebook відразу записав її у фанати України, навіть не подумавши – а чи є у нас привід для цього? Це не Макаревич, який публічно виступав проти Путіна. Це співачка, яка завжди поза політикою.
 

Саме тому багато російських виконавців не хочуть приїжджати до нас – навіщо, якщо говоритимуть не про твій концерт, а про те, що ти фанат України? Ми занадто часто бачимо те, чого немає, і цьому є пояснення – війна оголила нерви так, що не доторкнешся. Але це не означає, що всі навколо повинні бачити те саме. Після Євромайдану Україна занадто зміцнилася у своїй особливості, та так, що будь-яка критика чи невдало сказане слово поруч з українським прапором – це вже серйозна зрада.

У ніч на вівторок в українській жовчі на адресу Земфіри можна було потонути, і після прочитання стрічки Facebook залишилося стійке відчуття, що впав у смітник.

Те саме "бл...дь" поблякло за кількістю матів і образ на адресу співачки, де "конченная вата" –найбільш м’яке. Боязкі спроби пояснити, що нічого, власне, не сталося – Земфіра кілька разів просила прибрати прапори і мат став реакцією на ігнор, натикалися на нові потоки бруду. І якби не вирок Савченко і теракти в Брюсселі – вуха у Земфіри горіли б ще довго.

Ми вимагаємо, щоб нас підтримував ЄС, і влаштовуємо побоїща на ЛГБТ-фестивалях, а ще кричимо чорношкірим футболістам: "Мавпа!". Ми хочемо, щоб Земфіра підтримувала Україну, але, коли вона просить її не підставляти, називаємо її "ватою"

Ми пишемо, що Росія тоталітарна країна, але при цьому впевнені, що нас зобов'язані там публічно підтримувати – інакше ти боягуз. Ми любимо свою країну, і вважаємо, що її повинні любити всі, а любити Росію – ганьба. Ми говоримо, що готові прийняти до себе біженців з Росії, але, коли заарештовують москвичку Анастасію Леонову, у соцмережах пишуть – а чого ти взагалі до нас приперлася, вали за «поребрик». Ми вимагаємо, щоб нас підтримував ЄС, і влаштовуємо побоїща на ЛГБТ-фестивалях, а ще кричимо чорношкірим футболістам: "Мавпа!". Ми хочемо, щоб Земфіра підтримувала Україну, але, коли вона просить її не підставляти, називаємо її "ватою" і демонстративно оремо в аеропорту Вільнюса: "Слава Україні!". Ми ділимо світ на біле і чорне і кажемо, що у нас війна. Чудове виправдання для подвійних стандартів.

***

Цей матеріал опублікований в №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: музикапрапор
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах