Першокласний боксер, житель Сімферополя, який запально танцює гопак і носить "оселедець" на голові, - такий Олександр Усик, претендент на роль спадкоємця ери Кличків у світовому боксі, - пише Павло Глумін в №10 журналу Корреспондент від 13 березня 2014 року.
Житель Сімферополя Олександр Усик з просто перспективного боксера-любителя перетворився на національного героя буквально відразу, ставши чемпіоном літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні. Гопак, який боксер станцював після переможного бою, підірвав YouTube, а на медійному горизонті стрімко зійшла нова українська зірка.
Саме з Усика Корреспондент починає цикл публікацій про молодих українців, яких сьогодні називають новим поколінням вітчизняних знаменитостей, які вже прославили свою країну в таких сферах як спорт, мистецтво і наука і які мають чималий потенціал, щоб підкорити нові вершини в найближче десятиліття.
Минулого року Усик, який досяг значних успіхів у любительському боксі - олімпійський чемпіон, чемпіон світу та Європи, - тріумфально перейшов у професіонали, підписавши контракт з українською промоутерською компанією К2 Promotions, яка належить знаменитим братам-боксерам Віталію та Володимиру Кличкам.
"Я не створюю собі кумирів", - при цьому озвучує своє кредо кримчанин, він послідовник християнської заповіді і не приховує своєї релігійності, а також українського патріотизму.
У його послужному списку поки два бої на професійному рингу і, відповідно, дві перемоги технічним нокаутом: у листопаді 2013 над мексиканцем Феліпе Ромеро, а через місяць - над колумбійцем Епіфаніо Мендосой. Тепер же Усик будує амбітні плани. Вже до початку 2015-го він хоче добитися права битися за титул чемпіона світу у важкому дивізіоні за однією з популярних світових боксерських версій.
Алі Башир, американський тренер українця, порівнює свого підопічного з поки що не огранованим алмазом. Башир, який починав тренерський шлях в 1970-х роках в команді легендарного боксера-важкоатлета Мухаммеда Алі, запевняє, що зовсім скоро цей дорогоцінний камінь заблищить у всій красі.
"Олександр незабаром стане справжнім топом у світовому профі-боксі. Чекати залишилося зовсім недовго", - не сумнівається тренер.
Зіркове здоров'я
У Сімферополі, де всі хлопчаки обожнюють місцевий футбольний клуб Таврія, спортивному хлопчині Усику було складно уникнути зустрічі з м'ячем. Зайнявшись футболом в дитячо-юнацькій спортшколі клубу, він почав подавати надії.
Проте інтерес Усика до іншого виду спорту сплутав усі плани його наставників. У першому боксерському турнірі той брав участь вже в 15 років. За визнанням Усика, він вже тоді знав, що зобов'язаний домогтися успіху, і методично працював над цим.
"Такого нещадного до себе спортсмена я взагалі до Саші не зустрічав", - захоплюється цілеспрямованістю свого колеги і друга ще один знаменитий український боксер, дворазовий олімпійський чемпіон у напівлегкій вазі Василь Ломаченко, який нині живе в США.
При цьому Усик ніколи не акцентував на матеріальній стороні успіху. Спочатку спорт не приносив родині майже ніяких доходів, згадує його дружина Катерина Усик, іноді навіть не було чим заплатити за орендовану квартиру.
"І тоді вважав, і зараз у тому ж упевнений: роби те, що вмієш, максимально добре, і свої мільйони рано чи пізно заробиш обов'язково", - вважає спортсмен.
За його власним зізнанням, на першому місці для нього виключно сім'я - дружина, чотирирічна дочка Ліза і однорічний син Кирило. Навіть всенародна слава, що звалилася після завоювання олімпійського золота, не змогла поміняти переконання Усика. До атрибутів, супутніх статусу новітньої суперзірки, - постійним автографам, фотосесіям та інтерв'ю - він ставиться більш ніж спокійно.
"Корони не відчуваю", - сміється боксер і тут же зізнається, що чудово розуміє: тепер його статус інший, і на нього вже рівняються безліч українських хлопчаків.
Незважаючи на свій скепсис щодо кумирів, Усик все ж не обходиться без особистих символів.
"Я народився в один день з великим чемпіоном Мухаммедом Алі, і мені подобається це збіг, - зізнається він. - Адже він завжди пам'ятав, що все в цьому житті дається тільки завдяки старанній праці".
Боксер також не приховує, що для нього зараз особливо важлива стабільність в рідній країні.
"Хочу, щоб мої діти жили в рідному Криму, щоб не доводилося турбуватися про їхнє майбутнє", - говорить Усик, запевняючи, що зробить все від нього залежне, щоб зберегти благополуччя своєї сім'ї та мир в Україні.
Гудбай, Америко
Олександр Красюк, генеральний директор українського підрозділу K2 Promotions, в захваті від професійного рівня Усика. "Він підходить до своєї підготовки зважено і структуровано - починаючи від тренувальних аспектів і закінчуючи моральною стороною справи", - хвалить свій "бойовий багнет" Красюк.
Коли в 2013 році K2 запропонувало Усику підписати контракт, боксер вже мав на руках кілька пропозицій від найбільших світових промоутерів - зокрема, від знаменитої американської компанії Top Rank.
"Я зустрічався з братами Кличками, ми багато говорили, і я прийняв рішення, що буду співпрацювати саме з українською компанією. Ну а Америка від мене нікуди не дінеться. Туди я ще обов'язково доберуся", - пояснює своє рішення відмовитися від контракту з іноземними промоутерами Усик.
Сімферополець при кожному зручному випадку демонструє свій щирий патріотизм. Український прапор, який він в обов'язковому порядку накидає на плечі в рингу після кожної своєї перемоги, козацький "оселедець" на голові під час лондонських Олімпійських ігор, постійний акцент в інтерв'ю на тому, що "де народився, там і знадобився", - все це, на думку фахівців, грає на подальшу популяризацію боксера в Україні.
Зараз Усик нарозхват і у численних рекламодавців - так, минулого року весь Київ був завішаний білбордами одного з операторів стільникового зв'язку із зображенням спортсмена.
"Олександр здається дуже розумним хлопцем, - вважає Бернардо Пілатті, експерт спортивного іспаномовного американського телеканалу ESPN Deportes. - Якщо він не буде робити необачних кроків - ніякого алкоголю і клубного життя, - то зможе вже через пару років бути на вершині світових рейтингів".
Башир впевнений, що його український підопічний жодним чином не схильний до різних "хвороб", що згубили безліч талановитих атлетів.
"Ми йдемо до вершини поступово. Пройде зовсім небагато часу, коли Олександр знищуватиме в рингу одного за іншим багатьох нинішніх чемпіонів", - прогнозує досвідчений тренер.
***
Цей матеріал опублікований у №10 журналу Корреспондент від 13 березня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.