Українець Максим Чепелєв кинув собі виклик - пробігти за 8 днів 8 марафонів.
Початок великого шляху
Я працюю науковим співробітником в Інституті економіки та прогнозування НАН України, і вчуся в аспірантурі (зараз саме дописую дисертацію).
Бігати почав близько 2,5 років тому в парку біля будинку: спочатку кілька разів на тиждень, потім майже кожен день по 4-5 км. Одного разу, йдучи ввечері з роботи, побачив на першому поверсі Інституту оголошення про змаганнях з Академічного кросу на дистанціях 1,3, 5 і 10 км. Мене такий захід відразу зацікавив, хотілося спробувати новий для мене досвід участі у змаганнях, так що я записався на найдовшу дистанцію.
Наступна мета після цього забігу була, звичайно, марафон. Він здавався мені відмінним викликом, особливо якщо гарненько поборотися з часом.
Готуючись до марафону і бігаючи дистанції 20-30 км, стикаєшся з біговою самотністю. Так в моєму житті з'явився KM Running Club.
Після Білоцерківського марафону жовтні 2013 року, (який я, до слова, пробіг за 3:11) хотілося нових вражень. Тоді на очі і попався 6-годинний нон-стоп забіг «Самоперевершення», який щорічно проводиться в Києві на ВДНГ.
Підготовку почав за 3 місяці до старту, план склав сам, об'єднавши кілька методик підготовки до 100-ки.
На цьому старті я зайняв перше місце, пробігши 72,2 км за 6 годин (середній темп вийшов 4:59 хв/км) і саме він показав мені роль бігу не просто як змагальної або спортивної дисципліни, а як способу пізнання і себе.
8 марафонів за 8 днів: підготовка і результат
Я не готувався до цього фізично, просто подумки налаштовував себе за 1-2 дні до старту, не зовсім усвідомлюючи, що це таке і як все відбудеться. Бігати вирішив щодня о 7:30 на ВДНГ по п'ятикілометрового колу. Відразу скажу, що ніякої психологічної втоми від бігу за місцем з однаковою картинкою у мене не виникало.
З того, що дійсно ускладнило завдання, мабуть, можна виділити погоду і дефіцит часу. Після марафонів поспішав на роботу, де встигав зробити не більше 40% стандартного обсягу справ.
У мій звичайний денний раціон входили: каші, крупи, овочеві супи, мюслі, горіхи, сухофрукти, хліб і булочки (солодкі), фрукти, трохи молокопродуктів. М'ясо, рибу, морепродукти не вживав (я вегетаріанець). Бувало, що їв 5+ раз в день. Вранці за годину до старту з'їдав трохи вівсянки і один банан, під час забігу цілком вистачало одного банана між 25 і 30 км, запитого ізотоніком. До слова, за всі 8 днів сильного голоду на трасі жодного разу не відчув.
Середній час на дистанції за 8 днів - 3:25, найкраще біглося на 7 день, коли вирішив викластися на всі 100% і пробіг марафон за 2:57.
Думки зупинитися, зійти, припинити і кинути всю це затію у мене жодного разу не виникло. Коли доходиш до межі, виявляється, що він набагато далі, ніж ти собі уявляв.
І я ще раз переконався, що потрібно частіше кидати собі цікаві та незвичайні виклики, тому планую пробігти марафон в Одесі 22 березня, а основну увагу приділю підготовці до моїх перших 100 км - шосейного старту в Італії -100km del Passatore 30-31 травня.
Не потрібно боятися невизначеності, новизни і виходу за межі свого звичного життєвого ритму (це стосується не тільки бігу або спорту).
І неважливо, це один додатковий кілометр або кілька десятків.
Спілкувалася Ліна Лугова, СПОРТ bigmir)net