Міністр молоді та спорту Ігор Жданов розповів, як в Україні фінансується спорт і про експеримент з федераціями з передачі їм прав.
Розмова з міністром молоді та спорту України Ігорем Ждановим вийшла змістовною, тому було вирішено розбити інтерв'ю на кілька частин.
Сьогодні ми публікуємо першу частину, в якій Ігор Жданов розповів, яка роль міністра і його відомства у роботі з профільними федераціями, а також як держава фінансує змагання.
- Розкажіть, яка роль міністра і міністерства у роботі з профільними федераціями? У пресі спортсмени часто критикують відомство за його "неправильну" роботу.
- У всьому світі спорт базується на діяльності федерацій: національних, міжнародних, континентальних. Є відповідні документи, наприклад Олімпійська хартія, в якій йдеться про автономність спорту і роль федерацій. Міністерство не має втручатися в роботу цих громадських організацій. В іншому випадку Міжнародний олімпійський комітет і інші міжнародні федерації розцінять це як порушення Хартії і принципів спортивного права. Це також може спричинити серйозні санкції.
Наприклад, в Греції міністерство спорту прийняло рішення не проводити матч Кубка країни з футболу. У відповідь ФІФА і УЄФА оголосили про намір вжити найсуворіших заходів до Федерації футболу Греції. Йдеться про виключення Греції з обох організацій, заборону для національної збірної Греції брати участь у відбіркових турнірах чемпіонатів Європи та світу. Грецькі футбольні клуби також можуть виключити з усіх змагань під егідою ФІФА та УЄФА. Є ще багато схожих прикладів.
Наші спортивні федерації з органів міністерства повинні перетворитися на самодостатні громадські організації, які самостійно розвивають свої види спорту в Україні.
Справа міністра і міністерства - створювати умови для розвитку всього спорту в країні на державному рівні. А розвитком конкретного виду спорту повинна займатися саме федерація, тренери, фахівці. Вони краще за чиновників знають, як проводити навчально-тренувальні збори у своєму виді спорту, які потрібні методики, як правильно бігати, стрибати. Тому один з головних напрямків нашої політики сьогодні - підвищення автономності федерацій.
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов // Олег Батрак, СПОРТ bigmir)net
Зараз проходить державний експеримент. У ньому добровільно беруть участь ті федерації, які дійсно хочуть отримати більше повноважень. Це баскетбол, стрибки у воду, важка атлетика, легка атлетика. До експерименту також приєдналася федерація хокею із шайбою. Вони самі розробляють стратегії підготовки збірних команд, відбирають тренерів, планують збори, тренування, змагання та ін. При цьому всі розуміють, що більше автономності - це більше відповідальності. З іншого боку, сьогодні у нас не всі федерації готові взяти на себе таку відповідальність. Це об'єктивна реальність.
- Є федерації, які зважилися на експеримент з передачі їм прав. Минуло кілька місяців. Можна вже підбити проміжні підсумки, зробити висновки? Чи справляються ці чотири федерації? Як рухається реформа?
- Народилася ідея провести експеримент: перевірити, чи можуть федерації самостійно і відповідально розпоряджатися бюджетними коштами при нинішній системі. Цей проект - пілотний. Наприкінці 2016 року ми зберемося, і ті, хто працював в системі експерименту, поділяться результатом з іншими федераціями. Розкажуть, з якими проблемами зіткнулися, що варто змінити.
Після цього ми підготуємо зміни до законодавства, спрямовані на впровадження результатів пілотного проекту. Але їх імплементація відбуватиметься не одномоментно, а поступово. Я весь час звертаю увагу на один нюанс: не всі федерації готові працювати безпосередньо з державними коштами та самостійно організовувати весь цикл підготовки збірних команд. Не можна ж кинути дитину, яка не вміє плавати, у річку! Треба вчити, як заробляти гроші, як залучати спонсорів, займатися PR і маркетингом. В ідеалі спортсмен повинен отримувати гроші і від держави, і від спонсорських контрактів теж.
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов // Олег Батрак, СПОРТ bigmir)net
Варто також зазначити, що в експерименті беруть участь лише ті федерації, які здатні додатково залучити у свій вид спорту недержавні кошти. У деяких федерацій вже є спонсорські бюджети, порівнянні з бюджетним фінансуванням. Але поки це швидше виняток з правил.
- Як відбувається фінансування федерацій?
- Скажімо, є якась спортивна федерація. Вона подає документи в міністерство і просить визнати її національною в тому чи іншому виді спорту. Після того, як вона отримує цей статус і визнається міжнародною федерацією - укладається договір між міністерством і національною федерацією з розвитку того чи іншого виду спорту.
Як відбувається фінансування конкретного виду спорту? Національна федерація на початку року подає в міністерство пропозиції щодо наповнення єдиного календаря спортивних змагань: НТЗ (навчально-тренувальний збір), який може проводитися як в Україні, так і за кордоном, чемпіонат України, Кубок України і т.д. Надають кошторис бюджету, який їм необхідний. Наприклад, вони кажуть: нам треба 10 млн на проведення цих змагань і зборів.
У міністерстві вже працює автоматична, рейтингова формула розподілу коштів, яка залежить від кількості отриманих медалей, від кількості тих, хто займаються видом спорту. Однак, наприклад, за "формулою" і успіхами в попередньому році федерація може розраховувати лише на 5 млн в нинішньому. Після цього план уточнюється. Вони зменшують кількість НТЗ, від чогось взагалі відмовляються. Так формується єдиний календарний план змагань з усіх видів спорту на всю суму виділених грошей з бюджету України.
Таким чином, держава фінансує окремі змагання або збори, але не саму федерацію. Крім цього провідні спортсмени та тренери входять в штат членів національних збірних команд України. Це можуть бути 10 осіб, в окремих видах - 50. Вони отримують державну зарплату, "добові" під час відряджень. Важливо розуміти, що держава фінансує тільки членів штатних команд національних збірних.
Тому коли говорять, що спортсмени їздять за власний рахунок, є кілька причин, чому це відбувається.
Перша - на свої змагання їздять ті, хто не включені в штат національних збірних команд України. Тоді їм дійсно потрібно шукати спонсорів. Можливо, це неофіційні заходи, які не включені в єдиний календар спортивних змагань. Зазначу, що ми не фінансуємо поїздки на комерційні турніри, де спортсмени заробляють гроші.
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов // Олег Батрак, СПОРТ bigmir)net
Друга причина - відсутність грошей на конкретний період часу або "недбалість" самих федерацій - треба вчасно готувати накази про відрядження. Тоді вчасно будуть "добові", проплачені готелі і т.д., нікому не потрібно буде закладати свої гроші або позичати їх. Гроші, звичайно, повернуть. Але краще все робити вчасно.
Бувають, звісно, форс-мажорні випадки. Наприклад, 7 січня цього року дзюдоїсти проводили навчально-тренувальний збір в Кельні. Так, це великий НТЗ, куди приїжджає безліч топових спортсменів з усього світу, є можливість спарингу на високому рівні. Але казначейство відкрило нам фінансування лише 11 січня.
Ще одна проблема - коли в країні просто фізично немає грошей. Коли я прийшов на посаду міністра, нічого, крім тих захищених статей бюджету, не фінансувалося. Ви пам'ятаєте, що це були дуже важкі часи. Ми, природно, накопичили боргів, які на грудень 2014 року склали близько 50 млн грн. Тоді дійсно спортсмени їздили за "свої". Поступово ми ці гроші всім повернули. На листопад 2015 року ми вийшли на 80% попереднього фінансування заходів. Тобто коли фінансування відбувається завчасно і потім ніяких затримок, необхідності закладати свої гроші не виникає. Чому не на 100%? Це вже питання до державних тренерів і федерацій, які готують документи, накази про відрядження. Зараз ми всі борги погасили.
- Як і хто перевіряє, що державні гроші дійшли куди треба, а не пішли в кишеню комусь?
- Для цього є державні тренери, відділ внутрішнього аудиту. Найпоширеніша махінація - через проведення НТЗ. Записали 30 спортсменів, реально приїхали, наприклад, 25. Але це відкритий кримінал, крадіжка державних коштів. Якщо виявляються такі факти, то всі матеріали щодо цього передаються в правоохоронні органи.
Спілкувався Микола Білецький, СПОРТ bigmir)net