За допомогою інтерв'ю з головним тренером Олімпіка Романом Санжаром Football.ua в деталях знайомить читачів з дебютантом Прем'єр-ліги, якого наразі можна сміливо вважати відкриттям нинішнього сезону і водночас командою-загадкою.
"Нічийний результат в Києві пов'язаний конкретно з недооцінкою нас з боку Динамо"
- Більшість гравців, тактичні вишукування, стиль і багато іншого залишаються загадкою для суперників Олімпіка, як новачка Прем'єр-ліги і серйозно оновленого влітку колективу. Це допомагає вам?
- У нас є нові ігрові зв'язки, оскільки тільки після першого туру до нас приєдналася група новачків, тому якийсь чинник загадки, можливо, присутній. Хоча, вважаю, ми вже провели достатню кількість матчів у Прем'єр-лізі, і у суперників є необхідна інформація про нашу команду. Упевнений, нас ретельно вивчають, але, можливо, десь недооцінюють. Але щось нове нам важко запропонувати своїм опонентам.
- Роль такого собі вченого аутсайдера, з ким би не грав Олімпік, теж більш зручна?
- По-перше, ми не хочемо бути постійним аутсайдером. Своєю грою, бажанням ми хочемо показати, що місце аутсайдера - не наше місце. Але, звичайно, є, перш за все, психологічний момент - у більшості наших хлопців немає досвіду виступів в еліті, і Прем'єр-ліга для нас - це дійсно щось нове. Тому не відкидаю, що більш досвідчені футболісти з команд-суперниць нас недооцінюють, десь вважають нас аутсайдерами. Можливо, такий їхній настрій грає на нашому боці. Ми ж всіляко намагаємося цим скористатися.
- Чи вважаєте ви, що Динамо стало заручником саме того, що, по-перше, не знало, чого чекати від Олімпіка в принципі, по-друге, в будь-якому випадку, очікувало меншого, ніж в підсумку показала ваша команда?
- Я думаю, що нічийний результат пов'язаний конкретно з недооцінкою нас з боку Динамо. Якщо повернутися до наших виступів у Першій лізі, то між матчами з Динамо-2 в кінці минулого сезону і Динамо вже в Прем'єр-лізі не минуло й два місяці. Так от, на виїзді ми тоді програли Динамо-2 1:2. А потім, на підготовчому зборі перед початком поточного чемпіонату, ми ще й спаринг проводили з Динамо-2, і програли 0:3. Ця інформація була і у Сергія Реброва, і у його футболістів. Хочеш - не хочеш, але, швидше за все, динамівці нас просто недооцінили. А перебудуватися по ходу гри вже дуже важко. Тому вважаю, що цей фактор зіграв злий жарт із гравцями Динамо.
- В суботньому матчі проти Говерли В'ячеслав Грозний зробив ставку на величезну кількість довгих передач від захисників - високих нападаючих. Як тренер, який знає свою команду зсередини, як ви вважаєте, чому саме такий вибір зробив тренер-опонент? На що сподівався?
- Напевно, тренер Говерли вибрав таку тактику, тому що у нього є високі хлопці попереду, вдома команда хотіла зіграти в агресивний футбол за рахунок нагнітання, настрою, боротьби. Вони хотіли швидше переводити гру від захисту в атаку, намагалися насичувати зони, боротися за підбори. Але ми ж теж готувалися. Ми переглядали матчі Говерли проти Металіста і на Кубок України в Черкасах, і скажу, що таку тактику В'ячеслав Грозний вибрав не вперше. Ми чекали, що Говерла проти нас гратиме саме таким чином.
Від Football.ua: Огидне візуальне враження від побаченого в суботу у виконанні Говерли підтвердили деякі цифри. Так, ужгородська команда зробила ставку на довгі закидання на своїх високих гравців групи атаки, намагаючись якомога швидше доставити м'яч у штрафний майданчик суперника (за швидкими атаками в турі Говерла поступилася лише Волині), при цьому більше половини атак з гри підопічні В'ячеслава Грозного проводили через центр (46 таких атак - проти 43 в сумі на два флангу), і за всю гру у господарів пройшла тільки одна передача, і жодної - гострої. Таким чином, стратегічно важливими для Олімпіка були верхова боротьба поблизу своєї штрафної площі і підбори. У підсумку, за вдалим єдиноборствам вгорі і в обороні Олімпік став другою командою в турі і не поступився Говерлі у підборах (87 проти 84 на користь підопічних Санжара). А опорник Олімпіка, Валерій Лебідь і зовсім став найкращим у турі за підбираннями (18, 6 з яких - на чужій половині поля).
- Чи вважаєте ви гру на другому поверсі захисників Олімпіка і гру на підборах своїх півзахисників проблемними моментами в своїй команді? Мабуть, Грозний побачив слабке місце Олімпіка саме в цих компонентах гри, інакше придумав би щось інше.
- Думаю, він не бачив проблем у Олімпіка в цих компонентах гри, а просто хотів зіграти на свої козирі.
- Статистика, рахунок і візуальне враження свідчать про те, що ваша команда перевершила суперника, в тому числі - з великою перевагою і у верховій боротьбі на своїй половині поля, і у підборах.
- Та й якщо говорити про боротьбу на другому поверсі, розмірковуючи, чи є цей компонент нашою слабкою або сильною стороною, то хочу зазначити, що Олексій Дитятьєв - один з найкращих гравців Прем'єр-ліги в грі головою. Це моя особиста думка, але про це також говорить і статистика матчів, які ми провели в цьому сезоні. Наприклад, у матчі проти Зорі Дитятьєв практично взагалі не програвав верхової боротьби високому Будковському, а в Ужгороді виграв переважну більшість єдиноборств у Кузнєцова.
Від Football.ua: У матчі з Зорею (1: 0) найкращим у Олімпіка став саме центрбек Олексій Дитятьєв. На його рахунку 115 ТТД з 17%, п'ять вдалих відборів з п'яти, 14 підборів, три перехоплення і всього шість втрат м'яча. Крім цього Олексій був на другому місці за підсумками другого туру за кількістю вдалих єдиноборств (18 з 24, 75%). У поєдинку проти Зорі Будковському (196 см) регулярно протистояв саме Дитятьєв (196 см). І цей матч дійсно закінчився для нападаючого, по суті, нічим. Будковський виграв всього 8 з 26 єдиноборств, а на другому поверсі - 5 з 17 (29%). Наприклад, у матчі проти Іллічівця Філіп виграв 15 з 33 єдиноборств (45%), а вгорі - 10 з 18, досягнувши чудового для форварда показника в 56% (в центрі захисту маріупольців грали Путівцев і Чижов). А, наприклад, в поєдинку проти Чорноморця Будковський виграв 34% єдиноборств, на другому поверсі - 37%. Що стосується матчу проти Говерли, то в ньому Дитятьєв найчастіше боровся на другому поверсі саме з Кузнєцовим, і виграв 16 з 21 верховим єдиноборств, потрапивши до символічної збірної туру за версією Football.ua.
Після вдалих матчів ми надто довго радіємо своїм успіхам і ходимо з задертими носами
- Включаючи Кубок України, в Ужгороді була четверта (з шести) гра Олімпіка на нуль, що як би автоматично свідчить про те, що командна гра в захисті - на рівні. Вже тим більше, що моментів біля Говерли і тій же Зорі було мало. Але матчі в Одесі та проти Шахтаря виглядають на цьому тлі катастрофічно провальними. Це що ж виходить: якщо ваша команда пропускає, то сиплеться?
- Я так не вважаю. Якщо взяти матч в Одесі, то у нас був зовсім інший склад практично без замін. Та й що розмінюватися на дрібниці: я вважаю, що ми взагалі не було готові до матчу ні фізично, ні психологічно, ні за складом. До цього ми провели низку контрольних поєдинків, наприклад, проти Оболоні і Динамо-2, в яких програли, при чому значно. А після переїзду з Донецька до Києва у нас просто не було часу на підготовку. Була купа проблем, і нам одночасно доводилося і переглядати футболістів, і награвати склад і вирішувати побутові питання. Це був бардак, в якому нам доводилося в один час вирішувати занадто багато завдань. І до гри в Одесі ми попросту не були готові. Але за рахунок перших матчів у Прем'єр-лізі, ми "вкотилися" в чемпіонат, відчули дух турніру і в наступних матчах зіграли все-таки гідно. Але на сьогоднішній день нам не вистачає професіоналізму та класу.
- Що ви маєте на увазі?
- Маю на увазі, що після вдалих матчів ми надто довго радіємо своїм успіхам і ходимо з задертими носами. Треба швидше забувати як погане, так і хороше. І матч проти Шахтаря - це яскравий приклад того, як нам не потрібно готуватися до гри. Після Динамо ми не змогли зібрати достатньо емоцій, і я неодноразово в своїх інтерв'ю після матчу говорив про те, що ще до стартового свистка розумів, що зіграємо погано. У мене не вийшло "накачати" команду енергетикою, емоціями. А в поєдинках проти таких суперників без належної самовіддачі робити нічого, тому що клас нашої команди, ясна річ, нижчий.
- Після гри з Чорноморцем команда підсилилася кількома гравцями. Проблемними ви вважали саме позиції воротаря (з другого туру регулярно почав грати прийшов Литовка), правого захисника (Тищенко), фланг півзахисту (Д. Єременко) і атаки (Кадимян, Лисенка)?
- Так, на той момент все було саме так, і ми шукали саме воротаря, правого захисника, флангових хавбеків і нападаючих. Але окремо потрібно сказати про воротарів: ця позиція не була проблемною. Ми були задоволені Махарадзе, але для росту самого Заура йому потрібна була конкуренція, якої у нас не було, в тому числі після відходу Ігоря Левченка. Сам Махарадзе дуже рівно і надійно провів чемпіонат у Першій лізі, але, отримавши травму, практично не мав часу для підготовки до поточного сезону, а повноцінно тренуватися почав напередодні чемпіонату. Тому ми до кінця не розуміли, чи вистачить йому часу і чи зможемо ми його підготувати належним чином. Тому шукали воротаря для конкуренції, плюс - з досвідом Прем'єр-ліги, бо через молодість гравців і відсутності у більшості з них цього самого досвіду, запрошення пограти на такому рівні стража воріт було для нас важливим кроком для того, щоб такий голкіпер передавав впевненість партнерам. До речі, повертаючись до матчу в Одесі, - його у нас пропускали через картки основні центральні півзахисники, Огиря і Лебедь, а чисто технічно ми не встигли заявити ні Тищенка, ні Єременка, які вже були в команді. Тому уявіть собі масштаби наших кадрових проблем.
- В межах можливостей клубу на сьогоднішній день закриті всі проблемні позиції?
- Я вважаю, що на сьогоднішній день ми укомплектовані. Після чемпіонату у Першій лізі були проблемні позиції, про які сказано вище і які ми закрили. Головною ж проблемою було те, що, по суті, у нас після Першої ліги був тільки один нападаючий, Ситник. Звичайно ж, так бути не повинно, тому що для конкуренції на кожну позицію має бути мінімум по дві людини. І ми прагнули саме до цього під час селекційної роботи.
- Вільних агентів, яких, грубо кажучи, можна підписувати в будь-який момент, зараз, як не можна до речі, предостатньо. Або крапка в питанні комплектації складу вже поставлена?
- Скажу так: у нас адже бюджет не гумовий. Та максимальна кількість футболістів (заздалегідь обумовлений мною з президентом), яку ми можемо собі дозволити, у нас вже є. А прибирати хлопців по ходу чемпіонату, щоб взяти на їх місце когось іншого ... Я проти цього. З цими футболістами ми почали цей шлях, з ними і закінчимо перше півріччя. Так, можливо, хтось ще поповнить наші лави, але ця кандидатура повинна бути переконливою. Це повинен бути гравець реально більш високого класу, ніж в наявних у нас хлопців. Тільки так. Але, в принципі, нікого шукати і запрошувати ми вже не збираємося.
- Ні про кого з гравців, які пішли влітку не шкодуєте? Може, тепер розумієте, що хтось із них став би в нагоді ще?
- Таких думок немає. Але хочу сказати, що стосовно всіх цих хлопців ми переживаємо. Розлучаючись, ми побажали їм удачі і всіх благ, і якщо у них все буде складатися в кар'єрі, ми будемо тільки раді.
- З прізвищ у вас на перегляді були, ніби як, Коркішко, Махновський, Акулінін, Кісіль, Сергій Силюк. Не підійшли або не домовились?
- У нас дійсно було дуже багато футболістів на перегляді. Персонально ні про кого говорити не хотілося б. Просто ми в чомусь не підійшли один одному, скажімо так.
- Зовсім недавно з'явилася новина, що у вас на перегляді перебуває Адріан Пуканич.
- Я знаю Пуканича дуже добре в тому числі і в ігровому плані. Тому сказати, що він був у нас на перегляді, було б, напевно, неправильно. Він попросив потренуватися з нами якийсь час. Я дозволив, і він набирав форму разом з нами. Але сказати, що ми його розглядали, як потенційного гравця команди, я не можу. Його в Олімпіку не буде.
- Ігор Левченко в одному з інтерв'ю сказав, що не розвивався професійно в Олімпіку, і тому йому треба було піти. Можете прокоментувати цю ситуацію?
- Я вважаю, що Ігор - дуже перспективний воротар і хороший хлопець. Але для того, щоб рости, йому потрібно грати, і не зациклюватися на лавці. У Першій лізі добре виглядав Махарадзе, тому в більшості ігор ми віддавали перевагу йому. Поспілкувавшись з Ігорем, ми прийняли його побажання і відпустили, щоб він міг рости в іншому клубі.
Що стосується руйнування, я задоволений більше. Що стосується творення, тут є певні проблеми
- Тобто в Олімпіку він програвав конкуренцію і не міг сподіватися на ігровий час в Прем'єр-лізі?
- Я скажу так: позиція воротаря - дуже серйозна. Коли Ігор повернувся з оренди в Зорі до нас, Махарадзе грав дуже впевнено, безпрограшна серія команди тривала без малого півроку, і змінювати щось просто не було сенсу. Тому якщо навіть Ігор десь старався на тренуваннях, максимально викладався, я все одно нічого не міняв, і підтримував Заура навіть тоді, коли бачив, що на тренуваннях він погано себе почуває або дає собі послаблення. Завжди ми знаходили певні слова, щоб накачати емоціями на гру саме Махарадзе. В таких умовах Левченкові було дуже важко виграти конкуренцію. Для цього потрібно було чекати, щоб його конкурент щось відверто "привіз", помилився. Але цього не було. Коли ж Заур зламав руку, у Ігоря з'явився шанс провести кілька матчів, але через відсутність практики і не найкращої психологічного стану Ігор зіграв невдало, а ми програли низку матчів. Загалом, не пішло, тому ми запропонували йому змінити клуб, і він сам був не проти цього.
- Огиря і Лебедь в опорній зоні виглядають дуже навіть непогано. Рівноцінно ви задоволені їхньою роботою на руйнування атак суперників і творення власних?
- Що стосується руйнування, я задоволений більше. Що стосується творення, тут є певні проблеми. І поки те, що ми награємо і тренуємо, те, над чим працюємо, в грі продемонструвати до кінця у нас не виходить. Я бачу, що хлопці викладаються, стараються і працюють на максимумі, але те, що я хотів би бачити, я поки не бачу. Тим більше, знаючи, на що здатні хлопці, на ті обороти, на яких ми можемо грати, команда ще не вийшла.
- Коли повернеться Ісса Шериф?
- Можливо, в наступній грі чемпіонату він вже буде брати участь, але це ще під питанням. До нашого ж від'їзду в Ужгород Ісса не тренувався, у нього був тільки гладкий біг і больові відчуття його не покидали.
- Фахівці відразу назвали Іссу системоутворюючим гравцем Олімпіка. Це особливості позиції Шерифа схиляють до такого висновку, оскільки центральні півзахисники за покликанням повинні будувати командну гру в першу чергу, або Шериф дійсно виділяється за своїм рівнем і є за відчуттями партнерів якимось особливим гравцем за духом і тактичним особливостям?
- Якимось особливим футболістом я його не вважаю. У нього є дуже хороші якості, які ми намагаємося використовувати. Хлопці в нього вірять, і сам Ісса старається реалізувати себе. Десь у нього це виходить, десь - ні. Але я знаю його досить добре, і абсолютно впевнений, що він здатний на більше. Причому - на порядок.
- Що собою являє Моха? По матчу з Шахтарем важко зробити висновки.
- Моха - це молодий, креативний, індивідуально сильний в атакуючих діях футболіст, але на сьогоднішній момент - недостатньо дисциплінований і організований в оборонних діях, з пробілами в грі на захист. Але індивідуально він, можливо, один з найсильніших гравців команди з великим потенціалом.
- Особливість вашої команди - наявність чималої кількості футболістів, які раніше були переоцінені, або навпаки - оцінені не так, як би їм цього хотілося. Перед тим, як перейдемо до персоналій: вам доводиться проводити якісь персональні діалоги і мотивувати цих футболістів словами підтримки частіше, ніж раніше, інших своїх гравців у Першій лізі?
- Ні, абсолютно нічого не помінялося. Я намагаюся спілкуватися з кожним з футболістів, зрозуміти психологічний стан кожного, вникнути в його історію, щоб знайти ключові слова. Тому що завдання тренера - спробувати вичавити максимум з можливостей футболіста і розташувати себе так, щоб гравець бився за себе, за клуб і за тренера. Для цього потрібне спілкування і особистісний підхід. Треба розуміти, що кому потрібно говорити: когось треба похвалити, з кимось - поговорити строго.
- Лисенко, мабуть, був саме переоцінений, інакше його кар'єра не рухалася б вниз, а влітку він знайшов би собі клуб з кращими умовами контракту і більш серйозними завданнями. На сьогоднішній день він на тлі конкурентів з нападу виділяється в кращу сторону? І ще: його вам доводиться підбадьорювати і хвалити, або жорстке слово діє на нього краще?
- Те, що Володя виділяється в певних моментах, напевно, і дозволяє йому зараз грати, адже я зупинив свій вибір саме на ньому в нападі. Він здорово працює з м'ячем, агресивний, заряджений на удар по воротах суперника, досить дисципліновано діє в оборонних діях, прислухаючись до наших вимог. А те, які я знаходжу слова в спілкуванні з ним - поки це тільки позитивні і чисто робочі фрази, не більше.
- Тищенко і Єременко на правому фланзі здаються навпаки - недооціненими раніше. Вони виправдовують ваші очікування?
- І вони особисто, і команда в цілому, на мій погляд, не набрали ті обороти, які можуть набрати. Тобто, я вважаю, що і ці хлопці можуть більше, ніж показують на сьогоднішній день. Думаю, і Тищенко, і Єременко ще не до кінця розкрилися і реалізували свій потенціал.
- Чи не здається вам, що правий фланг вашої команди виглядає більш атакуючим і попросту сильнішим? Чи не існує небажаного перекосу?
- Перекосів не існує. Робити подібні висновки ще рано. Я впевнений, що додасть ще і правий, і лівий наші фланги.
- Для кожного клубу важливі не тільки одномоментні результати, але і будівництво команди на перспективу. Чи в багатьох футболістів зараз є довгострокові контракти з Олімпіком? Або взимку, наступного літа вимушено доведеться все перебудовувати?
- У більшості хлопців контракти на два роки і більше, і є група гравців з річними контрактами. Але тут будемо дивитися по ситуації. Якщо футболіст буде нас влаштовувати, ми будемо докладати всіх зусиль, щоб підписати з ним довгострокову угоду. Ні - будемо розлучатися.
- Чи є у вас рівноцінна (або близька до цього поняття) заміна парі центральних захисників Гришко - Дитятьєв? На підхваті є тільки недосвідчений Андрій Міщенко.
- Так, але Міщенко - досить перспективний футболіст, який, на мій погляд, готовий скласти конкуренцію Гришкові та Дітятьеву, і який не зіпсує кашу, вийшовши на поле. Тим більше, це підтвердила наша кубкова зустріч, в якій я довірив йому місце в складі, і він повністю виправдав надії, а команда знову зіграла "на нуль".
- Але ви увійшли в сезон з трьома центральними захисниками. Не мало?
- На даний момент у нас дійсно всього три центральних оборонці. Це мало, але я віддав перевагу укомплектувати краще атакуючі лінії. Тепер у нас там достатньо футболістів належного рівня. Крім цього я намагаюся не тасувати виконавців на таких ключових позиціях, як центр захисту, тому вирішив, що нам буде достатньо одного футболіста на заміні. А в разі чого, можемо і перебудуватися: у нас є Максим Драченко та Валерій Лебідь, які також можуть опуститися і зіграти в центрі захисту безболісно для нас.
- За словами Лебедя, команда вже адаптувалася до Прем'єр-ліги. Чи згодні ви з цим? Ментально гравці перебудувалися після Першого дивізіону?
- Ні. Ми ще не перебудувалися саме психологічно. І наші результати, а також зміст ігор, надто вже різні. І це пов'язано саме з нашим психологічним станом.
- А ви, як тренер, чи багато чого поміняли в тренувальному процесі, підготовці до матчів і тактиці після підвищення клубу в класі?
- Ні. Не міняв нічого. Єдина різниця в роботі з власними відчуттями - у мене тепер є обойма футболістів, з якими можна працювати і будувати. А в кінці минулого сезону у мене було всього одна-дві заміни, і все.
- Заглядаючи в найближче майбутнє, що стосується вашої команди в цілому і персоналіях, календаря, ставлення майбутніх суперників до Олімпіку, чи є речі, які вас насторожують?
- У кожному разі, суперників ми не боїмося. Перші матчі сезону показали, що грати, в принципі, можна з усіма. Тільки треба правильно до всього підходити.
- У побуті все гаразд?
- З побутом у нас немає ніяких проблем. І скаржитися на що-небудь у тій ситуації, в якій опинилася вся наша країна, напевно, не сильно коректно. Житло є, тренувальні поля є, своєчасна зарплата - теж. Так що у нас все рівно, і ніяких проблем з цим немає.
- Усі футболісти знімають квартири в Києві? Сім'ї живуть з ними?
- Так. Всі хлопці знімають квартири, всі перевезли сім'ї до Києва. А якщо і є якісь нюанси, то назвати їх проблемами язик не повертається. Напевно, це всього лише дрібні побутові питання, не більше.
Анатолій Волков, Football.ua