Олександр Гладкий повернувся в Шахтар і почав забивати майже в кожному матчі. Журналіст Football.ua скористався потужним інфприводом і зустрівся з найкращим бомбардиром чемпіонату України після зіграних п'яти турів.
Розмова з Гладким почали з теми переїзду Шахтаря з Донецька до Києва.
"ЛИЖІ ЗАБОРОНЕНІ, А ХОТІЛОСЯ Б НАВЧИТИСЯ"
- Я вже обжився все нормально, переїхав на квартиру, - починає Саша.
- Які основні критерії щодо підбору житла?
- Ніяких особливих немає. Головний критерій - зручний маршрут на тренування, щоб не доводилося втрачати час в заторах. Всіма іншими квартирними питаннями завідує дружина.
- Питання квартири обговорювали при підписання контракту з Шахтарем?
- Такі моменти завжди обговорюються, тут нічого незвичайного.
- Легіонери іноді висувають потужні вимоги при переході в клуб - наявність якоїсь конкретної машини, наприклад.
- За інших говорити не буду, а я ніколи нічого особливо не випрошував. Так, звичайні стандартні умови, які виникають при підписанні будь-якого контракту.
- Чи прописані в договорі якісь речі або заняття, які клуб забороняє, але вам вони подобаються?
- Наприклад, катання на лижах. Не можу сказати, що я великий майстер в цьому - навіть навпаки, кататися не вмію, але дуже хотів би навчитися. Але у відпустці лижі футболістам заборонені, так що доводитися себе стримувати.
- Чого у відпустці приділяєте основний час? Може, розкажіть про якесь несподіване хобі?
- Навіть не знаю, чим здивувати. У більярд люблю пограти, але без фанатизму. А так, в основному проводжу час із сім'єю - як у відпустці, так і під час сезону.
- Хто в Шахтарі найкращий більярдист?
- Тут я вже давно не грав, навіть не знаю.
- А з тих, з ким грали в інших клубах?
- З Андрієм Гітченком з Карпат завжди непросто було.
"ЗАРАЗ ВСЕ ЗОВСІМ ПО-ІНШОМУ"
- За останні тижні вам хоч раз приходила думка в дусі: "Ось це я стартував, так стартував"?
- Ні, я до цього був готовий. Приємно, звичайно, але така моя мета - забивати в кожному матчі. На зборах мені вдалося довести, що я не гірше, тих, хто є в команді.
- Чому у вас не було сумнівів щодо переходу в Шахтар? Ви були морально готові перший час не потрапляти в склад?
- Сумнівів не було. Чому? Чотири роки тому все було по-іншому. Я сам себе по-іншому відчував і оцінював. Так що я не боявся повторення історії.
- По-іншому - це як?
- Думав, що все знаю, все можу. Зараз вже думаю інакше. Я впевнений в собі і знаю, на що здатний.
- Виходить, за чотири роки ви більше змінилися в психологічному плані?
- І так, і ні. Не можу сказати, що залишився тим же футболістом, яким був раніше. Я додав у деяких ігрових моментах, багато переосмислив. Коротше кажучи, зовсім все по-іншому тепер.
- Які ще помилки були скоєні раніше?
- Напевно, головна та, про яку я говорив вже. Я був впевнений, що часу у мене ще багато і все вийде. Коли з'являються такі думки, то відразу зникають і голи, і місце в складі, і все інше.
- Взагалі, напевно, непросто стати в 19 років найкращим бомбардиром чемпіонату України і при цьому не втратити голову. Важко було?
- Ні, я нормально впорався. Спасибі людям, які мене оточували, вони не давали мені можливість витати десь у хмарах.
- Був такий період в Шахтарі, коли ви забивали постійно в чемпіонаті, а в Лізі чемпіонів грали інші люди. Це сильно підрізало?
- Та ні, тоді я якраз розумів, що ще молодий і все ще попереду. У команді були більш досвідчені хлопці, вони були, мабуть, корисніше в матчах найвищого рівня.
- У листопаді 2008 року Луческу сказав, що ви і Селезньов до Лізі чемпіонів не готові.
- Так, на той момент, мабуть, так і було.
- У плані атмосфери Шахтар серйозно змінився?
- Та ні, такий же, як і був. Хтось пішов, хтось прийшов, але залишився нормальний, дружний колектив, у всіх хороші стосунки між собою. В ігровому плані команда всі ці роки рухалася вперед. Звичайно, з'явилися деякі нововведення, але нічого принципово нового.
- У якому клубі найбільш важкі фізично навантаження?
- Я думаю, що в Шахтарі. Хоча в Дніпрі у Рамоса теж були цікаві і важкі тренування. Та й в Карпатах теж... Але найскладніше, мабуть, все ж в Шахтарі.
"Я би погодився на зниження зарплати ЗАРАДИ ЄВРОПИ"
- У вашому досьє досить гучних перемог: звання найкращого бомбардира, чемпіон України і перемога в Суперкубку, володар Кубка УЄФА, дубль в ворота Барселони на Камп Ноу. Яка перемога найбільш цінна?
- Напевно, звання найкращого бомбардира, хоч я і забив всього лише 13 м'ячів - головне, що більше, ніж у інших. Я з дитинства мріяв про те, щоб забивати більше інших, тому, звичайно, ця перемога для мене дуже цінна і зараз. Перше чемпіонство з Шахтарем - теж дуже пам'ятне.
- Більше, ніж Кубок УЄФА?
- Навіть не знаю. Теж грандіозна перемога, нехай мій вклад в неї і був далеко не найбільшим.
- Що матеріальне залишилося від тріумфу в гонці бомбардирів?
- Статуетка, яку завжди видають переможцю. У батьків в кімнаті стоїть, там всі подібні речі на збереженні лежать.
- Дубль у ворота Барселони - круте подія або нічого особливого?
- Уже стільки було сказано про це... Напевно, навіть занадто багато. Звичайно, подія непересічна. З іншого боку, матч цей був не потрібен тій же Барселоні, вони виставили далеко неосновний склад. Та й нам він нічим не допоміг - з групи Шахтар тоді не вийшов.
- Іспанські видання тоді помістили вас на обкладинку і називали "новим Шевченком". Може, дзвонили посередники з Європи, пропонували співпрацю?
- Ні, такого не було, ніхто не дзвонив.
- Взагалі, коли-небудь існував предметний інтерес з Європи?
- Ні, такого не було. Хіба що з Росії агенти дзвонили, казали, що є зацікавленість таких-то клубів, але не більше того.
- Згодні з тим, що українські футболісти майже не грають в Європі через небажання отримувати менше грошей, ніж їм дають в Україні?
- Ні, я з цим не згоден. Мені здається, не в цьому справа.
- Ви б гіпотетично перейшли до Європи на меншу зарплату?
- Якщо це хороший клуб і найсильніший чемпіонат, то я б спокійно погодився піти на зниження. Я думаю, так би вчинив будь-який український футболіст.
"ПИТАННЯ З КАРПАТАМИ ВИРІШИЛОСЯ ЗА П'ЯТЬ ХВИЛИН"
- Якимось чином ви відчували тиск семи мільйонів, заплачених за вас Дніпром Шахтарю?
- Ні, я на таке уваги не звертаю. Заплатили - добре. Значить, так домовилися. Це ж не я сам на себе якийсь цінник повісив. Тоді дуже багато про це говорили, мені часто ставили запитання щодо цього. А що я міг сказати? Я тут навіть не при чому.
- Знаєте, у скільки вас оцінює transfermarkt.com?
- Без поняття.
- Станом на 30 червня - два мільйони євро.
- Ну, добре (посміхається).
- У Дніпрі у вас трапилася стандартна історія: брав один тренер, потім він пішов, а другий не розраховував?
- Так, так вийшло. Бессонов мене запрошував, він мене бачив в основі і був добре зі мною знаком після періоду в ФК Харків. Через три місяці Бессонова в команді вже не було, прийшов Рамос. Спочатку мене задіяв, але потім так сталося, що він перестав на мене розраховувати.
- Чи зачепило це з душевної точки зору? Ще два роки тому забивали пачками за Шахтар, а тут вже в Дніпрі не хочуть бачити.
- Звичайно, було важко, але я і тоді вірив у свої сили. Коли з'явилася можливість піти в Карпати, то я відразу за неї вчепився. Домовилися за п'ять хвилин, потім пішов до генерального директора Дніпра Андрія Стеценк, той дав добро і я переїхав до Львова.
"КАРПАТИ ХОТІЛИ МЕНЕ ЗАЛИШИТИ, АЛЕ - НІЧОГО КОНКРЕТНОГО"
- В Карпатах спочатку теж все йшло не дуже райдужно. Коли трапився переломний момент?
- Напевно, коли команду очолив Севідов, він привів нас усіх до тями, змусив повірити в себе, у мене з'явився якийсь кураж.
- Правда, Севідов пару раз серйозно вас обкладав на прес-конференціях. "Я не знаю, як можна не забивати в такій кількості моментів", - сказав про вас Олександр Володимирович в жовтні 2013 року. Прикро було?
- Ні, прикро не було. Я розумів, чому він так говорить. Дійсно, просто не міг забити. У кожному матчі по три, по чотири моменти, а голів немає. Я ні в якому разі не ображаюся на Севідова - він мені дуже допомагав, направляв і підтримував. Багато в чому завдяки йому моя кар'єра пішла вгору і я повернувся в Шахтар.
- Ще одна цитата від Севідова, вже весняного зразка: "Я б хотів, щоб кожен орав так, як Гладкий". Ви реально гарували більше інших?
- Мені важко порівнювати з іншими, та й не хочеться. Можу лише сказати, що завжди викладався на сто відсотків. Якщо не будеш пахати, то ніколи не отримаєш пропозиції від хорошого клубу, не доб'єшся ніяких успіхів.
- Виходить, у вашому успіху більше роботи, ніж вроджених талантів?
- Не знаю. Мені здається, навіть, якщо талант є від народження, то без важкої роботи толку з нього все одно не буде.
- Які стосунки у вас склалися з Миколою Костовим? Один час здавалося, що у вас конфлікт: Костов не взяв на виїзний матч Карпат і дав зрозуміти, що не просто так.
- Пам'ятаю цей матч, із запорізьким Металургом. Так, тоді він мене не взяв на гру, але це ні про що не говорить. У нас були нормальні стосунки. Після повернення команди із Запоріжжя він пояснив мені причину.
- Чому Костов не зміг налагодити свій футбол у Львові? Гравці були недостатнього рівня?
- Важко сказати. Всім подобався той комбінаційний футбол, який він пропонував. Правда, поставити цю манеру гри у Костова вийшло тільки в Металурзі. В інших клубах не вийшло.
- Карпати хотіли вас залишити цього літа?
- Так, було таке бажання, але ніякої конкретики я так і не отримав.
"НЕ РОЗУМІЮ, НАВІЩО ПИСАТИ КОМЕНТАРІ НА 20-й хвилині матчу"
- Футбол коли-небудь доводив вас до сліз?
- Були розлади, переживання, але сліз, здається, не було.
- Вас може образити думка оточення? Наприклад, коментарі в інтернеті.
- Зараз вже не читаю коментарі. Раніше - так, заходив, читав, дивився. Не розумію тих людей, які пишуть і судять про щось на 20-й хвилині матчу.
- Самі коли-небудь писали коментарі?
- Ні, не пригадаю такого. Взагалі, в інтернеті небагато часу проводжу. Півгодинки в день - максимум.
- У якому віці ви зрозуміли, що футбол - не лише задоволення від гри, але ще й можливість заробити гроші, зробити кар'єру?
- Від самого дитинства я налаштовувався на кар'єру футболіста. Більше нічого не бачив. На інше я не розраховував. Виходить, вже з ранніх років бачив свою кар'єру саме в футболі.