Фото: football.ua
Петраков: зіграти товариський матч з Уругваєм
Головний тренер збірної України (U-20) Олександр Петраков розповів про свою команду і майбутні новозеландські пригоди.
- Олександре Васильовичу, в лютому ви їздили до Нової Зеландії на жеребкування. Які враження від країни і від місця проведення майбутніх баталій ЧС-2015?
- Нова Зеландія дуже вразила - інший світ з феноменальними пейзажами та іншими людьми. Що стосується стадіону в Окленді, де проходитимуть два з трьох наших матчів, то це арена для регбі на 25 тисяч глядачів. Коли нам показували поле, там ще стояли регбійні ворота, але нас запевнили - до чемпіонату світу все буде підготовлено тільки для футболу. Також нам показали два додаткових поля при стадіоні і два - окремо, для проведення тренувань команд-учасниць.
- Якістю газонів залишилися задоволені?
- Якщо чесно - поля середні. У Новій Зеландії футбол тільки починає розвиватися масштабно, а зараз там грають на стадіонах, які призначені в більшій мірі для регбі і крикету.
- Для повноцінної адаптації потрібно просто перебувати на місці? Або футболісти повинні вживати ще щось?
У першу чергу нам треба побороти внутрішній годинник людини. Чим швидше ми поламаємо звичний біоритм наших хлопців і перебудуємо їх на тамтешні реалії, тим легше нам буде грати. У нас вже є певні напрацювання і міркування щодо цього, тому будемо працювати.
- За час 10-денного перебування в Новій Зеландії до початку мундіалю України буде проводити контрольні гри з іншими учасниками ЧС?
- На 24 травня у нас запланований спаринг з Уругваєм. Також було бажання зіграти 21-го, але це на наступний день після прильоту, тому хлопцям буде дуже важко. Я думав, щоб всі зіграли по тайму, але потім вирішив: краще перестрахуватися і провести один хороший спаринг, ніж зіграти два "товарняки" і комусь нашкодити.
- У Новій Зеландії у вашої команди буде якась підтримка?
- Під час поїздки на жеребкування турніру я зустрічався з групою людей з української діаспори. В Окленді проживає близько 800 українців, які вже готуються вболівати за нас. Також приємно, що на трибунах будуть і наші співвітчизники з Австралії.
- Що скажете про суперників?
- Мені вдалося кілька місяців тому подивитися збірну в Новій Зеландії, коли вони грали в Ташкенті з Узбекистаном. Вдалося дізнатися, що сім осіб прилетіли в Ташкент з першої збірної. Враження? Я сам не очікував, що у них такий рівень. Хлопці добре навчені тактично, грають дуже компактно, функціональна підготовка на рівні. Хоча якщо враховувати, що з командою працюють англійські фахівці, то все об'єктивно.
США ми вивчали за записами їхніх матчів на Кубку КОНКАКАФ. В американців чудово вибудувана вертикаль - чотири-п'ять осіб постійно залучаються в першу збірну, а головний тренер їхньої "молодіжки" - "права рука" Юргена Клінсмана в національній команді. У них все дуже продумано, в результаті чого команда вже 10 разів виходила у фінальну частину ЧС.
- Наскільки змінилася ваша збірна з моменту Євро-2014? І чи всі зміни були такими, як вам хотілося?
- Великих змін статися не могло, оскільки це збірна, а не клуб. Тому в даному випадку можна говорити тільки про кадри. За час після Євро нас підсилили такі хлопці, як Кузнєцов, Татарка, Кабаєв, Немтінов. Також будуть залучатися футболісти, які були тільки на підході - Ковтун, Очігава, голкіпер Гриценко.
- З чого складався процес підготовки до ЧС-2015?
- Як такої цільної підготовки зробити, на жаль, не вийшло. Ми збиралися дуже мало, щоб вживати слово "підготовка". Після Євро-2014 збірна була скликана тільки в жовтні, коли ми зіграли два матчі - з Чехією (U-21) і Норвегією (U-23). А потім побачилися лише в березні, двічі зігравши з "молодіжкою" з Грузії, і ще був спаринг з Білоруссю (U-21).
- Потрапивши на ЧС-2015, ви внесли якісь новинки в життя збірної - тактика, підбір складу, робочий процес на тренуваннях під час зборів?
- Ні, тому що дуже багато часу люди зайняті в клубах. Навіть коли ми грали спаринг з Білорусією, три дні були розмови про виклики ... На жаль, в Україні збірні країни не є пріоритетом. У всіх цивілізованих країнах національні команди стоять першим номером. Коли таке буде у нас - сказати складно.
- Зимові збори (у січні-лютому 2015-го) не робили з тих же причин? Або були на 100% впевнені в підготовці хлопців на клубному рівні?
- Тут були інші мотиви. У той період хлопці проходили перехідний вік, коли футболісти часто отримують шанс показати себе в перших командах своїх клубів. Тому я не став збирати збірну саме взимку, щоб не заважати хлопцям використати свій шанс і повноцінно провести збори з клубами.
- Жертва була виправдана? Вас задовольнило, як підопічні провели зиму в клубах?
- Багато потрапили в перші команди, мають пристойну ігрову практику. Хоча, на жаль, не можна забувати про підґрунтя нашого чемпіонату: далеко не всі заслужено грають у Прем'єр-лізі.
- Після закінчення Євро-2014 ви говорили, що з командною грою у нас все гаразд, а от індивідуально хлопцям треба гарненько підтягнутися. Через 10 місяців як справи з цим компонентом?
- Я мав на увазі, що збірній потрібні індивідуально сильні футболісти. Кожній збірній потрібен лідер - яскравий гравець високого рівня, який буде виділятися і вести команду за собою. Не хочу когось ображати, але у нас, на жаль, поки (сподіваюся, що поки) такого немає. Тому треба брати своє іншими якостями.
- У квітні Бурда переніс операцію з видалення апендициту. Після цього Микита встиг повернутися на свій рівень?
- Днями я дивився матч "дубля" Динамо, де грав і Микита. Побачене мене задовольнило, тому щодо Бурди переживати нічого.
- А що скажете про Коваленка, який останнім часом переносить травму за травмою?
- Після закінчення юнацької Ліги чемпіонів у нього трапилося невелике загострення після старої травми, тому Вітя взяв невелику паузу. Але вже більше 10-ти днів він тренується в загальній групі, в основному працюючи з тренером з фіз. підготовки.
- У деяких товариських матчах ви використовували тільки двох воротарів, а Гриценка підключили тільки зараз ...
- Але це не означає, що Гриценко їде на чемпіонат світу в ролі глухого «дублера». У мене немає зірок і фаворитів, і грати буде тільки найсильніший.
- В останній момент ви викликали Радченка, який начебто вже не мав жодних шансів поїхати на ЧС ...
- Його виклик ще нічого не означає. Я запросив Артема і сказав: "У тебе є три дні, щоб переконати мене". Якщо він доведе свою спроможність - поїде до Нової Зеландії. Адже, якщо бути відвертим, Радченко теж заслужив це. Він пройшов всі етапи відбору на Євро, після чого відігравши на самому ЧЄ.
- Чому, на ваш погляд, у Радченка трапився такий спад?
- В одну мить Артем відчув себе зіркою в Металісті, поряд з численними легіонерами. Зараз же він в Говерлі, опустився на землю, і знову готовий грати. Тому ми даємо йому шанс: зараз буде тестування і контрольна гра, де Радченко може показати максимум. Якщо все буде добре - він з нами, ні - до побачення.