Донецький Олімпік і одеський Чорноморець не змогли виявити найсильнішого в першому турі чемпіонату України.
У кінці минулого сезону Роман Санжар анонсував глобальні зміни не тільки в стартовому складі Олімпіка, а й у всій обоймі. Говорилося, що з колишнього набору виконавців залишиться до 10-ти гравців.
Проте "гладко було на папері..." На сьогоднішній день команда Санжара поповнилася лише шістьма новачками, з яких у першому матчі нинішнього сезону з'явилося тільки двоє. В основі Борзенко склав пару Гришку в центрі захисту, замінивши Дітятьєва. А на заміну вийшов Шеставков, коли видихся Лисенко.
У решті (як за складом, так і по грі) Олімпік залишився колишнім. І хоча Санжар випустив на поле найсильніший можливий склад - в строю Моха, Шериф, Кадимян, Лисенко, Лебідь, а порадувати швидкою атакуючою грою донеччани не змогли. Вони звично робили ставку на контроль м'яча і комбінації через провідних виконавців (такими були Моха і Шериф), але чимось здивувати захист одеситів могли не завжди.
Що Олімпік справді вміє, так це користуватися чужими помилками. Чого вартий тільки удар Тищенка після провалу Чорноморця у захисті та скидки Кадімяна або удари досвідченого Лисенка. Ну а контратака з виходом на ворота Кадімяна і Лисенка просто мала увінчатися голом! Але Кадимян замість пасу направо вирішив пробити сам, і Калітвінцев зумів поставити ногу під удар.
А що ж Чорноморець? Навесні минулого сезону Моряки не виграли жодного матчу, влітку кардинально почистили ряди, і головним питанням було, "чи зможе Чорноморець при нинішніх кадрах показати кращу гру?" Звичайно, один матч - не показник, але сьогоднішні дії чорно-синіх вселяють позитив.
Бабич показав публіці приблизно той самий склад, що закінчував минулий сезон. Мартиненко, Калита, Філімонов, Кабаєв, Данченко - ця "одеська банда" непогано підросла і набрала в зіграності, діючи дуже сміливо і продуктивно. А разом із посиленнями у вигляді Боровика, Калівінцева, Немчанинова Чорноморець моментами виглядав дуже цікаво і жваво (багато в чому завдяки одеситам матч був цікавим для вболівальників).
Один тільки Данченко мав три хороших моменти, але чомусь дав волю своєму егоїзму. Олег раз за разом забігав за спину Тищенка, обігравав того і двічі виходив на чудові позиції у лінії штрафної, але пробивав невдало. Гаразд - раз, але через кілька хвилин ситуація повторилася, і Данченко знову б'є «по горобцях» замість того, щоб віддати пас... Ще раз півзахисника вивели до лицьової, і всіма вже читався простріл, але Олег знову пробив у ближній кут (Махарадзе відбив). Цікаво, що з цього приводу думав наставник молодіжної збірної України Сергій Ковалець, який спостерігав за матчем з трибун?
Загалом, цікаві гойдалки тривали б і далі, якби не Калитвинцев. Влад почав поєдинок дуже невиразно, був майже непомітним. Але на 38-й хвилині хавбек отримав м'яч метрів за 25 по центру від воріт (тут плюсик в карму Мурашову, який у боротьбі зумів добре проштовхнути м'яч на Калитвинцева), озирнувся по боках і пробив по воротах. У перші частки секунди здавалося, що м'яч полетить мимо, але в підсумку снаряд по ідеальній траєкторії залетів у самісіньку дев'ятку! Поки це гол туру. Тут же Олімпік кинувся відіграватися, проте кілька напівмоментів навряд чи могли перетворитися на гол.
Але довго казка для Чорноморця тривати не могла. Як би не старалися одесити попереду і як би не показували себе Данченко і Калітвінцев, а недосвідченість захисників і фактор помилки усунути було неможливо. Санжар одразу після перерви випустив свого джокера Семеніна, який і скористався всіма недоліками одеської оборони. Хоча, якщо чесно, внесок Семеніна в перший гол становить десь 60 відсотків. Решта - невпевнена гра захисників Чорноморця, які "захекались" на рівному місці і не змогли винести м'яч в одній з атак. А також допоміг рикошет. Та й Боровик якось втратив ворота, не до кінця пірнувши в нижній кут...
1:1, і Олімпік трохи підбадьорився. Команда Санжара повністю взяла м'яч під свій контроль, що дало змогу творити свій власний сценарій гри без втручань Чорноморця. Одесити лише зрідка проводили повноцінні багатоходівки, намагаючись швидко вивести когось на удар і застати зненацька Махарадзе. Але загалом умови диктував Олімпік. Не кваплячись, поступово з перекочування м'яча донеччани стали шукати шляхи до воріт Боровика. У ці хвилини розігрався Моха, який у кожній другій атаці обігравався з партнерами на лівому фланзі або виводив тих на удар/пас.
Але щастя Олімпіка прийшло звідти, звідки його чекали найменше. Господарі отримали право на кутовий, пішла подача на ближню штангу, і Борзенко підступним ударом головою відправив м'яч мимо Боровика. До цього захисники Чорноморця майже не допускали явних індивідуальних помилок, але перша з них вилилася в серйозні наслідки.
Спочатку Чорноморець всією командою кинувся рятувати нічию, але під кінець, здавалося, погодився на поразку. Все-таки запас сил уже вичерпався, а 20-річний Насімі - зовсім не 33-річний Діденко, який міг сам на досвіді витиснути гол. По суті, Моряки навіть фінальний штурм не стали влаштовувати...
І тут не можна обійти найбанальніше «старалися до кінця, за що отримали нагороду». Це Хочолава збагнув, як правильно треба зробити високу передачу в штрафну, де Мартиненко переграв опікуна і головою відправив м'яч у ворота. Якби Махарадзе залишився на лінії, кіпер без проблем би забрав м'яч. Але Заур почав виходити і завмер на півдорозі, що призвело до позиційної помилки і фінальної нічиєї 2:2.
Олімпік - Чорноморець 2:2
Голи: Семеніна, 51, Борзенко, 77 - Калітвінцев, 38, Мартиненко, 90 + 3