Гравець Волині розповів про перипетії своєї кар'єри в Дніпрі.
Гравець Волині Сергій Кравченко розповів ведучій програми Моя гра Аллі Бублій про перипетії своєї кар'єри в Дніпрі після приходу в команду Мирона Маркевича.
"Коли Маркевич тільки прийшов в Дніпро, не здійснивши жодного тренування, він сказав мені, що я йому не потрібен. Для мене це було дивно. До мене він не підійшов, не поговорив, хоча міг би спокійно пояснити, що справа у віці чи ще, можливо, в чомусь... Але говорив зі мною навіть не він, а Русол. Навіть на збори не взяли. Для мене це дивно.
Пам'ятаю, приїхав уперше на Волинь на збори, тренувався там. Потім ця ситуація з Ротанем і Рубіном... Тоді зателефонував Русол і сказав, що треба повернутися. Я був дуже злий. Я запитав, чи обов'язково повертатися - хоча, звичайно, я розумів, що Дніпро - це Дніпро, і відмовлятися сенсу немає. Я просто запитав: це бажання Русола і Стеценка, щоб скласти конкуренцію за відсутності Ротаня, чи це бажання Маркевича, щоб Кравченко грав у нього в команді? Вони сказали, що Маркевич хоче.
Знову ж, дивно: два тижні тому був непотрібен, а тут став потрібен... Я повернувся за 3-5 днів до чемпіонату й одразу потрапив до складу на гру з Металургом. Якщо взяти статистику, то, напевно, я за Маркевича зіграв протягом тих півроку більше, ніж за Рамоса.
Настала зима, збори - і я знову став непотрібний. Чому так? Може, були варіанти запросити інших футболістів. Можливо, Маркевич думав, що вони прийдуть, а вони не прийшли, треба було звільнити місце... Найцікавіше, що коли я ті півроку пограв, він запропонував мені продовжити контракт з Дніпром", - сказав Кравченко.