Складено рейтинг футболістів, яким не щастило так, що Андрій Миронов точно б запевнив, що вони народилися в понеділок.
Шейн Даффі
Матч проти Кардиффу став справжнім бенефісом Даффі. Правда, навряд чи Шейн захоче згадувати цей день. Мало того, що Роверс програли 1:2, так ще й Даффі заробив дві жовті картки і був вилучений з поля. З ким не буває, скажете ви? Ага, обидва м'ячі у ворота Блекберна забив... Даффі.
Джонатан Вудгейт
Вудгейт був настільки талановитим захисником, що його запросив сам мадридський Реал. Більш того, Королівський клуб підписав вже травмованого англійця, коли було відомо, що Джонатан пропустить 13 місяців перш, ніж зуміє дебютувати.
І ось настав довгоочікуваний вечір: Вудгейт приготувався вбити наповал всю мадридську торсиду. І у нього це таки вийшло. Хіба хтось міг не здивуватися, коли він забив у власні ворота, а в другому таймі ще й заробив вилучення?
"Це був не найкращий у світі дебют", - скаже Вудгейт після матчу. Ну воно то так, Джонатане. Ти маєш рацію.
Міхаель Баллак
Список трофеїв і титулів Баллака вражає: чотириразовий чемпіон Німеччини, тричі найкращий гравець року в Німеччині, чемпіон Англії, 42 забитих м'ячі за збірну (і це в півзахисника!) і два потрапляння в символічну збірну чемпіонату Європи.
Непогано, непогано, але все це меркне на фоні того, що Баллак програв. Він дев'ять разів зупинявся за крок від трофеїв, серед яких - два чемпіонства в Німеччині, дві Ліги чемпіонів і чемпіонат світу.
Незважаючи на свій величезний талант, Гер Срібна Медаль (так називали Міху в Німеччині) жодного разу не потрапив навіть до трійки претендентів на Золотий м'яч. Ну, вкрай не всім випадає навіть таке невезіння.
Свейн Грондален
Захисник готувався захищати кольори збірної Норвегії у відбірковому матчі на чемпіонат світу. На жаль, травма, отримана під час пробіжки в лісі, не дала йому цього зробити.
Але ж як він травмувався? Провалився в яму? Перечепився - і зламав руку? Ні, захисник Русенборга мало не наскочив на заснулого там лося. Тікаючи від розлюченої тварини, гравець скотився по схилу і сильно роздер ногу об порослі там кущі. Ох вже ці скандинавські проблеми...
Стив Гарпер
Гарпер захищав кольори Ньюкасла два десятиліття, але за цей час зіграв лише в 157 матчах чемпіонату, багато в чому - через запаморочливе невезіння.
Вперше Гарпер повинен був стати основним воротарем Сорок у 1999 році, проте Рууда Гулліта звільнили, а новий менеджер знову заставив Стива за спину Шея Гівена.
Між сезонами 2001/02 - 2005/06 років Стив лише двічі виходив на поле в АПЛ. Після цього Гівен отримав травму, і Гарпер нарешті отримав свій довгоочікуваний шанс. Втім, тривав він усього одну гру. Ну, знаєте, коли Габі Алонсо забиває вам зі своєї половини поля, то скаржитися на долю певний гріх.
Гарпер нарешті став першим номером Ньюкасла, коли команда вилетіла в Чемпіоншип. І - о диво, він таки заграв, а Ньюкасл вийшов у Прем'єр-лігу. Happy-end? Так-то воно й так, якби на початку сезону Гарпер не отримав травми. Під час його відсутності Тим Крул зумів переконати тренера, що не варто повертати Стива в рамку воріт. Зрештою, Гарпер у 2013 році пішов у Галл Ситі, а пізніше навіть перейде в стан принципового суперника Сорок - Сандерленд, однак і там грати він не буде.
Патрис Евра
Француз досі залишається одним з найкращих лівих захисників світу, незважаючи на свої 35 років. Срібний призер останнього Євро п'ять разів ставав чемпіоном Англії з Манчестер Юнайтед, двічі - чемпіоном Італії з Ювентусом, а всього в його колекції 20 трофеїв на клубному рівні.
Але незважаючи на все це, його можна назвати не найбільш фартовим гравцем, м'яко кажучи. Патрис - єдиний гравець в історії, який програвав у чотирьох (!) фіналах Ліги чемпіонів. Утім, один раз він таки переміг з МЮ - Челсі у 2008 році. А недавно досвідчений захисник ще й додав вишеньку на торт своїх невдач: разом зі збірною Франції він поступився у фіналі домашнього Євро Португалії.
Даррен Барнард
Навіть Свейн Грондален міг би відправити Барнарду мем "Ну ви і невдаха, пане". Футболіст Барнслі був змушений пропустити цілих п'ять місяців через свого собаку і свою ж необережність.
Домашній улюбленець наробив калюжу, на якій і послизнувся Даррен. Результат: пошкодження зв'язок і п'ять місяців поза грою. Що ж, принаймні у нього був час повчити свого пса хорошим манерам.
Штефан Кісслінг
Позиція нападаючого в збірній Німеччини перманентно вважається проблемною. Здається, додати туди форварда світового класу - і Бундестим просто не зупинити. Як же має бути прикро одному з найкращих нападаючих Бундесліги свого часу - Штефану Кісслінгу!
Нападаючий Баєра провів всього шість матчів за Німеччину і не викликався Йоагімом Левом, навіть коли Мирослав Клозе і Маріо Гомес були травмовані.
32-річний форвард тричі забивав більше 15 голів за сезон з моменту свого останнього матчу за збірну у 2010 році, у тому числі - 25 у сезоні-2012/13.
Стив Брюс
Для сучасних любителів футболу Стив Брюс може бути менеджером, який із завзятістю мазохіста очолює команди, які борються за виживання в Прем'єр-лізі.
Але фанати постарше пам'ятають, що колись Брюс був лідером оборони Манчестер Юнайтед.
Стив зіграв 414 матчів за Червоних Дияволів, забив 51 гол, але ніколи не викликався в збірну Англії.
Сантьяго Каньїсарес
У принципі двох програних фіналів Ліги чемпіонів було б достатньо, щоб говорити про невезіння Сантьяго. Але це далеко не все. У 2002 році Каньєте мав відправитися на чемпіонат світу в статусі основного воротаря збірної Іспанії, але воротарські навички зіграли з ним злий жарт.
Сантьяго голився і випадково впустив флакон з одеколоном. Інстинктивно він спробував зупинити падіння флакона ногою, але даремно - він порізав собі ахіллове сухожилля і в результаті лише як глядач спостерігав за грою Іспанії на Мундіалі.
Євген Музика, на основі матеріалу FourFourTwo