Фанати і рекорд: Васильков про навколофутбольне життя збірної України

- Миколо, що на вас за цей час справило найбільше враження?

 

- Безпрецедентний виїзд уболівальників на автобусах у рамках фан-руху "Вірні збірній", створеного за ініціативи преміум-спонсора нашої збірної і за підтримки ФФУ.

 

 

Я так розумію, фанати йдуть на рекорд (точніше: їдуть !!!) - кілька десятків автобусів за 28 годин подолали відстань 1500 кілометрів від Києва в Загреб. 28 годин без ночівлі, і понад півтори тисячі фанатів готові зайняти місця на південній трибуні стадіону Максимір. До них приєднуються ті, хто самостійно їде з Німеччини, Швеції, Великобританії, США, Аргентини. Загальна кількість "жовтих" на матчі може досягти 1600 - такої підтримки у нас в Європі у відбіркових матчах не було. (Тури в Москву і Мінськ не рахуються)

 

- Ви тісно спілкувалися з гравцями. Що ви виокремите?

 

- Мабуть, те, що є проблеми у клубі в Євгена Коноплянки.

 

%img10big%

 

Євген, як і інші легіонери команди, прибув на базу в австрійське містечко Bad Tatzmannsdorf на початку тижня, коли відпустили в клубі. І відразу розповів про свій підвішений стан.

 

 

- Ви спостерігали за тренуваннями, які проводить тренерський штаб. Вони дійсно специфічні, як це розповідають гравці?

 

- Мене здивувала насамперед інтегрованість Шевченка у всі тренувальні процеси під час занять.

 

 

Андрій ганяє м'яча у квадраті в грі "у три торкання", і це показово для його стилю тренування. До цього починають звикати і гравці. Шевченко займається з усіма на фітнесі, він бігає і керує, разом з Тасотті відпрацьовує захист побудови, б'є обов'язкові сесії ударів по воротях. Для новачків команди це несподіванка, повірте)

 

%img13big%

 

- А ви самі не були залучені до тренувального процесу? Хоча б побічно?

 

- Ні, я тільки спостерігав. Дивує, яка зараз висока технологічність сучасної підготовки гравців.

 

%img12big%

 

Мулитимедійна і статистична складова процесу підготовки футболістів вражає непідготовлену людину. Тренування команди знімають з дрона, щоб мати загальний і динамічний (!) план усього поля. Кожен із гравців вішає на себе чіпи, знімають комплексні показники: серцебиття, температуру, набіганий кілометраж, інтенсивність окремих проміжків, і бозна-що ще. Причому лідер наукової групи може зробити необхідну добірку на планшеті по кожному гравцю миттєво, і показати тренеру.

 

 

- Що скажете про новачків? 

 

- Нова фігура в команді - Микола Матвієнко зі львівських Карпат.

 

%img14big%

 

Микола досить легко інтегрувався в колектив і тренування, хоча не так це просто, перейти від звичних вправ і звичних графіків до іншого. Навіть Руслан Малиновський з Генту розповів, що у них все по-іншому, тренер-англієць не ставить такі вимоги і завдання, потрібен час на адаптацію. У Миколи це зайняло зовсім мало часу. Напевно, тут поставлю плюсик академії донецького Шахтаря, звідки Матвієнко "родом". Ось вони сидять, вихованці цієї школи, тепер у різних клубах.

 

%img4big%

 

- Були якісь кумедні історії із зборами?

 

- Кумедною була пісенька, яку виконали новачки, такий музичний виступ за обідом. 

 

%img8big%

 

Герої цього номера - знову Малиновський і Матвієнко. Їх увох визнали першокласниками команди, байдуже, що Малина вже викликався і грав - то було за іншого тренера. Поставили "хлопаків" на стілець і уважно стали слухати пісню "молодого бійця збірної".

 

 

- Якщо не помиляємося, там же жила ще одна українська збірна, молодшого віку?

 

- Так, точно, і відбувався обмін досвідом між національною збірною та збірною U-17 під керівництвом Сергія Попова.

 

%img11big%

 

Команда юнаків теж жила і тренувалася на тій же базі, де й "націоналки". Вибирали трохи інші поля для заняття, а у вільний час бігали спостерігати за Шевченка та компанією. Андрій за домовленістю з Поповим один раз навіть залучив трьох юніорів до вправ на поле разом із зірками. Решта рівними рядами, як шпаки, сиділи на трибуні. Може, це і збіг, але після того хлопці перемогли шведів у еліт-раунді чемпіонату Європи 2017 року.

 

%img3big%

 

- Вам там не було нудно?

 

- Звичайно, відеоблоги знімав прес-аташе команди Сашко Гливинський. Це весело.

 

%img5big%

 

Алекс придбав (або позичив у когось) красиву нову камеру GoPro5 з селфі-палицею. І у команди почалася нове інформаційне життя. Були записані покроково всі події вильоту, прильоту, трансферів, заселення, зустрічей і прощань, а також побут, відпочинок, навколишнє середовище та емоційний стан чи не всіх, хто був у зоні доступу ширококутного об'єктиву нової камери Сашка.

 

Гливинський рве YouTube - це не жартівливе повідомлення, самі погляньту на цифри та коментарі)))

 

 

 

- Ви спілкуєтеся з зарубіжними ЗМІ. Інтерес до команди з їх боку був високий?

 

%img2big%

 

- Те, що хорвати будуть фокусуватися на Шевченка, було зрозуміло заздалегідь із кількості заявок на інтерв'ю та спілкування, які я отримав. Андрій не пускав іноземні ЗМІ в табір, однак дистанційно ми побудували кілька ексклюзивів, на багатьох газетах фото Шевченка вийшло на обкладинці. А ось із хорватської сторони "супер-експертом" з усіх питань щодо України виступив Вукоєвич. Вука заповнював собою цілі розвороти газет, він сміливо робив прогнози на склад і результат, дробив психологічні портрети всіх гравців України, згадував історії із старого життя, коли жив і виступав у Києві. Приємно бачити і читати, їй-богу!

 

%img7big%

 

- Вже в Загребі у вас почався звичайний розпорядок життя: прес-конференція, тренування, прогулянка. Тут без несподіванок?

 

- З несподіванками!

 

%img9big%

 

Таке не часто трапляється, проте команди поспілкувалися між собою за день до гри у неформальній атмосфері. Цьому посприяли фанати-АТО-шники з руху "Вірні Збірній", які затримали українських гравців після тренування для спілкування та фотосесії.

 

%img6big%

 

І вийшло так, що наші перетнулися з хорватами, які саме заїжджали на свою розминку на стадіон Максимір. Срна, Шевченка, Селезньов, Виду, Рауль, Бойко, Калинич - якщо б ці люди не були у формі різних команд, можна було подумати, що це партнери або навіть родичі.