Для того щоб писати на власній візитці заповітне слово професор, українці виводять батьківщину у світові наукові лідери - поки що тільки за кількістю тих, хто має ступінь і захистив дисертацію, пише український тижневик Корреспондент у свіжому номері.
Керівник організації Аспірант України Андрій Волощук займається написанням дисертацій для потенційних кандидатів і докторів наук восьмий рік.
Корреспондент пише, що його офіс розташований у центрі Києва, а серед авторів, з якими він співпрацює - доктори наук з провідних вузів країни, змушені через маленьку зарплату погоджуватися на таку підробку.
Через Аспірант України за рік проходить декілька десятків клієнтів, які викладають за написання дисертації від $ 6,5 тис. до $ 20 тис.
Видання констатує, що останнім часом в Україні модно бути вченим. І студенти, і інші співвітчизники - менеджери, бізнесмени і політики - кинулися за вченими ступенями та званнями.
Разом з тим ще десять років тому, у 1999-му, кандидатські дисертації захистили майже 3 тис. осіб, докторські - 226, а минулого року - відповідно 5,3 тис. та 272 українці.
Примітно, що якщо в найближчому майбутньому ця тенденція збережеться, Україна стане однією з найбільш вчених країн світу.
Тим часом Володимир Луговий, віце-президента Академії педагогічних наук України, розповів Корреспонденту, що в розвинених країнах в середньому 2% студентів стають докторантами, в Україні ж в аспіранти та докторанти йдуть 1,5% випускників вузів.
Причому за кількістю студентів з розрахунку на 1 тис. осіб українці вже обігнали багато розвинених держав, наприклад, Японію і Великобританію.
"Наукове освіта - це преференція, яка допомагає в кар'єрі. Тому серед управлінського апарату багато людей захищається", - пояснює тенденцію Віктор Бондаренко, перший заступник голови Вищої атестаційної комісії (ВАК).
Захистившись, українці відразу фіксують власну вченість у своєму резюме та на візитній картці, а з 108 тис. теперішніх докторів і кандидатів наук на благо науки трудяться близько 20 тис.
Про те, чому вчений ступінь у країні стає предметом престижу, а сама дисертація у розвитку вітчизняної науки нерідко ніякої ролі не відіграє читайте у № 7 журналу Корреспондент від 26 лютого 2010 року.