Російський математик отримав премію за розв’язання "задачі тисячоліття"

Російський математик Григорій Перельман став лауреатом Премії тисячоліття (Millennium Prize), яка вручається американським Математичним інститутом Клея, за доведення гіпотези Пуанкаре.

Про це повідомляють ЗМІ.

Президент математичного інституту Клея (МІК) Джеймс Карлсон, оголошуючи про вручення премії, нагадав, що вчені ціле століття намагалися довести гіпотезу Пуанкаре, перш ніж це зробив Григорій Перельман.

У грошовому еквіваленті премія становить мільйон доларів.

Гіпотеза була сформульована французьким математиком Анрі Пуанкаре у 1904 році.

У 2002 році Перельман опублікував в інтернет-архіві роботу з 30 сторінок, з якої і випливав доказ гіпотези. Однак публікувати результати в науковому журналі він так і не став.

У 2006 році за доведення гіпотези Пуанкаре Перельману була присуджена медаль Філдса, найбільш значуща нагорода за досягнення в галузі математики, яку також називають "математичною Нобелівською премією". Однак він відмовився від неї.

За словами директора МІК, на початку червня в Парижі пройде конференція, присвячена доведенню гіпотези Пуанкаре. Чи приїде туди Перельман, невідомо.

Російський учений веде відокремлений спосіб життя, не читає лекцій і не спілкується з журналістами.

Перельман певний час працював у США. Потім у 1996 році повернувся до Санкт-Петербурга, де працював у математичному Інституті Стєклова. Відмова інституту продовжувати роботу з ученим в 2004 році, за словами його знайомих, привела Перельмана до особистої кризи і сумнівів у власному професіоналізмі.

Незважаючи на те, що за ці кілька років росіянин став одним з найвідоміших математиків світу, він продовжує вести самітницький спосіб життя.

Гіпотеза, сформульована французьким математиком Анрі Пуанкаре в 1904 році, входила до числа семи так званих "задач тисячоліття" - математичних проблем, за вирішення яких інститут Клея обіцяв премію та грошовий приз у розмірі мільйон доларів.

За їх рішення присуджується Премія тисячоліття, заснована МІК у 2000 році для того, щоб "закріпити в сучасній свідомості розуміння того, що кордони сучасної математики залишаються відкритими, а сама наука має ряд нерозв’язаних  задач".