Вченим вперше вдалося виявити найважливішу фізіологічну функцію сновидінь. Згідно з результатами останнього дослідження, сни необхідні людям для несвідомої обробки знову отриманого досвіду.
Робота співробітників Гарвардської медичної школи опублікована в журналі Current Biology.
"Наш мозок в несвідомому режимі під час сновидіння працює над речами, які йому здаються найбільш важливими. Кожен день ми стикаємося з величезною кількістю інформації і отримуємо багато нового досвіду. Судячи з усього, під час сновидінь наш мозок задається питанням "як я можу використовувати цю інформацію в подальшому житті? "- розповіла керівник дослідження Ерін Уамслі.
Те, що під час сну відбувається консолідація і впорядкування спогадів, вченим вже було відомо, однак функція сновидінь при цьому до останнього залишалася предметом дискусій у наукових колах.
У ролі робочої гіпотези, яку команда Уамслі використовувала у своїй роботі, вчені припустили, що сновидіння про процес навчання чому-небудь можуть призвести до покращення якості виконання людиною завдання з орієнтування в просторі, яке вирішується у людей за активної участі спеціальної ділянки головного мозку - гіпокампу .
Для перевірки цієї гіпотези команда дослідників залучила 99 добровольців з числа студентів. Кожен учасник проходив 45-хвилинне тренування з орієнтування в просторі віртуального лабіринту на екрані комп'ютера. Після цього частина волонтерів відправлялася спати протягом півтора години, тоді як інші перебували в стані неспання і могли продовжувати думати про проходження лабіринту.
Через п'ять годин вчені знову запропонували учасникам експерименту пройти орієнтування в лабіринті на швидкість, після чого оцінили здібності різних груп волонтерів до виконання цього завдання.
Уамслі: Якщо щось є складним для вас, це ж має для вас наразі і найбільше значення, і сплячий мозок тому фокусується саме на цьому завданні: він "знає", що ви повинні працювати над цим, щоб стати кращими, і найкраще працювати над цим під час сну
Як виявилося, добровольці, що залишалися не спати після початкового тренування, не поліпшили своїх результатів за п'ять годин з моменту початкового тренування, незважаючи на те, що багато хто з них продовжував думати про процес орієнтування в лабіринті. Аналогічними були показники людей, що відправилися спати, але не бачили снів про лабіринт. У той же час сновидіння про процес блукання по лабіринту дозволили п'яти добровольцям помітно перевершити своїх колег при повторному тестуванні і впоратися з орієнтуванням в середньому в десять разів краще і швидше.
Відмінною особливістю цих учасників експерименту було те, що при початковому тренуванні ці студенти справлялися з орієнтуванням дуже погано.
"Наші дані дозволяють припустити, що якщо щось є складним для вас, це ж має для вас наразі і найбільше значення і сплячий мозок тому фокусується саме на цьому завданні: він "знає", що ви повинні працювати над цим, щоб стати кращими, і краще за все працювати над цим під час сну ", - додала Уамслі.
Вчені відзначають, що аналогічного ефекту неможливо домогтися в стані неспання, навіть напружено думаючи про предмет навчання.
"Сни - це чіткий показник того, що сплячий мозок працює з пам'яттю одночасно на різних рівнях, в тому числі і тих, які можуть прямо поліпшити якість нашої роботи", - сказав професор Роберт Стікголд (Robert Stickgold), співавтор публікації.
Автори дослідження вважають, що під час сну мозок виконує два різні завдання. У випадку експерименту з лабіринтом, наприклад, гіпокамп займається обробкою простої і зрозумілої інформації про просторове орієнтування у віртуальному лабіринті. У той же час ділянки вищої кори головного мозку намагаються застосувати цю інформацію у більш складних і менш зрозумілих процесах, наприклад, орієнтування в масі форм для заповнення заяв про прийом на роботу.
Напрошується висновок, що бачити сни - ефективніше, ніж виконувати інтелектуальні вправи. Британські вчені нещодавно довели марність вправ і ігор такого роду.
Тим часом німецькі вчені раніше довели, що кошмарні сновидіння не мають прямого відношення до реальних подій в житті людини, а відображають її внутрішні переживання.