Виходець з Росії Андрій Гейм, якому у вівторок присудили Нобелівську премію-2010 з фізики за відкриття графену, став першим в історії лауреатом, що отримав також і Шнобелівську, або Антинобелівську премію.
Як повідомляє джерело, Андрію
Гейму і його колезі, серу Майклу Беррі, Шнобелівську премію 2000 року з фізики
присудили за використання магнітів для того, щоб змусити жабу літати. Результати
цього дослідження Гейм і Беррі виклали в статті Про літаючих жаб і левітронів,
опублікованій 1997 року в журналі European Journal of Physics.
Також, у 2001 році співавтором своєї роботи Виявлення обертання Землі за
допомогою діамагнетично левітуючого гіроскопа Гейм назвав свого улюбленого
хом'ячка Тішу, який значився як H. A. M. S. ter Tisha, і, за словами самого
вченого, зробив прямий вклад у роботу.
У Гейма зараз голандське громадянство, а народився він у Сочі 1958 року. У 1987-му
захистив кандидатську дисертацію в Інституті фізики твердого тіла РАН в
Чорноголовці. Наразі він займає посаду директора нанотехнологічного центру в
британському Манчестері.
Нагадаємо, що сьогодні, 5 жовтня,
у Стокгольмі були названі лауреати Нобелівської премії в галузі фізики. Ними
стали двоє вихідців з Росії Костянтин Новосьолов та Андрій Гейм за свої роботи
зі створення графена.
Напередодні в Гарвардському університеті відбулася церемонія вручення
Шнобелівської (Антинобелівської, Ігнобелевської) премії 2010 року, яку присуджують
за найбезглуздіші наукові досягнення.