Читання як відносно недавнє явище в житті людини змушує мозок підлаштовувати під нього ділянки, що відповідають за інші навички, стверджують вчені з французького Національного інституту здоров'я і медичних досліджень.
Дослідники вирішили перевірити, як саме вміння читати впливає на функціонування мозку, і виявили цілий ряд змін в реакціях на стимули різної природи.
"Ці в основному позитивні зміни не заперечують того, що вміння читати, як і інші складні навички, також призводить до ефектів "конкуренції" (навичок) в ділянці кори. В ділянці, що відповідає за розпізнавання друкованого тексту, зображення шахової дошки та облич викликали значно меншу активність. Інтригуюча можливість того, що наше вміння читати розвивається на шкоду здатності сприймати обличчя, буде розглянута в подальших дослідженнях", - зазначають автори.
Вчені зібрали групу з 63 португальців і бразильців, 11 з яких не вміли читати, 22 навчилися цьому вже в дорослому віці, а всі інші - в дитинстві, коли вчилися в школі. При цьому, як відзначають самі автори, вони навмисно працювали не з "високоосвіченими студентами університетів", які зазвичай виявляються добровольцями в нейродослідженнях, а зі звичайними людьми.
Після оцінки навичок читання у всіх учасників експерименту Дегаене і його колеги за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії стежили за реакцією мозку на різні стимули, зокрема, на зображення облич та інших об'єктів, усні та друковані тексти і математичні завдання.
Дослідники з'ясували, що вміння читати, незалежно від того, коли воно виникло, дійсно сильно впливає на реакції мозку на ці стимули. По-перше, воно ускладнює організацію зорової зони кори головного мозку. По-друге, у людини, яка вміє читати, практично вся мережа нейронів, що відповідає за сприйняття усного мовлення, у лівій півкулі активується і друкованим текстом.
"Таким чином, читання, будучи відносно недавнім культурним винаходом, за ефективністю порівнюється з найбільш еволюційно розвиненим каналом комунікації людини - мовленням", - пишуть автори статті.
Крім того, вміння читати позитивно впливає на процес обробки усного мовлення, підсилюючи роботу фонологічної ділянки в частині скроневої частки, що належить до слухової асоціативної кори (planum temporale).
Раніше вчені з Колумбії і Великобританії, провівши своє дослідження на групі колумбійських партизанів, що навчалися грамоті тільки після досягнення зрілого віку, з'ясували, що навчання читанню та письму змінює структуру мозку, збільшуючи щільність сірої і білої речовини в деяких його відділах.
Зазначимо, що раніше вчені встановили, що грамотність, подібно до інших складних навичок, удосконалює структуру мозку, збільшуючи щільність сірої і білої речовини в деяких його відділах.