Інтернетоманія – серйозне захворювання, до якого схильні, за оцінками фахівців, близько 3 відсотків населення земної кулі. Вчені сперечаються про підходи до визначення цього терміну, але згодні в тому, що хвороба ця небезпечна і важко виліковується. Інтернетомани змушені миритися з високими цінами на інтернет, втратою почуття реальності, порушенням людських відносин, соціальною ізоляцією, втратою працездатності. Крім цього, вони схильні ще й до цілого ряду фізіологічних захворювань.
Поняття "інтернетоманія" було введено в науковий обіг нью-йоркським психіатром Іваном Ґольдберґом (Ivan Goldberg), що вживав його в значенні "хвороблива залежність від інтернету". Він кваліфікував цю залежність як психічну, пише автор журналу Spiegel Ґабріела Рампль.
Його наукові опоненти, проте, відкидають дане поняття на тій підставі, що фактори, які викликають залежність від інтернету не до кінця досліджено. Вони також аргументують свою точку зору тим, що так звана "інтернетоманія" на відміну від інших форм маній не зв'язана з тілесною залежністю, що виражається у вкрай важкому почутті, що виникає за відсутності об'єкта бажання.
Дотепер у середовищі вчених не існує згоди щодо визначення цього захворювання. Те ж саме можна сказати і про його терапію. А от у тім, що існують характерні симптоми хвороби, вчені одностайні.
"Інтернетоманію" краще визначити як "патологічну схильність до використання інтернету". Про патологічну залежність від інтернету говорять тоді, коли поводження користувача відповідає спеціальним науковим критеріям, використовуваним для виявлення манії", - говорить невролог Ханс Циммерль (Hans Zimmerl), що проживає у Відні. Він - один з тих небагатьох фахівців, що займаються вивченням маніакального потягу до користування інтернетом. Разом з Беатою Панош (Beate Panosch) з Інституту біостатистики й документації медичного факультету Інсбрукського університету він провів онлайн опитування в одному з найбільш відуваних німецькомовних чатів.
За даними опитування, 12,7 відсотків з 473 опитаних демонструють маніакальне поводження стосовно інтернету. З цієї групи респондентів 30,8 відсотка зізналися в тому, що мали відчуття, схожі на стан сп'яніння, під час інтенсивних бесід у чатах. 40,9 відсотків самі кваліфікували своє поводження як "маніакальне". За даними вчених, майже дві третини "інтернетманіяків" користується мережею для спілкування й розглядає її як повноцінне комунікаційне середовище - це стосується насамперед чатів - практично третина проводить час в інтернет-іграх, і тільки 7 відсотків надає переваги звичайному інтернету.
У США число інтернетманіяків досягає 200 000 чоловік. Цю цифру наводить американський психолог Кімберлі Янг (Kimberly Young). Янг називає себе першим "кіберпсихологом-жінкою" і вважає, що по всьому світі від інтернетоманії, яку вона визначає, як "патологічну пристрасть до користування інтернетом", страждають 7 відсотків користувачів.
Практично всі глобальні дослідження, присвячені темі інтернетоманії, сходяться в тому, що як мінімум 3 відсотки людей на земній кулі піддаються залежності від інтернету. На думку дослідників, найбільш піддані цій пагубній пристрасті, з одного боку, самотні й безробітні індивідууми, люди з невизначеною й недорозвиненою структурою особистої самосвідомості, а з іншого боку, самозакохані індивідууми із садистськими нахилами. Серед причин, що викликають подібне ставлення до інтернету, вчені виділяють прагнення до втечі від реальності і її витиснення з простору свідомості, експерименти з власною ідентичністю, задоволення, одержуване від ігор і потреба в повноцінному спілкуванні.
Циммерль і Панош на основі результатів свого дослідження склали список критеріїв, згідно з якими можна ідентифікувати патологічну схильність до користування інтернетом:
- Часто виникає нездоланне бажання ввійти в інтернет;
- Відсутність контролю (тривале бажання перебувати в мережі) пов'язане з почуттям провини, що виникає внаслідок цього;
- Соціально-небезпечне ексцентричне поводження в колі найближчого оточення (друзі, колеги, родина);
- Слабка працездатність;
- Приховання/недооцінка набутої звички до інтернету;
- Психічна дратівливість, що виникає у разі відсутності доступу до інтернету, викликана певними перешкодами (може виявлятися у формі нервозності, підвищеній збудливості і депресії);
- Численні невдалі спроби перебороти себе й узяти гору над пристрастю до інтернету.
Якщо принаймні чотири з вище наведених критеріїв спостерігаються в часовому інтервалі, що перевищує 6 місяців, фахівці вважають, що хвороблива залежність від інтернету змінюється хронічною.
Інтернетомани змушені миритися з високими цінами на інтернет, втратою почуття реальності, порушенням людських відносин, соціальною ізоляцією, втратою працездатності. Крім цього, вони схильні ще й до цілого ряду фізіологічних захворювань. Той, хто постійно перебуває перед монітором, ризикує набути скривлення хребта, болі в потилиці, зіпсувати собі зір, заробити головні болі й порушення сну, що переростають у нервові розлади. Він може заробити проблеми з кровообігом і підтримкою нормальної ваги.