Правильне харчування та здоровий спосіб життя не лише модний тренд для одних, а й можливість заробити для інших. Корреспондент дізнався, наскільки перспективна ця справа.
Вести здоровий спосіб життя (ЗСЖ) і демонструвати його оточуючим стало дуже престижно. За даними кількісного дослідження Trendwatching Ukraine, такої думки дотримуються 60% респондентів - жителів українських мегаполісів у віці 18-35 років. Для них ЗСЖ - частина позитивного іміджу. Додатковий бонус - поліпшення самопочуття.
"Відтоді як я став вести здоровий спосіб життя, у мене значно підвищилася працездатність і повністю зникли дрібні проблеми зі здоров'ям. Почуваю себе на 25 років!" - говорить 37-річний партнер юридичної компанії Алексеєв , Боярчуков і партнери Сергій Алексеєв. За останні півтора року він кардинально змінив звички: почав правильно харчуватися, відвідувати спортзал, двічі на тиждень грати в теніс і щодня плавати в басейні.
"Внаслідок цього я позбувся 25 кг зайвої ваги, повністю змінив свою фігуру і отримав шикарне самопочуття", - розповідає бізнесмен. Він не згоден із твердженням, що слідувати ЗСЖ - дороге задоволення. Упевнений, що шкідливі радості життя з'їдають набагато більше грошей.
Солідарний із ним і Дмитро Глєбов, у минулому - телеведучий спортивних новин, а тепер персональний фітнес-тренер. Він вважає, що це відмовки тих, хто не хоче брати на себе відповідальність за своє життя і здоров'я.
"Здорове харчування насправді дуже просте. Крупи не коштують дорого, риба дешевша за м'ясо, нежирний сир не дорожчий від майонезу. Сезонні овочі завжди доступні. Банани і мандарини точно дешевші від шоколадок і фастфудовскіх десертів", - пояснює Глєбов.
Причому тренер визнає, що у прихильників здорового способу життя кардинально змінюються споживчі звички.
АР
"Уявлення не маю, де у супермаркеті холодильники з пельменями та напівфабрикатами. Відкрив для себе чудові рибні супермаркети і навчився готувати смачні рибні страви. Не знаю асортименту у фастфудах, зате знаю всі точки на ринку, де продають сухофрукти та горіхи", - пояснює спортсмен.
Вибираючи якісні продукти, Глєбов згоден переплачувати за умови, що купує органічний або натуральний продукт. У цьому він не самотній - більше витрачати на "натуральність" готові 55% українців. А це прекрасний майданчик, щоб почати заробляти на потребі співвітчизників вести здоровий спосіб життя.
Якщо врахувати, що в цьому сегменті ще не сформувалася серйозна конкуренція серед підприємців на тлі щорічного зростання попиту, то даний ринок є суперперспективним.
Біля дому
Магазини органічних і натуральних продуктів з'являються у столиці з такою ж швидкістю, як кілька років тому фастфуди. У більшості з них формат "біля дому". Вони поселяються у невеликих приміщеннях площею 30-50 кв. м на перших поверхах житлових будинків. Це такі собі "сімейні магазинчики", де продавець впізнає кожного покупця, пам'ятає його переваги і запросто може дати спробувати сир або ковбасу, що припали до вподоби.
"Перший магазин ми відкрили у вересні 2011 року. Він показав себе на ура: люди довго чекали таких продуктів. За два роки ми відкрили ще 34 магазини", - розповідає директор з розвитку мережі Еко-лавка Олександр Петренко.
За словами Петренка, на відкриття одного магазину знадобиться близько 120 тис. грн первісних інвестицій. Цих грошей вистачає на оренду та ремонт приміщення, закупівлю обладнання та закупівлю асортиментного ряду в 1,5 тис. товарних позицій.
АР
Окупність таких проектів складає від чотирьох місяців до року. Причому бізнесмен-початківець обов'язково повинен мати фінансову "подушку".
"Спочатку часом доведеться дофінансувати операційні витрати - оплату оренди приміщення та зарплати продавців. Не у повному обсязі, але частково так", - пояснює директор магазину органічної продукції Ecoclub Віталій Ізотов.
Що стосується формування ціни на екопродукти, то тут продавцям не потрібно скупитися: високі ціни відлякують покупців. Наприклад, якщо 1 л молока у супермаркеті коштує близько 8-9 грн, То у "правильному" магазині його продають по 10-11 грн.
Головна складність у цьому бізнесі - знайти постачальників якісної продукції.
"Якщо постачальник випускає якісний продукт, завжди є небезпека: він зрозуміє, що продукт добре продається, і намагатиметься, так би мовити, заощадити на його якості, щоб заробити більше грошей", - говорить Петренко.
Єдиний вихід - постійний контроль якості з виїзними ревізіями на виробництво.
Інша проблема - органічні продукти псуються швидше, ніж товари масмаркета. Наприклад, органічний огірок може зів'янути за день-два, тоді як його брат у супермаркеті, вирощений на хімії, буде мати товарний вигляд мінімум тиждень.
"Тому, якщо підприємець хоче мати повну овочеву вітрину, він повинен бути готовим до постійних списань товару. А це збитки", - попереджає Ізотов.
Перспективу розвитку ринку торгівлі органікою продавці, які вже реалізувалися, оцінюють райдужно. Оптимізму їм додає досвід Європи та Америки, де у кожному житловому кварталі можна знайти один-два таких магазинчика.
"Я більше ніж упевнений, що у найближчі п'ять років в Україні буде те саме", - резюмує Петренко.
АР
За викликом
Ще два роки тому українці віддавали перевагу купівлі через інтернет лише побутової техніки і гаджетів, а по продукти вирушали в магазини особисто. З тих пір ситуація кардинально змінилася. Продуктові інтернет-магазини у тренді. Вони не конкурують із торговими мережами, супермаркети яких всюди. Їх вибір - якісна екопродукція.
"Ця ніша ще не заповнена. Конкуренція низька, а попит на здорову їжу високий", - зазначає Володимир Дем’яненко, директор проекту Із села!.
Однак з організацією цього бізнесу не все так просто. Покупці органічної продукції - люди заможні й вимогливі. Вони хочуть, щоб їхні замовлення були доставлені оперативно, і лише за таку послугу вони готові платити. Саме з цієї причини останнім часом масово банкрутували міні-інтернет-магазини з доставки натуральних продуктів харчування, які були готові привозити замовлення лише двічі на тиждень.
"Ми першими стали доставляти замовлення день у день. Так не робив ніхто: просто не хотіли морочитися із власними складами і створенням особистого автопарку", - говорить Дем’яненко.
Для старту повноцінного і життєздатного інтернет-магазину з доставки екопродуктів потрібно мінімум 800 тисяч грн. Цього має вистачити на оренду та ремонт 200-метрового складського приміщення, купівлю та брендування двох-трьох автомобілів для кур'єрів, а також придбання складського та холодильного обладнання плюс закупівлю товарів у фермерів та виробників або постачальників органіки.
АР
Перевага онлайн-версії бізнесу перед офлайн-магазинами у тому, що віртуальна модель не обмежується покупцями з декількох прилеглих кварталів і передбачає доставку продукції по всьому місту, чим суттєво збільшує прибутковість.
"Інтернет-магазин стає самоокупним через півроку. Повне повернення інвестицій можливе через два роки", - ділиться досвідом Дем’яненко. За його словами, через півроку бізнес з правильно вибудуваною логістикою і системою закупівлі може розвозити від 100 замовлень на день із середнім чеком 300-400 грн.
Зі смаком
"Якби десять років тому ви почули про вегетаріанське і сироїдницьке кафе, ви б покрутили біля скроні. Я впевнена на 100%", - говорить власниця столичного кафе iLive Лілія Олійник.
Свій заклад Олійник відкрила у квітні 2011 року, і сьогодні він популярний серед адептів здорового способу життя. Тут можна з'їсти різотто із грибами, лляну кашу на мигдальному молоці з родзинками та фініками, випити "здоровий" коктейль або замовити на десерт сироїдницький торт.
"Серед наших клієнтів дуже багато ти , хто відвідує йога-студії або інші духовні практики", - констатує підприємниця. Їй навіть рекламувати заклад не потрібно: його знаходять завдяки сарафановому радіо.
Для запуску проекту Олійник знадобилося півтора місяці і 480 тис. грн первинного капіталу. За ці гроші вдалося повністю відремонтувати приміщення, закупити обладнання і меблі для кафе, зробити запаси продуктів для кухні. Ідеальна площа для такого закладу - 100-120 кв. м. Він повинен бути розташований у центральних районах міста, поблизу від жвавих транспортних розв'язок.
"Добре, якщо кафе щомісяця буде заробляти близько 40 тис. грн. Бувають сезонні спади у січні і серпні, коли люди масово виїжджають відпочивати", - ділиться досвідом Олійник.
Головна запорука успіху - сформувати "зоряне" меню, також страви повинні красиво виглядати і легко готуватися.
"Ми чесно говоримо: у нас 50-80% "органіки", все інше - натуральні продукти від фермерів. Інакше ми не виживемо: страви стануть дуже дорогими і не будуть користуватися попитом. А ми повинні накрутити 300%, щоб окупити свої операційні витрати", - констатує бізнес-леді.
Як зазначає Олійник, конкуренції в цьому сегменті зараз практично немає. Попит на "здорові" кафе зростає пропорційно збільшенню кількості прихильників ЗСЖ, а місця, де такі люди можуть пообідати або відзначити знаменну дату, можна порахувати на пальцях однієї руки. Саме тому вкладати капітал у відкриття "здорових" кафе, ресторанів і навіть заміських клубів сьогодні вельми перспективно.
***
Цей матеріал опублікований у №10 журналу Корреспондент від 13 березня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.