Суспільство нині поводиться "надзвичайно зарозуміло", нехтуючи потребою у сні, засвідчили провідні науковці в межах акції ВВС "День внутрішнього годинника".
Суспільство нині поводиться "надзвичайно зарозуміло", нехтуючи потребою у сні, засвідчили провідні науковці в межах акції ВВС "День внутрішнього годинника".
Вчені з університетів Оксфорда, Кембріджа, Гарварда, Манчестера і Суррею попереджають, що урізання часу сну призводить до "серйозних проблем зі здоров’ям".
На їхню думку, і пересічні громадяни, і керівні установи мусять сприйняти це всерйоз.
З нестачею сну вчені пов’язують рак, серцеві захворювання, діабет 2-го типу, інфекції та ожиріння.
Внутрішній годинник значною мірою визначає роботу людського організму. Від його щоденних ритмів залежать наші фізичні сили, швидкість реакції, настрій і навіть ймовірність серцевого нападу.
Механізми роботи цього годинника сягають у наше еволюційне минуле, коли ми виявляли активність вдень і відпочивали вночі.
Однак, пояснюють науковці, життя у сучасному цілодобовому суспільстві накладає такі вимоги, що багато хто живе всупереч своєму внутрішньому годинникові, з сумними наслідками для свого здоров’я та добробуту.
За словами Расселла Фостера, професора Оксфордського університету, нині люди щоночі сплять на 1-2 години менше, ніж 60 років тому.
Він каже: "Ми – надзвичайно зарозумілі істоти; ми вважаємо, що можна перекреслити чотири мільярди років еволюції разом із тим фактом, що людство сформувалося на тлі циклів світла і темряви".
"Сучасна людина – певно, єдиний біологічний вид, що намагається побороти годинник. А тривала боротьба проти нього може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям".
За його словами, це стосується всього суспільства, а не лише тих, хто працює по змінах.
Він також зауважив, що ця проблема гостро стоїть для підлітків. Йому зустрічались діти, які ввечері ковтають батьківське снодійне, щоб заснути, а зранку приводять себе до тями за допомогою трьох пляшок енергетичних напоїв.
Блакитне світло
Дедалі більше даних вказують на те, що сучасні технологічні пристрої стимулюють нас пізніше лягати і менше спати.
"Світло здійснює найпотужніший синхронізуючий вплив на наш внутрішній годинник", – пояснив журналістам ВВС професор Гарвардського університету Чарльз Чейслер.
За його словами, енергозберігаючі лампи, а також смартфони, планшети і комп’ютерні монітори виділяють багато світла у блакитній частині спектра, а це – найкращий спосіб порушити роботу нашого біологічного годинника.
"Якщо ми ввечері дивимось на світло, особливо блакитнувате, з короткою довжиною хвилі, це зсуває наші циркадні ритми на пізніший час, пригальмовує виділення мелатоніну – гормону, що викликає сонливість – і ускладнює ранкове прокидання. Це дуже недобре, що ми набагато довше дивимось на світло, менше спимо і, як наслідок, вразливі до багатьох хронічних хвороб", - каже вчений.
Наразі з’являються результати перших генетичних досліджень про те, як життя всупереч годиннику шкодить нашому здоров’ю.
Близько 10% людської ДНК має 24-годинний цикл діяльності, від якого залежать усі коливання в поведінці та фізіології.
Дослідження показали, що заданий ритм може бути підірваний недостатнім сном чи позмінною роботою.
Д-р Саймон Арчер, який проводив таке дослідження в Університеті Суррею, стверджує, що це "сильно впливає" на функціонування організму.
"Усе це – фундаментальні біологічні механізми, що, можливо, створюють підґрунтя для деяких негативних медичних станів, таких як серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння, а можливо, й рак, у людей, які не отримують достатньо сну чи працюють позмінно", – каже він.
Як свідчать експерименти, переддіабетичний стан може розвинутись вже за кілька тижнів позмінної роботи.
У родини Ґріффіт з міста Ріл, що на півночі Уельсу, шалений темп життя – інакше й не скажеш.
Батьки Стівен і Саманта – лікарі однієї служби швидкої допомоги. Тільки один працює з 6:30 до 18:30, а другий – з 18:30 до 6:30.
Додайте дочок 16 і 12 років, тренування з кікбоксингу, велосипедні прогулянки і той факт, що вони працюють у Ліверпулі (за годину їзди) – і вільного часу практично не залишається.
"Якби наш світ був ідеальним, я спав би більше, – говорить Стівен. – Але теперішнє життя не дає такої можливості. Треба возити дітей на їхні заняття, та й самим підтримувати форму – і все хочеться встигнути".
"Звісно, більше спати мені б не завадило!"
Заклик до дій
Д-р Ахілеш Редді з Кембриджського університету також запевняє, що біологічний годинник впливає на всі без винятку процеси в організмі людини і що медичні наслідки неправильного розпорядку "досить очевидні"; зокрема, це підвищений ризик раку грудей.
Він радить: "Старайтесь жити рівномірно, в одному ритмі з довкіллям, і не вмикати яскраве світло пізно ввечері, бо це вплине на ваш годинник і сон".
Професор Ендрю Лоудон з Університету Манчестера додає: "Можливо, розмови про порушення біоритмів вражають менше, ніж численні страшилки з серії "це може викликати рак". Втім, це величезна проблема нашого суспільства".
"Навіть якщо попервах зсув циркадних ритмів пройде непомітно, і ви не відчуєте погіршення здоров’я, у довгостроковій перспективі наслідки можуть бути дуже вагомими, - каже він. - Керівним установам слід серйозно про це замислитись – для початку, оцінити вплив позмінної роботи на здоров’я. Законодавці і всі громадяни також не мають стояти осторонь".