Учені з Гарварда готові створити ліки від діабету, застосувавши маніпуляції з генами, пише Павло Сивокінь у №22 журналу Корреспондент від 6 травня 2014 року.
У лютому 2014 року більша частина лідерів країн Азії та Латинської Америки зібралася на зустріч, щоб обговорити одне важливе питання. Цього разу президенти і прем'єр-міністри говорили не про тероризм, нестачу нафти або економічну кризу – вони обговорювали винятково медицину.
На цьому зібранні International Diabetes Federation (IDF) оприлюднила свої дані, згідно з якими тільки в Латинській Америці на діабет першого і другого типу хворіють понад 38 млн. осіб. А до 2035 року ця кількість майже подвоїться.
При цьому зараз головними пацієнтами з діабетом виявляються не жителі мегаполісів з гарною їжею і малорухливим способом життя, а люди з країн, що розвиваються, які часто не можуть дозволити собі отримувати інсулін або інші ліки, що знижують рівень цукру в крові.
Тому результат експерименту, проведеного в середині травня вченими Гарвардського університету, можливо, стане новою надією для багатьох людей, особливо в країнах, що розвиваються. Там, за словами Девіда Лью, керівника групи біологічних досліджень, синтезували спеціальну молекулу, що дозволяє організму самостійно регулювати рівень цукру в крові. На дослідження, яке тривало понад три роки, витратили $ 1,6 млн, і тепер воно є близьким до завершення.
Вчені очікують, що якщо молекула буде стабільно функціонувати в організмі людини (зараз гарвардська група проводить експерименти на тваринах), то це допоможе зупинити глобальну епідемію.
За даними ООН, у світі щороку майже 5 млн людей помирають від цієї хвороби, і показники зростатимуть. Тільки в країнах, що розвиваються, кількість діабетиків за наступні десять років подвоїться.
«Ми не зможемо зупинити розповсюдження хвороби, і профілактика тут не допоможе. Потрібно думати про лікування, безпечне й остаточне», – каже Корреспонденту Лью.
Інсулін та інші препарати – тільки тимчасовий захід, вважає учений. Потрібно думати про глибинну маніпуляцію з генами і створення нових умов в організмі людини, які назавжди зможуть побороти недугу.
Хвороба росту
Загалом у світі, за інформацією IDF, налічується 385 млн діабетиків. У більшості випадків це діабет другого типу, коли пацієнт не залежить від інсуліну, але все одно змушений приймати ліки.
Щоправда, ситуація ускладнюється тим, що 85% хворих живуть у країнах, що розвиваються, і їхня кількість через 20 років складе 520 млн. При цьому в розвинених державах чисельність хворих іде на спад. Тому недугу зараз називають «хворобою розвитку».
На думку глави IDF Майкла Хірста, більше половини випадків хвороби в найближчі роки будуть зосереджені в африканських і азіатських країнах, а також на території колишнього СРСР.
«Потрібно забути про думку, що діабет – хвороба людей з достатком. Це давно застаріло. Соціальні та економічні зрушення у світі привели недугу в країни, що розвиваються», –каже Хірст.
Зараз за швидкістю поширення серед незаразних захворювань діабет посідає друге місце у світі після раку і може випередити його до 2020-го.
Головна причина переміщення загрози виникнення хвороби в бідні країни – зміна раціону і способу життя людей. За останні 20 років калорійність їжі середнього жителя Африки зросла на 50%, при цьому там більше продуктів з високим вмістом цукрів.
В Азії ситуація ще складніша. Зростання доходів у Китаї привело до того, що за вісім років кількість осіб з ожирінням зросла з 20% до 38% від всіх китайців. Що стосується діабету – у Китаї зосереджено 46% усіх хворих на цю недугу у світі.
Переважно проблеми викликані доступністю західної їжі, яка традиційно не входила в раціон жителів Азії. Так, споживання рису в Тихоокеанському регіоні з 2005 року впало на 20%, в той час як споживання зерна і м'яса постійно зростає. Крім того, на думку Хірста, організм людини з неблагополучної країни генетично пам'ятає голодні роки і звик накопичувати жир, а це безпосередньо веде до діабету.
І якщо в Азії влада реалізує програму з оздоровлення населення, то в Африці, де таких заходів не здійснюють, проблема може набути більшого масштабу.
Другим фактором розповсюдження хвороби є погане медичне обслуговування в цих країнах і недоступність багатьох ліків. Так, в Азії ймовірність померти від діабету в разі його виникнення становить 60%, тоді як у США цей показник коливається на рівні 10-20%.
«Сьогодні країни, що розвиваються, отримали кращу їжу, але недостатню медицину. І це ми поки не зможемо виправити. Навіть у Китаї, чия економіка зростає з прискоренням, поки медицина доступна тільки окремим людям», – каже Лін Рен з International SOS Beijing Clinic.
Цим і пояснюється неможливість ефективної профілактики недуги.
Залатати пробоїну
Суть гарвардського експерименту полягає в тому, щоб генетично створити особливу молекулу, що не дає живому організму знижувати рівень інсуліну в крові. За словами Лью, сучасні методи лікування діабету схожі на спроби постійно доливати воду у водопровідну систему, яка протікає. А новий метод просто залатає цю пробоїну.
Крім того, молекула допоможе і тим, хто не потребує ін'єкцій інсуліну, оскільки вона дозволяє поступово привести рівень інсуліну в норму і перешкоджає ускладненням.
А головне – вона поступово програмується під особисті характеристики конкретного хворого, тоді як більшість наявних препаратів від діабету універсальні і більше 30% з них з часом перестають діяти.
Щоб синтезувати цю речовину, учені переглянули генні коди понад 14 тис. молекул, які так чи інакше блокують ензими, руйнують інсулін, і зупинилися на тій, що мала найкращі показники.
У перспективі, коли маніпуляції з генами завершаться, групу молекул будуть вводити в організм, після чого вони самі стануть розмножуватися і регулювати процес виділення і розпаду інсуліну.
Звичайно, вчені поки що вирішили не всі проблеми. Наприклад, незрозуміло, як вестимуть себе нові молекули в людському організмі. Тим більше що під час експериментів виявилася ще одна їхня особливість: у разі введення глюкози прямо в порожнину тіла піддослідних тварин вони діють навпаки – знижують рівень інсуліну. З цим побічним ефектом поки потрібно впоратися.
Але вже зараз у Гарварді хочуть отримати патент на винахід і зацікавити ним одну з фармацевтичних корпорацій для початку клінічних випробувань майбутніх ліків. Компанія Pfizer, яка спеціалізується на випуску ліків, вже заявила, що готова фінансувати фінальну частину дослідження, щоб потім створити дієвий препарат на основі нової молекули.
Зараз багато наукових інститутів займається проблемою лікування діабету, зазначає Хірст. Так, у New York Stem Cell Foundation в квітні заявили, що вперше змогли виділити зі стовбурових клітин патологію, яка і викликає недугу. Зараз цю генну послідовність вивчають, щоб зрозуміти, як можна убезпечити людину від цієї хвороби.
У найближчі роки вчені чекають нового прориву в лікуванні і профілактиці діабету. Особливо враховуючи той факт, що проблема постає все більш гостро перед країнами, що розвиваються, які незабаром рухатимуть економіку світу вперед.
***
Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 6 червня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.