Сотні тисяч британців піддавали "навчальним" нападам із застосуванням хімічної і біологічної зброї, кажуть історики.
За часів холодної війни уряд Британії використовував населення країни як мимовільних піддослідних кроликів, випробовуючи на ньому засоби і методи хімічної та біологічної війни в набагато ширших масштабах, ніж вважали досі. Такими є висновки нових історичних розслідувань, пише The Independent.
Під час 750 з гаком секретних операцій сотні тисяч простих британців піддавали "навчальним" нападам із застосуванням хімічної і біологічної зброї, які здійснювались з повітря, з кораблів і з автомобільного транспорту.
До теперішнього часу учені думали, що такі операції проводились з набагато меншим розмахом. Однак нове дослідження, яке провів професор новітньої історії з Кентського університету Ульф Шмідт (Ulf Schmidt), засвідчило, що британська військова авіація скидала тисячі кілограмів хімічних речовин "невідомого рівня токсичності" на цивільне населення в Солсбері і його околицях в графстві Уїлтшир, в Кардингтоні (графство Бедфордшир), і в Норвичі (графство Норфолк).
Ці речовини в значній кількості також скидали над Ла-Маншем і Північним морем. Ступінь шкоди, якої було заподіяно прибережним містам і селищам Англії і Франції, невідома.
Це розслідування вперше показало, що в період від 1953 до 1964 р. з кораблів, літаків і рухомих вантажівок було розпорошено близько 4,6 тис. кг суміші сульфіду цинку і кадмію (зараз її вважають канцерогенною через присутність кадмію).
Наукове розслідування професора Шмідта, про яке він розповів у книзі Secret Science (Таємна наука), що вийшла друком 9 липня, показало, що пасажирів лондонського метро також використовували як піддослідних кроликів, причому з набагато більшим розмахом, ніж вважалося досі.
Під час нового дослідження виявили, що в столичному метро в травні 1964 року проводили невідомі досі польові випробування біологічної зброї.
Під час секретної операції, яку проводили вчені з Державного науково-дослідного центру хімічної та біологічної війни в Портон-Дауні (графство Вілтшир), у великій кількості розпорошували бактерії під назвою Bacillus globigii. Вчені хотіли дізнатись, як аерозолі в метрополітені переміщаються на великі відстані - усередині вагонів чи через систему вентиляції повітря.
У той час влада вважала, що Bacillus globigii нешкідлива, однак сьогодні її вважають причиною харчових отруєнь, очних інфекцій і навіть зараження крові. На сьогодні невідомо, чи намагалась влади як слід перевірити цю бактерію перед її поширенням в метро. Про проведені раніше польові випробування в метрополітені, які відбулись в липні 1963 року, історикам відомо вже багато років.
Але тепер нові дослідження вказують на те, що у деяких залучених до випробувань британських вчених були погані передчуття. Дехто з них давно вже вважав, що з політичної точки зору в Британії небажано проводити великі випробування і застосуванням живих бактеріологічних збудників хвороби.
Одне випробування із застосуванням живих бактерій чуми провели в 1952 році на західному узбережжі Шотландії. Давно вже відомо, що через хмару бактерій тоді випадково пройшло риболовецьке судно, і влада дуже сильно стривожилась, побоюючись, що хтось із рибалок може заразитись.
Випробування бактерії чуми хоч і проводили в морі, але було це лише в кількох милях від о. Льюїс з населенням у кілька тисяч осіб.
Учені з державних установ, котрі проводили досліди, робили ставку на те, що переважно вітер там дув у бік моря і від узбережжя. Але якби він змінив напрямок, тисячі жителів Гебридських островів підпали б під ризик заразитися чумою, каже професор Шмідт.
Після інциденту з риболовецьким судном вчені хотіли продовжувати проведення надзвичайно небезпечних польових випробувань, але за межами Британії. Тому прем'єр-міністр країни Черчілль затвердив план проведення таких випробувань на заморській території Британії - на Багамських островах.
Нові розслідування показують, що урядові вчені дотримувались думки про те, що Багами є "найкращим місцем на землі" для проведення таких випробувань "без обмежень".
У 1954 році за вказівкою британського уряду група фахівців з ведення біологічної війни попрямувала до морського району неподалік безлюдного острова на Багамах, де випустила хмару небезпечних вірусів венесуельського енцефаліту коней (Venezuelan Equine Encephalitis). Цей вірус викликає у людини лихоманку, довготривалу втому, головний біль, а іноді призводить до смертельних наслідків.
Нові розслідування вперше показали, що в іншій британській колонії - Нігерії - було місце, де проводили польові випробування в рамках підготовки до хімічної війни. На півдні Нігерії в районі Обанагоро 4 британських експедиції 15 місяців поспіль поширювали у великій кількості експериментальний нервово-паралітичний газ з розряду хімічної зброї та оцінювали його вплив. Перевага такого місця проведення експериментів полягала в тому, що вчені ставили свої досліди в тропічних умовах - і звісно, робили це не в Британії і не в Австралії.
Фото: Getty
Наслідки від такого розпилення нервово-паралітичного газу для місцевого населення (зокрема, для винайнятого для проведення випробувань в Нігерії місцевого персоналу) невідомі.
Учені досі не зуміли з'ясувати, хто займався особливо небезпечною роботою - начиняв нервово-паралітичною отруйною речовиною артилерійські снаряди, мінометні міни та авіаційні касетні бомби. Так само вони не змогли дізнатись про ступінь зараження нігерійського грунту і рівень шкоди для довколишніх сіл і шкіл від токсичних хмар, які розлітались над сільською місцевістю.
"У тих державних записах, які я зміг подивитися, не згадано про такі відомості, що є досить цікавим фактом", - сказав Ульф Шмідт.
"За дуже вагомих причин експерименти, що їх проводили в Нігерії, були суворо заборонені в самій Британії, а тому всі записи і фотографії, які фіксували післявоєнні випробування нервово-паралітичної отруйної речовини в Африці, вважали особливо секретними", - зазначив Шмідт.
Під час своїх розслідувань професор Шмідт також з'ясував, що хімічні випробування часів холодної війни в широких масштабах проводили і на британських військовослужбовцях-добровольцях у самій Британії, причому таких учасників було набагато більше, ніж вважали досі.
Він тепер вважає, що всього в період від 1945 до 1989 р. було проведено до 30 тис. секретних експериментів з хімічними бойовими отруйними речовинами на понад 14 тис. британських військовослужбовців, в основному в Портон-Дауні. На думку Шмідта, в більшості випадків військовослужбовців невповні інформували щодо суті запланованих експериментів, через що згоджувались вони, не знаючи, що на них очікує.
Поширення хвороб: "нешкідливі" замінники
Наддрібні частки суміші сульфіду цинку і кадмію. Учені часів холодної війни в Британії і США використовували цю неорганічну речовину як нібито нешкідливий замінник, що імітує дію бойових біологічних засобів в нижніх шарах атмосфери і на поверхні Землі. Проте досі є невідомим той факт, чи не могли викликати якісь захворювання ті частки суміші сульфіду цинку і кадмію, які потрапляли до легень людини і залишались там не одне десятиліття.
Bacillus globigii. Цю бактерію використовували як імовірно нешкідливий замінник для імітації поширення і проникнення бойових біологічних засобів у виді аерозолів, а також для вивчення її впливу. Під час проведення польових випробувань в роки холодної війни цю бактерію не сприймали за шкідливу, однак зараз відомо про те, що вона викликає лихоманку, харчові отруєння (які часом спричинюють смерть), перитоніт і зараження крові.
Чумна паличка (Pasteurella pestis). Цю надзвичайно заразну бактерію розпилювали лише над морськими районами, однак робили це дуже близько до шотландського о. Льюїс, де проживали тисячі людей. Схоже на те, що під час експериментів учені покладались лише на те, що вітер не змінить свого напрямку і швидкості і не донесе бактерій до острова. Це одна з тих бактерій, які в минулому викликали епідемії чуми по всьому світу (зокрема, чорну смерть в середньовічній Європі).
Венесуельський енцефаліт коней (Venezuelan Equine Encephalitis). Цей вірус розпилювали над морським районом поблизу безлюдного острова на Багамах. Цей вірус знесилює чи вбиває коней і віслюків, а також може викликати сильну лихоманку у людини і навіть спровокувати його загибель. Вірус поширюють комарі, які кусають коней.
Нервово-паралітичні отруйні речовини серії G. Цю бойову отруйну речовину розпорошували під час польових випробувань на невеликій території на півдні Нігерії в кількох кілометрах на північ від м. Варрі. Вперше нервово-паралітичні отруйні речовини серії G застосували нацисти до і під час Другої світової війни. До цієї групи належить така речовина, як зарин. Вона впливає на нервову систему людини, порушуючи функціонування організму і зазвичай викликаючи смерть. Ті, хто вижили, можуть тривалий час страждати від нервових і психічних розладів.