Фото: АР
Досконалість і надійність гнізда була вищою у літніх і дорослих приматів
Орангутанги будують свої "нічліжні" гнізда за всіма правилами інженерного мистецтва, враховуючи гнучкість і міцність гілок, свою масу і розподіл навантаження, що дозволяє їм створювати комфортні і надійні "хатини" на ніч.
Про це заявляють британські вчені у статті, опублікованій в
журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вищі примати і деякі птахи набувають багато навичок не
тільки через вроджені інстинкти, а й через обмін досвідом з дорослими родичами
та товаришами.
Так, новокаледонські ворони передають молодому поколінню
навички з розколювання горіхів, а шимпанзе допомагають іншим мавпам освоювати
нові знаряддя праці та видобутку їжі.
Група вчених під керівництвом Роланда Енноса з університету
Манчестера (Великобританія) спостерігала за орангутангами в національному парку
Гунунг-Лесер в північно-західній частині острова Суматра, намагаючись з’ясувати
технологію, за якої ті будують свої гнізда.
Як правило, ці мавпи будують гнізда тільки на тих деревах,
де є достатня кількість гілок для "хатини" і немає їстівних фруктів,
які будуть приваблювати нічних тварин.
Гніздо орангутанга являє собою довгастий і увігнутий
всередину матрац, сплетений з гілок дерева. Будуючи прихисток, мавпа обдирає
гілки дерева від листя і вистилає ними дно свого ложа.
Еннос і його колеги вивчили структуру гнізд орангутангів і
простежили за тим, як мавпи збирають їх при підготовці до нічлігу. З’ясувалося,
що гніздо саме по собі є інженерним витвором мистецтва.
Як пояснюють вчені, гілки були обламані і переплетені таким
чином, що гніздо було найбільш міцним в центрі і менш стійким з країв лежанки.
Центральна частина гнізда лежала на великій гілці або в
роздвоєній гілці, які брала на себе частину навантаження.
При конструюванні свого "будинку" мавпи відривали
гілки від дерева не повністю, роблячи невеликі надломи і заплітаючи пагін у
потрібному напрямку.
Вони особливо суворо дотримувалися цього правила під час
роботи з великими й міцними гілками, які слугували каркасом для гнізда.
За словами дослідників, "каркас" лежанки був
приблизно в чотири рази міцніший, ніж м’які гілки, що вистилали його, та інші
менш важливі компоненти гнізда.
При цьому міцність деревини гілок з "каркасу" й
підстилки була однаковою. Це свідчить про те, що інженерні навички мавпи були
єдиною причиною такої міцності каркасу – тварини обирали тільки найнадійніші
гілки.
Основним критерієм у виборі "будівельного
матеріалу" виступає товщина гілки – орангутанги зазвичай заплітають і
надламують великі пагони, а дрібні відривають повністю і використовують як
підстилки.
Крім того, досконалість і надійність гнізда була вищою у
літніх і дорослих приматів, тоді як юні особини конструювали менш вдалі гнізда.
На думку дослідників, мавпи вдосконалюють свої навички "гніздобудування"
з накопиченням досвіду або шляхом обміну досвідом зі своїми товаришами.
Як вважають вчені, здатність використовувати і створювати
знаряддя праці у наших предків могла розвинутися з цієї навички вищих приматів.