До кінця наступного десятиліття людство пройде точку неповернення і поставить під загрозу все живе на планеті.
У Мадриді відкрилася 25-та Всесвітня конференція ООН з проблем зміни клімату, яка триватиме з 2 грудня до 13 грудня. Очікується, що участь у ній візьмуть від 20 до 25 тисяч осіб, що представляють 196 країн і міжнародних організацій.
На конференції оголосили, що минуле десятиліття увійде в історію як найспекотніше. 2010 - 2019 роки ознаменувалися "надзвичайною спекою, таненням льодовиків і глобальним підвищенням рівня моря", заявила Всесвітня метеорологічна організація.
Як заявив генсек ООН Антоніу Гутерріш, до кінця наступного десятиліття людство пройде точку неповернення і поставить під загрозу все живе на планеті, якщо не вживе термінових заходів. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що потрібно зробити, щоб запобігти катастрофі
Перед людством стоїть вибір: просуватися цим згубним шляхом або обрати "шлях надії" і виконати обіцянку, утримавши підвищення глобальної температури в межах 1,5°С.
Звертаючись до учасників Конференції з питань клімату, генсек ООН закликав їх зробити правильний вибір.
"Ми стоїмо на роздоріжжі: перед нами два шляхи, і вже до кінця найближчого десятиліття стане зрозуміло, яким шляхом ми йдемо. Ми можемо нічого не робити і пропустити точку неповернення, тим самим поставивши під удар здоров'я і безпеку кожного жителя планети", - сказав Гутерріш.
Він закликав не бути поколінням, "яке зарило голову в пісок і займалося дрібницями, в той час як планета була охоплена пожежею".
Щоб цього уникнути, потрібно також до середини століття звести викиди парникових газів до нуля.
"Викопне паливо має назавжди залишитися там, де йому й належить бути - під землею. І стати на цей шлях потрібно вже зараз", - сказав генсек ООН.
Гутерріш нагадав про висновки вчених, які показують, що людство свідомо руйнує систему, за рахунок якої існує.
"Якщо ми не позбудемося вугільної залежності, то всі наші спроби стримати зміну клімату будуть приречені на провал", - попередив генсек.
При цьому Гутерріш визнав, що багато країн, компанії, фінансові інститути роблять обнадійливі кроки. Наприклад, Європейський інвестиційний банк оголосив, що до кінця 2021 року припинить фінансувати проекти, пов'язані з викопним паливом.
Крім добувної промисловості, негативно на клімат впливають сільське господарство, транспорт, неефективне міське планування, будівництво, виробництво цементу і сталі.
Щоб досягти поставленої мети, необхідно щорічно скорочувати викиди парникових газів на 7,6 відсотків. Генсек ООН відзначив, що якби уряди прислухалися до вчених ще десять років тому, то цей показник був би на рівні 3,3 відсотка.
Але поки що викиди в атмосферу тільки збільшуються. Генеральний секретар не раз перераховував необхідні кроки, включаючи скасування субсидій на викопне паливо, закриття вугільних електростанцій і перехід на "зелену економіку".
Він також закликав учасників конференції в Мадриді узгодити заходи щодо одного з найважливіших питань: встановлення ціни і податків на викиди, про що держави не змогли домовитися на торішній зустрічі.
"Ми повинні нарешті довести, що всерйоз маємо намір зупинити цю війну з природою, що ми володіємо політичною волею, необхідною для того, щоб до 2050 року звести емісії вуглецю парникових газів нанівець", - сказав він.
У 2015 році було підписано Паризьку угоду щодо захисту клімату. Тоді 190 країн світу взяли на себе зобов'язання вживати заходів для того, щоб не допустити глобального потепління.
Основна мета, позначена в Паризькій угоді, - скоротити викиди СО2 в атмосферу, що є причиною підвищення температури повітря на два градуси Цельсія і глобальної зміни клімату.
Країни домовилися прагнути знизити цей показник до 1,5 градуса. Для цього необхідно докласти більше зусиль щодо захисту клімату.
У листопаді цього року понад 11 тисяч вчених та екологів випустили звернення, в якому заявили про "надзвичайну кліматичну ситуацію". У їх доповіді говориться, що кліматична криза настала і посилюється швидше, ніж вважалося раніше.
Кліматичну кризу вчені пов'язують з надмірним споживанням, зокрема, зі стрімким зростанням пасажирських авіаперевезень.
Більшою мірою відповідальність за це лежить на розвинених державах. Однак три чверті країн, що взяли на себе зобов'язання скоротити викид парникових газів, зокрема, діоксиду вуглецю (CO2), згідно з Паризькою угодою, далекі від їх виконання.
Реальні заходи для скорочення викидів CO2 вживають тільки 28 країн Євросоюзу і сім інших держав.
Для вирішення проблеми автори пропонують запровадити методи підвищення енергоефективності та замінити викопне паливо поновлюваними джерелами енергії, скоротити викиди чорного вуглецю і гідрофторвуглеців.
Також необхідно зайнятися відновленням екосистеми Землі, знизити глобальне споживання м'яса та інших продуктів тваринного походження, скоротити видобуток металів. Детально про це - в матеріалі
Невимовні страждання. Що вчені пророкують людям.
Також одним із заходів щодо запобігання кліматичній катастрофі може стати вуглецевий ринок. Кіотський протокол від 1997 року став спробою використовувати систему ринкових квот, щоб встановити плату за викиди вуглекислого газу.
Як працює: обмеження допустимого рівня викидів парникових газів змушує дорожче платити за забруднення навколишнього середовища, що має на меті підштовхнути промисловість до переходу від використання викопного палива до інвестування в чистіші технології.
Незважаючи на те, що деякі країни від нього відмовилися, а багато, як США, підписали, але не ратифікували, створена Кіотським протоколом модель вуглецевого ринку допомогла зробити чисту енергію більш прибутковою, а брудну - менш вигідною.
Цю модель застосовують багато економічних гігантів: Китай, Євросоюз і кілька американських Штатів, у тому числі, Каліфорнія. Детально про це - в матеріалі
Як відвернути зміну клімату.