Фото: NASA
Катастрофічне руйнування льодовика може початися через обвалення під власною вагою
Його руйнування спровокує значне підвищення рівня моря, що загрожує всій прибережній частині людства.
Вчені Університету Мічигану і Сент-Ендрюського університету розповіли про потенційне майбутнє льодовика Туейтса. Підсумки дослідження опубліковані в журналі Science,
пише Лента.ру 21 червня.
Туейтс також відомий як льодовик Судного дня через те, що його руйнування спровокує значне підвищення рівня моря, що загрожує всій прибережній частині людства.
Катастрофічне руйнування льодовика може початися через обвалення під власною вагою льоду, що знаходиться на кордоні між льодовиком і океаном. Цей механізм, званий нестабільністю морських крижаних скель або MICI, був запропонований вченими зовсім недавно, і виникає через те, що висота крижаних скель визначається міцністю льоду.
Оскільки товщина льодовика зростає верх за течією, при кожному обваленні (отеленні) виникає ще більш високий крижаний обрив. В результаті, виникає ланцюгова реакції обвалення, яка веде до катастрофічного відступу льодовика протягом всього одного століття.
Хоча MICI в сучасних крижаних щитах не спостерігається, є факти, що таке відбувалося в давнину.
У новій роботі вчені продемонстрували, що, всупереч гіпотезі нестабільності, крижані скелі, висота яких перевищує максимально допустимий рівень, не завжди будуть піддаватися ланцюговій реакції обвалення. Катастрофа відбувається лише тоді, коли градієнт товщини льоду, зростаючої з наближенням до берега, перевищує певну критичну межу.
Зокрема, вчені, враховуючи внесок в'язкості льоду, створили комп'ютерну модель льодовика з висотою крижаного обриву 800 метрів з лінією заземлення (точка контакту з дном океану, - ред.) на глибині 690 метрів, що порівнянно з найбільшими льодовиками Гренландії і льодовиками Туейтса і Пайн- Айленда в Антарктиці.
Отелення надводної частини льодовика призводить до появи айсбергів, однак при цьому величезна підводна частина льодовика відламується і спливає, починаючи грати роль опори, що стабілізує нестабільність крижаного обриву і загальмовує відступ льодовика.
Ситуація змінюється зі зміною нахилу дна і швидкості течії льодовика. При перевищенні критичної межі ланцюгове обвалення може відбуватися зі швидкістю, що перевищує десятки кілометрів у рік.
Однак навіть у разі, коли катастрофічний режим стає неминучим, невеликий тиск, який чиниться з боку айсбергів, морського плавучого льоду або припая, може призупинити MICI.
Льодовик Туейтса, розташований в затоці моря Амундсена в Західній Антарктиді, вважається одним з тих льодовиків, що найбільш уразливі для ланцюгового обвалення скель.
Руйнування або ослаблення плавучого шельфового льодовика через зміни клімату, який наразі підтримує льодовик Туейтс, оголить крижану скелю, досить велику, щоб ініціювати MICI.
Автори дослідження показали, що, хоча в цьому випадку ланцюгової реакції обвалення спочатку не трапиться (через особливості рельєфу дна), зміна клімату все одно призведе до поступового відступу льодовика на кілька кілометрів у рік і, отже, повільного підвищення рівня моря.
У травні повідомлялося, що від Антарктиди
відколовся найбільший у світі айсберг. Гігантський об'єкт виявили британські та американські вчені, які аналізували знімки з апарату спостереження за Землею. Його площа становить, приблизно, 4320 квадратних кілометрів.