Стрес зникає під час прогулянок у лісі
Активність мозку, пов'язану зі стресом, можна знизити, якщо прогулятися у лісі. Так робили наші предки.
Дослідження показують, що міське середовище підвищує ризик виникнення тривоги, депресії та інших проблем із психічним здоров'ям, навіть шизофренію. У новому експерименті вчені довели, що відвідування дикої природи, навіть ненадовго, дає цілу низку переваг для психічного і фізичного здоров'я, пише
Science Alert.
Зазначається, що так у людей знижується артеріальний тиск, зменшується занепокоєння та депресії, а також кращає настрій, концентрація уваги, сон, пам'ять і швидше загоюються рани.
"Підказати, як бути, здатне мигдалеподібне тіло – невелика товща у центрі мозку, яка бере участь в обробці рівня стресу, емоційному навчанні і реагуванні на зразок "бий або тікай". Дослідження показують, що під час стресу у сільських жителів мигдалеподібне тіло активується менше, якщо порівняти з містянами, але це необов'язково означає, що, власне, життя у сільській місцевості має такий вплив. Можливо, усе навпаки, і люди, які від природи здатні притлумлювати рівень стресу, найчастіше обирають жити у селі", – зазначили експерти.
Нові результати, отримані за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), продемонстрували дослідники з Інституту розвитку людини ім. Макса Планка.
Вони залучили 63 здорових дорослих добровольців. Їх попросили заповнити анкети, виконати завдання на перевірку робочої пам'яті і пройти фМРТ-сканування – потрібно було давати відповіді на питання, деякі з яких були розроблені так, аби викликати соціальне напруження. Учасникам сказали, що метою дослідження була МРТ та прогулянка, але справжньої мети дослідження вони не знали.
Потім досліджуваним у рандомний спосіб запропонували зробити годинну прогулянку або у міських умовах (по жвавому торговому району Берліна), або у природній місцевості – у берлінському лісі Грюневальд площею 3 000 гектарів.
Люди мали пройти за певним маршрутом будь-яку місцевсіть, не відходячи від заданого курсу і не використовуючи у дорозі свої мобільні телефони. Після прогулянки кожен учасник пройшов ще одне фМРТ-сканування із додатковим завданням, що викликає стрес, і заповнив ще одну анкету.
Сканування способом фМРТ показало зниження активності мигдалеподібного тіла після прогулянки лісом, що підтверджує думку про те, що природа може мати позитивний вплив у ділянках мозку, відповідальних за стрес. І зважаючи на з'ясоване, це може статися всього за 60 хвилин.
"Результати підтверджують раніше передбачуваний позитивний зв'язок між природою та здоров'ям мозку, але це перше дослідження, що доводить причинно-наслідковий зв'язок", – заявив нейробіолог-еколог Симона К'юн, голова групи Лізи Мейтнер з екологічної неврології в Інституті Макса Планка для людини.
Крім того, самі учасники, які мали прогулянку у лісі, також повідомили про те, що у них більше відновилася уважність, і що вони отримали більше задоволення від самої прогулянки, ніж ті, хто мав прогулянки у місті. Їхні слова узгоджуються з результатами дослідження фМРТ, а також з попередніми дослідженнями.
"Це переконливо свідчить на користь салютогенної дії природи, а не впливу міського середовища, що викликає додатковий стрес", – додали дослідники.