Висадка американців на Місяць – професійна підробка фотографів і кіношників, вважають конспірологи.
Теорія місячної змови і до сьогодні має своїх послідовників, пише Дмитро Громов у №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року.
Виступаючи в Університеті Райса в Х'юстоні (Техас) 12 вересня 1962 року, президент США Джон Кеннеді виголосив свої знамениті слова: «Ми вибираємо йти до Місяця в цьому десятилітті не тому, що це завдання просте, а тому що воно важке. Цей поєдинок один з тих, виклики на які ми готові прийняти і в яких ми маємо намір перемогти».
Цією промовою глава «наддержави» дав старт місячній програмі NASA. Лише через шість років після виступу Кеннеді американці здійснили перший в історії політ на Місяць, визнаний офіційною наукою.
З 1969 по 1972 рік на космічних кораблях Аполлон на супутнику Землі побували 12 астронавтів, після чого місячна програма була раптово припинена. Та сама доля спіткала й аналогічний радянський проект
З 1969 по 1972 рік на космічних кораблях Аполлон на супутнику Землі побували 12 астронавтів, після чого місячна програма була раптово припинена. Та сама доля спіткала й аналогічний радянський проект, що стартував пізніше американського. Правда, СРСР так і не зміг долетіти до Місяця.
Майже відразу після цього у США, а потім і в інших країнах стали висловлюватися думки, що ніяких польотів не було, а фото і відеоматеріали про них були сфальсифіковані на Землі. Інтерес до теорії місячної змови досі підігрівають колишні фахівці NASA. Вони стверджують, що в 1969-му їх відомство не могло впоратися з настільки серйозним технічним завданням.
Конспірологічний сюжет підхоплюють вчені, впевнені, що і понині людині закритий шлях у космос далі навколоземної орбіти через смертельну радіацію
Конспірологічний сюжет підхоплюють вчені, впевнені, що і понині людині закритий шлях у космос далі навколоземної орбіти через смертельну радіацію. Фотографи та кінорежисери знайшли у фото- і відеоматеріалах про висадку масу елементів постановки, можливої тільки на Землі.
«Я вважаю, що їх [астронавтів] не було в капсулі під час запуску, – каже Білл Кейзінг, колишній інженер NASA, співробітник інституту, який займався розробкою Сатурна-5, ракети-носія Аполлона. – З ними зробили маленький фокус: вони піднялися на борт корабля і спустилися на землю. Іншими словами, ніхто не хотів ризикувати життями астронавтів у разі вибуху Сатурна».
Модулювання ситуації
Космічний корабель Аполлон-11 стартував на Місяць о 13:32 16 липня 1969 року з космодрому на мисі Канаверал у Флориді. На борту перебували Ніл Армстронг, Едвін Олдрін і Майкл Коллінз.
Трохи більше ніж через три доби астронавти досягли навколомісячної орбіти і розстикували два модулі корабля – орбітальний Колумбія, на якому залишився Коллінз, і посадковий Орел. На ньому Армстронг й Олдрін спустилися на поверхню супутника в районі моря Спокою.
Море – назва образна. Добре відомо, що на поверхні супутника немає жодної краплі вологи, а сама вона не оточена атмосферою. Проте район моря Спокою відрізняється мальовничими кратерами, чиї краї височать у вигляді гірських ланцюгів.
Водночас на знімках, зроблених астронавтами, – рівний сумовитий ландшафт з ледь помітними заглибленнями і розкиданими каменями.
Першим з люка корабля виліз Армстронг з фотокамерою, він таки залишив перші сліди людини на місячному ѓрунті. Його знаменитий вислів «Це маленький крок для однієї людини, але гігантський стрибок для всього людства» облетів усю планету.
«Коли Армстронг сказав ці слова, я подумав, що слід він залишив у зоні 51, що на північ від Лас-Вегаса в пустелі Невада [секретна військова база для випробування нових літальних апаратів, на якій, за припущенням конспірологів, проводилося інсценування]», – іронізує Кейзінг.
Ландшафт, побачений астронавтами на місці посадки Аполлона, викликав сумніви не в одного Кейзінга. Відомий радянський і білоруський режисер та оператор Юрій Єлхов, який зняв знамениті дитячі фільми Пригоди Буратіно і Про Червону Шапочку, пропонує порівняти знімки астронавтів із зображеннями місячної поверхні, зробленими до і після них безпілотними апаратами.
Незвичайної краси кратери, що світяться, ідеально круглі штольні-колодязі, перехресні «дороги», вервечки гір на горизонті – всього цього немає на місці примісячення Аполлона, схожому на гладке футбольне поле, всипане каменюками.
Робити там астронавтам було практично нема чого, так само як і не було чим задовольнити свою цікавість. Вони походили, пострибали і побігали по ґрунту, сфотографувалися, зібрали зразки ґрунту і вирушили додому, пробувши на поверхні супутника Землі 21,5 годину. Час наступних висадок збільшився до трьох діб, а до походів додалися поїздки на місячному ровері.
Прихильники теорії змови стверджують, що всі шість місій на Місяць – чистої води ошуканство, зняте в павільйоні
Але прихильники теорії змови стверджують, що всі шість місій на Місяць – чистої води ошуканство, зняте в павільйоні. Кейзінг, який мав доступ до секретних документів стосовно Аполлона, ставить під сумнів компетентність творців проекту. Він упевнений, що ні Сатурн, ні модулі не були готові досягти Місяця.
Не були досконалими і скафандри астронавтів. По-перше, в них неможливо було робити складні дії зі знімальною технікою, щоб створити настільки професійну картинку, можливу лише з використанням додаткового світла і фільтрів.
Скафандри і модуль не могли захистити навіть самих астронавтів від згубного випромінювання, що виходить від радіаційних поясів Ван Аллена навколо Землі, а також сонячних спалахів.
Поки астронавт ходив по Місяцю, він міг увібрати в себе 400-500 рентген –це смертельна доза, стверджує Микола Олейников, російський хімік, член-кореспондент РАН.
«Потрібен захист майже в метровий шар свинцю – таку вагу транспортувати в космос неможливо», – підсумовує вчений.
У той час NASA не могло ризикувати через суспільний резонанс, який міг бути викликаний загибеллю сміливців від променевої хвороби.
«Змовники в NASA знали, що в разі катастрофи на Місяці багатомільярдна програма фінансування [близько $ 23 млрд] була б негайно скорочена. І вони вдалися до рятівної для них фальсифікації», – резюмує Маркус Аллен, видавець Nexus – британського журналу про альтернативну політику, історію і науку.
Проте Джим Оберг, колишній інженер NASA, згодом найнятий цим відомством для написання книги, яка спростовує змову, готовий з ними посперечатися. За його словами, сам Джеймс ван Аллен, першовідкривач радіаційних поясів, вважав їхню загрозу невеликою.
«Рівень радіації недостатній для завдання шкоди, якщо не залишатися в них надовго – приблизно на місяць», – каже Оберг.
Картина Марсом
Політ на Місяць був заходом несвоєчасним лише для науки і техніки, але аж ніяк не для політиків, вважають теоретики місячної змови. До 1969 року США безнадійно відставали від СРСР у космічній гонці, яка замінила двом наддержавам реальну війну.
Союз першим запустив штучний супутник Землі і на місяць раніше – першу людину в космос. Причому якщо Юрій Гагарін облетів Землю по орбіті за 108 хв., то корабель американського астронавта № 1 Алана Шепарда навіть не дотягнув до неї, завершивши весь політ за 15 хв.
Президент США і керівники NASA усвідомлювали, що, йдучи по п'ятах за суперником, його вже не наздогнати. Потрібен був яскравий і сильний прорив – ним і стала місія на Місяць
Президент США і керівники NASA усвідомлювали, що, йдучи по п'ятах за суперником, його вже не наздогнати. Потрібен був яскравий і сильний прорив – ним і стала місія на Місяць.
Америка відчувала жорсткий цейтнот в її підготовці. Незабаром після заяви Кеннеді СРСР теж заворушився: було прийнято рішення про розробку важкої ракети-носія М-1, а політ планувався також на 1969 рік.
У процесі випробувань NASA зазнавав найжорстокіших невдач – катастрофи з модулями аж до року висадки. У 1967-му у капсулі, що вибухнула, загинули три астронавти. Один з них, Вірджіл Гриссом, напередодні попереджав членів комісії, що модуль непридатний для польотів у космос.
У 1968 році під час випробувань ледве врятувався Армстронг. І тим не менше через рік Аполлон все таки був відправлений до Місяця.
Цю поспішність конспірологи занесли в скарбничку своїх аргументів. Як і той факт, що ще дев'ять з 50 астронавтів місячного загону загинули до старту Аполлона-11, правда, аж ніяк не під час роботи, а в автокатастрофах. З ними розправилися, вважають прихильники теорії змови.
«Астронавти ділилися на згодних на обман і на незгодних – тобто мертвих», – робить висновок відомий російський журналіст Олександр Гордон, який досліджував феномен місячної змови у своєму фільмі Ревізька казка.
Такий самий сюжет має й відомий американський блокбастер 1977 року Козерог 1. Правда, там астронавти збиралися летіти на Марс.
Керівництву тієї програми стало зрозуміло, що в ході експедиції екіпаж неминуче загине. Адміністрація президента з політичних мотивів не могла допустити невдачі, але й відкладати місію не бажала.
Тому корабель був відправлений у космос без астронавтів, матеріали висадки сфальсифіковані в декораціях, а учасників невдалого польоту ліквідували одного за іншим.
Режисер картини Пол Лазарус навіть відтворив деталі програми Аполлон – наприклад форму модуля. Він спочатку планував зробити картину про Місяць. Однак автору м'яко відрадили проводити прямі паралелі.
«Марс! Зробіть про Марс – це буде цікавіше, – згадує режисер. – Я впевнений, що ТБ, ЗМІ можуть маніпулювати людьми як завгодно, і саме тому ми повинні бути не просто підозрілими, ми повинні завжди бути напоготові. Нас дуже легко обдурити».
Фальсифікацію матеріалів NASA пов'язують з іншим голлівудським майстром, Стенлі Кубриком, який в той самий період працював над своїм шедевром 2001: Космічна Одіссея
Фальсифікацію матеріалів NASA пов'язують з іншим голлівудським майстром, Стенлі Кубриком, який в той самий період працював над своїм шедевром 2001: Космічна Одіссея.
Чутки про те, що режисер причетний до створення місячної картинки, пустила в маси його дружина Крістіана Кубрик, зізнавшись журналістам, що для розвитку логіки того, що відбувається на екрані, в репортажі про місячну місію її чоловік взявся за додаткове знімання висадки.
У самому цьому факті експерти не бачать нічого поганого – додаткова зйомка застосовується в будь-якому кіно, щоб глядач міг побачити картину цілком. Ніхто, наприклад, не міг на Місяці зняти реальне відчинення Армстронгом люка спускного корабля на Місяці або його спуск по трапу.
«Ось ці моменти, додаткове знімання Кубриком у студіях Голлівуду, і поклали початок пліткам про те, що вся висадка нібито була змодельована», – міркує радянський льотчик-космонавт Олексій Леонов.
Однак Єлхов такий аргумент вважає сумнівним. У своїй книзі Паперовий Місяць, або Поки живуть на світі дурні (2012) він детально, буквально під лупою аналізує численні знімки NASA.
Його висновки однозначні: більшість зображень зроблені на найвищому професійному рівні із застосуванням кінопрожекторів з лінзою Френеля, світлофільтрів, а також техніки фотомонтажу.
Сліди монтажу Єлхов виявив, максимально висвітивши за допомогою комп'ютерного фоторедактора Photoshop знімок посадкового модуля, що летить у просторі. Зображення корабля виявилося вмонтованим у чорне небо відкритого космосу.
Що стосується знаменитої телетрансляції висадки в прямому ефірі, то вона за місячних умов була взагалі неможливою, оскільки для цього потрібні були б громіздкі телекамери і передавач, вважає Єлхов. Йому самому хотілося б вірити, що американці дійсно побували на Місяці, але зйомки там з технічних причин виявилися неможливими.
«Навіщо тоді представники NASA досі наполягають на достовірності всіх матеріалів, що зберігаються в їхніх архівах, нібито знятих на Місяці?» – задає він риторичне запитання.
Виносити космічне сміття з американської хати було невигідно не тільки самим Штатам, а й Радянському Союзу, який отримав за своє мовчання щедру відкупну. Так вважає винахідник Ральф Рене
Виносити космічне сміття з американської хати було невигідно не тільки самим Штатам, а й Радянському Союзу, який отримав за своє мовчання щедру відкупну. Так вважає винахідник Ральф Рене, автор книги NASA mooned America.
«У 1972 році, у самий розпал холодної війни, наш уряд шокував увесь світ, оголосивши про продаж Радянському Союзу приблизно чверті нашого врожаю за фіксованою ціною $ 1,63 за бушель (36,4 л), – згадує Рене. – Америка продає зерно своєму заклятому ворогові СРСР за цінами нижче світових! Зерно всередині країни відразу подорожчало з $ 1,5 до $ 2,44. Підскочили ціни на хліб і м'ясо. В яку ж копієчку влетів нам цей Місяць?».
Кіно за $23 млрд
Прихильники місячного змови знайшли в матеріалах NASA про висадку на Місяць численні ознаки постановочної студійної зйомки, декорацій і фотомонтажу
Американський прапор
Аргумент
Під час встановлення його астронавтами на Місяці прапор коливається наче від вітру, хоча на Місяці немає атмосфери. Швидше за все, його розвіває потік повітря від вентилятора, яким охолоджувалася студія
Контраргумент
Вільна частина прапора, прикріпленого до Г-подібного каркасу-древка, довго коливалася після того як її відпустив астронавт: тривалі коливання, що не згасають, характерні для невагомості
Сліди черевиків астронавтів
Аргумент
Сліди виглядають занадто чіткими, ніби зроблені в сирому ґрунті, але на Місяці немає вологи. Навколо них помітні сліди спеціального порошку, на кшталт сухого цементу, що застосовують для поліпшення відбитка
Контраргумент
Частинки місячного пилу в умовах вакууму дуже щільно зчіплюються одна з одною, створюючи можливість дуже чіткого відбитка
Тіні від об'єктів
Аргумент
Часто не паралельні, а також падають у різних напрямках, як буває тільки у разі штучного освітлення і додаткового підсвічування
Контраргумент
Кути різних тіней можуть змінюватися залежно від різноманітності рельєфу, на який вони падають. Використання астронавтами ширококутного об'єктива
Об'єкти в тіні
Аргумент
Їх видно у деталях, хоча, зняті проти сонця і в умовах відсутності атмосфери, яка їх додатково підсвічувала б, повинні бути абсолютно чорними. Вони підсвічені штучно
Контраргумент
Об'єкти в тіні добре освітлює сонячне світло, відбите від місячної поверхні. Якщо б на Місяці було кілька джерел світла, в об'єктів були б подвійні тіні, а цього немає на жодному знімку
Падіння яскравості освітленості
Аргумент
Ділянки місячної поверхні в міру віддалення від джерела світла освітлені менше. У разі сонячного освітлення такого бути не може – вся поверхня Місяця на справжніх знімках із зондів освітлена рівномірно
Відблиски, засвічення та інші світлові артефакти й ефекти
Аргумент
Вони виникають лише під час використання професіоналами освітлювальної апаратури –кінопрожекторів з лінзою Френеля, а також дифузійних світлофільтрів в умовах атмосфери.
Контраргумент
У низці випадків фахівці NASA видавали різні ефекти за НЛО, з якими зіткнулися астронавти, а також пояснювали слідами ретуші й особливістю сонячного освітлення, джерело якого міститься на горизонті, коли навколо тіні в місці перекриття освітленої ділянки виникає світловий ореол
Відсутність зірок на знімках
Аргумент
Підробити їхнє розташування в 1969 році було неможливо, і на знімках з Аполлоном їх немає. Зате вони є на інших, справжніх фото з непілотованих апаратів, у тому числі радянських.
Контраргумент
Під час зйомки поруч з яскравим джерелом світла (Сонцем) фотооптика не "бачить" зірки, і в умовах Землі в тому числі
Літера С на одному з каменів
Аргумент
Так декоратори зазвичай маркують знімальний реквізит у студії
Контраргумент
Буква С не що інше, як волосина на негативі
Сліди фотомонтажу
Аргумент
Спуск посадкового модуля вмонтований в чорне небо, Земля – над горизонтом Місяця
Убогий пейзаж
Аргумент
«Місячні кратери» і камені зі згладженими краями, що осипалися, не відповідають опису вчених і зовсім не схожі на кратери зі справжніх фотографій поверхні Місяця. Там немає пагорбів, ярів, високих брустверів, що оточють кратери, і гірських ланцюгів, які має бути видно на горизонті. Кут огляду камери ніколи не перевищує 90º, показуючи обмежені ділянки ландшафту (щоб не «засвітити» освітлювальні прилади та інші комунікації павільйону)
***
Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.