Фото: ALMA (ESO/NAOJ/NRAO), J. Bally/H. Drass et al
На цьому знімку видно те, що залишилося після вибуху молодих зірок, який стався 500 років тому
На зображенні видно вибух, що стався на самому початку цього циклу.
Науковцям вдалося зафіксувати ефектне і яскраве зображення, на якому видно надпотужний вибух після зіткнення двох молодих зірок, які розірвали на шматки свої "зоряні ясла" - сферу зореутворення.
Вибух, що стався близько 500 років тому в сузір'ї Оріона, викинув у міжзоряний простір гігантські струмені розжареного пилу й газу.
Дослідники кажуть, що під час цього вибуху було звільнено стільки енергії, скільки Сонце випромінює за 10 млн років.
Детальний опис події опубліковано в журналі Astrophysical Journal.
Синій колір на знімку показує місця, в яких газ, що розлітається після вибуху, наближається до спостерігача з найвищою швидкістю, а червоний - з найповільнішою
Переважно масштабні вибухи в космосі пов'язують з надновими - вибухами, якими закінчуються життєві цикли величезних старих зірок.
Але на цьому зображенні видно вибух, що стався на самому початку цього циклу.
Зірки народжуються з масивних хмар газу, які стискаються під впливом власної гравітації. Група молодих зірок почали формуватися на відстані 1,5 тис. світлових років від Землі, в регіоні космосу з назвою Молекулярна хмара Ореона 1 (OMC-1).
Внаслідок гравітації ці протозірки летіли назустріч одна одній з дедалі вищою швидкістю, аж поки близько 500 років тому дві з них черкнулися боками або зіткнулися "чолом до чола", породивши потужний вибух, що викинув у космос газ і пил зі швидкістю понад 150 км/с.
Сліди цього вибуху дослідники вперше помітили ще в 2009 році. Тепер, за допомогою Великого міліметрового радіотелексопа Атаками (ALMA), розташованого на півночі Чилі, астрономам вдалося побачити це зіткнення у високій роздільній якості.
Антени телексопа ALMA на плато Чайнантон в чилійських Андах
"Те, що ми бачимо в цій колись спокійній сфері зіркоутворення, можна назвати космічною версією феєрверків на День незалежності, з гігантськими шлейфами, що розлітаються в усіх напрямках", - каже провідний автор дослідження, професор Джон Баллі з Університету Колорадо.
Науковці виявили нові дані про структуру цих шлейфів, які простяглися майже на цілий світловий рік від центру вибуху. Члени команди вивчають розподіл і високошвидкісний рух монооксиду вуглецю у величезних залишках розпорошеного газу. Це може допомогти краще зрозуміти процес народження зірок.
Джерело: ВВС Україна