В Україні 1 січня набув чинності закон Про захист персональних даних, який правозахисники вже встигли назвати кроком до обмеження свободи слова і свободи доступу до інформації, передає українська служба Бі-бі-сі.
Як констатує видання, правозахисні організації закликали
Президента України Віктора Януковича відстрочити введення закону в дію, а
Гельсінська спілка і зовсім назвала його "вагомим кроком для побудови
тоталітаризму" в країні.
Разом з тим, як вважає
виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир
Яворський, що цей закон "зв'язує руки" в першу чергу журналістам.
У новому законі, каже він,
під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, яка дозволяє
ідентифікувати особу, аж до назви імені та прізвища. При цьому журналістам, додає правозахисник, дозволяють
збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати
без письмової згоди цієї особи.
Яворський також вважає, що
поширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, а
також покарати журналіста або редакції за розголошення персональних даних.
У той же час автори закону,
серед яких міністерство юстиції, кажуть, що приймаючи цей закон Україна
адаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов'язання
ратифікувати і ввести конвенцію про захист персональних даних.
"Безумовно, цей закон,
а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних є одним
з елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому", -
заявляв раніше заступник директора департаменту Мін'юсту з питань адаптації
законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.
"У Європейському
законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку
персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В
Україні ж тепер персональну інформацію щодо президента або іншої особи тепер
поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода", - констатує Яворський.
Українська служба Бі-бі-сі
також відзначає, що новий закон вимагає створення Державного реєстру баз
персональних даних усіма підприємствами та організаціями незалежно від форм
власності.
Фактично всі вони повинні
стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх, додає видання, і
нагадує, що в Україні налічується більше мільйона суб'єктів господарювання, і
всі вони повинні створити такі бази, зареєструвати їх і постійно вносити до них
зміни.
Це, на думку багатьох
експертів, виглядає як вимога, яку не можна виконати. Крім того, вони припускають,
що послуга реєстрації баз даних буде надаватися на платній основі.
Також закон передбачає
створення уповноваженого державного органу з захисту персональних даних, якому
надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається або
проводиться обробка персональних даних.
Експерти побоюються, що
такий державний орган може використовуватися як засіб тиску на підприємців.
У березні 2006 року Рада
прийняла закон Про захист персональних даних. У квітні того ж року Президент Віктор Ющенко ветував цей
закон, зокрема на підставі того, що він не узгоджувався з Конвенцією Ради
Європи про захист осіб у зв'язку з автоматичною обробкою персональних даних
особистого характеру.
1 червня 2010 Верховна Рада
України визначила порядок захисту персональних даних фізичних осіб.
Примітно, що тоді за
прийняття в цілому закону Про захист персональних даних проголосували 355
депутатів при мінімально необхідних 226.
Нагадаємо, в червні минулого року Українська гельсінська спілка з прав
людини (УХГПЧ) надіслала Президенту Україну Віктору Януковичу відкритого листа,
в якому вимагає внести зміни до закону Про захист персональних даних, який, на
думку правоохоронців, обмежує свободу слова.