У Госпсуді Києва відбулося чергове засідання за позовом авіакомпанії Сибір до Міноборони України з вимогою відшкодувати збиток від катастрофи літака Ту-154 над Чорним морем у жовтні 2001 року. Як пише Коммерсантъ-Украина в статті Противоракетная оборона, сторони заслухали експертів, що дали свою оцінку причин краху лайнера.
У розпорядженні газети виявився висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) та висновки Міждержавного авіаційного комітету (МАК) про причини катастрофи літака Ту-154, що належав російській авіакомпанії Сибір (S7 Airlines).
Як відомо, компанія вимагає від Міноборони та Держказначейства відшкодування матеріального збитку. Сума позовних вимог становить $ 15 млн., однак авіакомпанія висловила готовність зменшити її до $ 6,5 млн. Слухання відбуваються у Господарському суді Києва.
Позовні вимоги авіакомпанії базуються на результатах розслідування, яке МАК завершив у 2004 році. Відповідно до висновків МАК, літак Ту-154 був збитий "бойовою частиною 5Б14Ш ракети 5В28 зенітного комплексу С-200В", яка підійшла до літака "зверху, ззаду і зліва".
"Спрацювання вибухового пристрою сталося о 9:45 (за всесвітнім координованим часом (UTC) на висоті 15 м над корпусом літака", - наголошується в документі. За результатами математичного моделювання, проведеного на підставі трьох точок траєкторії польоту ракети, визначених за розташованому в місті Геленджик (Краснодарський край, Росія) радіолокатору, МАК встановив, що ракета була запущена з району Феодосії (Крим).
"Відомо, що під час навчань військ ППО України зі стартової позиції зенітно-ракетного комплексу С-200В, розташованого в районі Феодосії, о 9 годині 41 хвилин 20 сек. (UTC) був здійснений запуск ракети, контроль над польотом якої був втрачений. Повна відповідність усіх наявних фактів та результатів додаткових досліджень дозволяє зробити висновок, що сталося ураження літака Ту-154 саме цією ракетою ",-наголошується в документі. Там же вказується, що ракета пролетіла 240 км протягом 220 сек.
У момент ураження Ту-154 перебував на висоті 11 тис. м. Згідно з висновками МАК, через хвилину після попадання ракети члени екіпажу літака Ан-24 вірменських авіаліній, що летів із Сімферополя до Єревану на висоті 6,3 тис. м, повідомили, що бачили вибух у повітрі, падіння літака, а потім - вогнище полум'я на поверхні води. Пошукова група зібрала з поверхні моря уламки літака.
Обстеживши уламки, експерти дійшли висновку, що в польоті лайнер одержав "множинні пробоїни від металевих предметів сферичної форми, що відповідають елементам ураження бойової частини зенітної ракети". Крім цього, в МАК проаналізували магнітофонні записи виходів на зв'язок екіпажу Ту-154. О 9 годині 45 хвилин 17 секунд. зафіксована фраза: Куди потрапила (о)?.
Газета пише, що у момент катастрофи в небі перебували як мінімум три об'єкти - літаки Ту-154 і Ан-24, а також безпілотна мішень ВР-3 Рейс приблизно в 80 км від С-200В. Цю мішень і планувалося обстрілювати під час навчань.
На проведення додаткової експертизи в КНДІСЕ наполягли представники Міноборони, які заперечують, що лайнер був збитий саме українською ракетою. Дослідження почалося в 2008 році і завершилося в травні 2010 року. До комісії увійшли шість фахівців КНДІСЕ і троє співробітників Харківського інституту повітряних сил ім. Кожедуба.
Вони вивчили умови, при яких, згідно з висновками МАК, літак Ту-154 міг бути уражений ракетою. Комісія дійшла висновку, що під час підриву бойової частини ракети відстань до літака мала становити 780 м. У такому випадку в літак потрапило б "до трьох вражаючих елементів". "Знищення літака при таких умовах є практично неможливим", - стверджується у висновках КНДІСЕ.
У висновках комісії також вказується, що радіолокаційна станція, яка під час навчань забезпечувала стрілянину С-200В, "виявила й супроводжувала тільки мішень Рейс", а значить за своїми технічними можливостями не могла відслідковувати літаки Ту-154 і Ан-24, що рухалися по іншим азимутах і з різними швидкостями.
У звіті стверджується, що мішень Рейс за три хвилини до катастрофи Ту-154 була знищена вогнем іншого зенітно-ракетного комплексу - З-300 ПС, розташованого в 11 км від С-200В. У 9:42 за UTC (о 12:42 за київським часом) було припинено випромінювання і радіолокаційної апаратури С-200В, що також виключає можливість попадання в літак української зенітної ракети.
Крім цього, фахівці КНДІСЕ стверджують, що літак Ту-154 йшов по трасі "своєчасно не заявлений", тому "не пройшов попередження по всіх пунктах спостереження радіотехнічних військ Російської Федерації і збройних сил України". До такого висновку експертів підштовхнув той факт, що лайнер не випромінював сигнал Я свій, хоча мав у своєму розпорядженні апаратуру визначення державної належності і повинен був увімкнути її в 400 км від кордонів СНД. Примітно, що мішень Рейс подібної апаратури не мала.
Заперечуючи ураження літака українською зенітною ракетою, експерти КНДІСЕ не вказують інших можливих причин катастрофи Ту-154. Відповідаючи в ході судових слухань на запитання представника позивача - партнера правової групи
Павленко і Побережнюк Олександри Павленко, експерти не виключили, що джерело ураження літака могло перебувати як зовні, так і всередині лайнера, зокрема являти собою вибуховий пристрій, поміщений "між стелею внутрішньої частини літака "і його зовнішньою оболонкою.
Представники позивача підготували пояснення, в яких стверджують, що під час проведення альтернативної експертизи була порушена низка процесуальних норм. Зокрема, представники КНДІСЕ та Харківського інституту повітряних сил не проводили самостійних досліджень, а лише перевіряли висновки МАК. Крім того, у висновках експертів немає переліку досліджуваних об'єктів, а також інформації про їхній стан.
"У список не включені сферичні об'єкти діаметром близько 10 мм, які можуть бути вражаючими елементами бойової частини ракети 5В28", - вказується в поясненнях представника позивача. Ще одним процесуальним порушенням адвокати Сибіру вважають залучення до експертизи співробітників Харківського інституту повітряних сил - структури, підпорядкованої одному з відповідачів - Міноборони. Наступне засідання у справі відбудеться 27 січня.