Зневірившись у перспективах батьківщини, більше половини українців з метою самореалізації хочуть виїхати зі своєї країни назавжди або хоча б на кілька років, пише видання Корреспондент.
Відволікаючись від офісних справ, 25-річний аудитор Укрбудінвестбанку Володимир Метелиця мріє про американський штат Колорадо, де "так само, як і в Україні, - взимку холодно, а влітку спекотно", і цим подібність з батьківщиною вичерпується.
"Якщо ти хочеш, щоб у тебе була машина, будинок і гроші, в Штатах [на відміну від України] тобі потрібно просто йти і працювати", - судить він з розповідей друга, що емігрував за океан.
За даними Держдепартаменту США, однодумців у Метелиці чимало: за підсумками лотереї 2010 року Україна потрапила в четвірку країн, що отримали найбільшу кількість дозволів на постійне місце проживання у США разом з Нігерією, Бангладеш і Ганою. Кількість заявок від українців на участь у лотереї щороку зростає. Якщо в 2007 році їх подали трохи більше 680 тисяч, то в 2009-му - вже 974 тисячі, що можна порівняти з населенням, наприклад, Одеси чи Дніпропетровська.
Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська називає таку масовість тривожним симптомом для влади - причому не стільки зростаюче число охочих покинути батьківщину, скільки їх молодий склад. Якщо раніше середній вік українського емігранта становив 40-45 років, то зараз - до 30. "Тепер виїжджають не так, як в 1990-і, - на заробітки. Тепер їдуть ті, хто хоче себе реалізувати", - підсумовує експерт.
Все більш привабливою здається співвітчизникам Канада, де проживає одна з найчисельніших українських діаспор. За даними держдепартаменту з питань еміграції Канади, якщо в 2006 році статус постійних мешканців отримали 1880 українців, то в 2009-му - вже 2300.
Десятками тисяч обчислюються співвітчизники, які щорічно прагнуть виїхати на ПМП до Європи. Приміром, у січні-квітні 2010 року тільки польські консульства видали в Україні майже 15 тисяч віз - на 15% більше, ніж за аналогічний період 2009-го. Третина з них - візи категорії D, що дають право на довгострокове перебування, пов'язане з сімейними обставинами, роботою чи навчанням.
Дані соціологів показують, що вже більше половини українців хотіли б залишити свою батьківщину - або назавжди, або хоча б на кілька років. Згідно з результатами дослідження, проведеного інститутом громадської думки Gallup (США) в пострадянських країнах у 2009 році, більше 40% українців хотіли б виїхати із країни тимчасово - вчитися, працювати, створювати свій бізнес, і ще 15% висловили бажання покинути батьківщину назавжди.
Чемоданні настрої українців аналітики пояснюють їх незадоволеністю рівнем життя на батьківщині. За даними опитування, проведеного в червні 2009 року українським агентством InMind, що входить до міжнародної дослідницької мережі Factum Group, таких серед співвітчизників більше половини - 54%.
Докладніше про те, чому все більше українців пов'язують своє майбутнє з іншими країнами, читайте в № 8 видання Корреспондент від 4 березня 2011 року.