У ЮНЕСКО занепокоєні погіршенням панорами правого берега Дніпра у Києві. Комітет всесвітньої спадщини рекомендував Україні призупинити будівництво висотних будівель, які нівелюють панораму історичного монастирського ландшафту, передає Deutsche Welle.
Як пише видання, сьогодні на крутих схилах
насилу можна розгледіти бані Києво-Печерської лаври та інших церков і
монастирів, над якими "нависают" гігантські багатоповерхові споруди.
У зв'язку з цим на 35-й сесії Комітету
всесвітньої спадщини у червні в Парижі ЮНЕСКО висловила "глибоку
стурбованість погіршенням панорами вздовж Дніпра". Організація закликала
Україну тимчасово ввести мораторій на будівництво висотних будівель у центрі
Києва, доки не буде завершено дослідження загальної панорами монастирських
забудов.
Те, як і де ведеться забудова у столиці
України, давно турбує Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ще у 2009 році на
вимогу цієї організації Україна повинна була зупинити будівництво близько 30-ти
об'єктів, які перебували у буферних зонах. Йдеться про території, що прилягають
до пам'ятників зодчества, які охороняються ЮНЕСКО. Це побудований в ХІ столітті
Софійський собор і заснований тоді ж монастир Києво-Печерська лавра - два із
шести українських об'єктів, що мають статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
За правилами організації, зведення у буферних
зонах нових будівель або реконструкція старих не повинні "псувати
вигляд" об'єктів культурної спадщини.
Як приклад видання називає 42-поверховий будинок
на Кловському узвозі недалеко від Києво-Печерської лаври висотою понад 160
метрів. Незважаючи на вимогу ЮНЕСКО припинити будівництво, будівля майже
готова. На даний момент у ній ведуться оздоблювальні роботи. Біля Софійського
собору найбільше занепокоєння викликає спорудження будівлі на вулиці Олеся
Гончара 17-23. Згідно з проектом, вона буде дев'ятиповерховою, а значить -
удвічі вище від навколишніх будівель.
"Не було сказано, що будівництво на
Кловському узвозі 7 уже завершено, - каже представник громадської організації
Збережи старий Київ Ігор Луценко, який був присутній на сесії. - За інформацією
ЮНЕСКО, цей будинок лише будується, а відповідні органи зараз перевіряють
проект. Насправді ніхто нічого не перевіряє, оскільки будинок уже побудований.
Луценко вважає, що українська сторона надала
ЮНЕСКО неповну інформацію про стан об'єктів у Києві, будівництво яких раніше
викликало зауваження організації. Тому, каже представник київської громадської
організації, у підсумковому документі сесії ЮНЕСКО формулювання про ситуацію в
Україні були не такими жорсткими, як могли б бути, пише видання.
Проте Луценко вважає, що вже у найближчі роки
може постати питання "про виключення київських пам'яток зі списку
всесвітньої спадщини" ЮНЕСКО.
"Україна готова прислухатися до порад і
взяти на себе відповідальність", - говорить співробітник українського
міністерства культури і туризму Тимофій Кохан. Він також був на сесії ЮНЕСКО в
Парижі. За словами Кохана, міністерство планує розібратися, чому не була надана
повна інформація про стан буферних зон навколо Києво-Печерської лаври та
Софійського собору.
Водночас український чиновник заявив, що
міністерство культури і туризму не може впливати на ситуацію з уже побудованими
висотками в Києві, наприклад будівлею на Кловському узвозі.
"Ми не можемо нічого зробити, оскільки
це будівництво - не у буферній зоні ... Ми можемо лише давати експертні оцінки
з точки зору естетики", - сказав Кохан виданню.
Тим часом, число об'єктів всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО в Україні зростає, зазначає Deutsche Welle. Нещодавно його
поповнила колишня резиденція митрополитів Буковини, у якій зараз знаходиться
Чернівецький університет. Рішення про включення цього об'єкту до списку було
прийнято на сесії в Парижі. Крім того, координаційна рада ЮНЕСКО Людина і
біосфера на засіданні у Дрездені внесла розташований недалеко від Львова
заповідник Розточчя у мережу біосферних заповідників.
Нагадаємо,
що у серпні минулого року віце-прем'єр-міністр Віктор Тихонов заявив, що
хаотична забудова, що спотворює історичний центр Києва, є наслідком зволікання
з розробкою необхідної містобудівної документації.
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у
рамках партнерської угоди з Deutsche Welle.
За матеріалами: Русская служба Deutsche Welle