Керівник Головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента Сергій Васильєв вітає проведення 11 грудня парламентських слухань з проблем свободи слова, вважаючи при цьому, що на них варто дати професійне трактування поняттю "політична цензура" і розібратися, наскільки ця проблема важлива для українського суспільства, передає “Інтерфакс-Україна” . Крім того, на його думку, некоректно звертатися з питаннями про наявність політичної цензури в країні до "непрофесійної аудиторії - суспільства".
Зокрема, Сергій Васильєв відзначив, що слід "зрештою, обговорити на професійному рівні цю проблему і винести деякий узгоджений варіант поняття, який усі будуть розуміти однаково".
Він нагадав про свій досвід роботи в головній редакції пропаганди українського радіо в 1985 році: "У мене до цього часу збереглися деякі мої програми з печаткою цензора "Дозволяю до ефіру" з відповідними правками. Я можу проаналізувати ті правки і на основі конкретних фактів, а не домислів, припущень чи відчуттів, проаналізувати, що таке було політична цензура, державна цензура. Нічого спільного цей процес, що був організований на державному рівні, не має з тим, що сьогодні намагаються деякі журналісти і політики видати за цей термін "політична цензура", - заявив він.
Тільки після цього, вважає Васильєв, цю проблему можна буде виносити на суд громадської думки, інформувати про різні думки фахівців щодо цієї проблеми.
"Якщо журналістам не удасться переконати суспільство в тому, що поняття "політична цензура", її наявність чи відсутність суспільно значимі, тоді потрібно просто закрити цю проблему як внутрішньоцехове питання і не обговорювати його доти, поки суспільство не буде переконане в тому, що це так само важливо і вкрай принципово, як гаряча вода в будинку, соціальний захист незаможних, пенсії, зарплати, безпечні умови праці", - сказав він.
У зв'язку з цим він заявив, що постановка питання, яке міститься в недавньому опитуванні центру Разумкова, "вкрай некоректна". З погляду Сергія Васильєва, "некоректно звертатися до непрофесійної аудиторії - суспільства - з професійним питанням, оскільки політична цензура - це професійне питання".
"Найбільш некоректне - це спроба штучно нав'язати громадській думці питання, яке насправді по рейтингу інтересу в шкалі цінностей для населення України навіть не знаю, яке місце може займати. Якщо врахувати, що відсоток людей, які активно цікавляться політикою, мізерно малий, стверджувати, що 2/3 населення України вважає, що існує політична цензура, це вкрай непрофесійна версія досліджень", - заявив він.
Зазначимо, що опитування, проведене Українським центром економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова 18-28 жовтня 2002 року, засвідчило переконаність 46,4% опитаних в існуванні політичної цензури в Україні. Майже третина (27,6%) вважає, що цензура "скоріше існує". Лише 4,2% респондентів упевнено відповіли, що цензури в Україні немає, 6,1% думають, що політичної цензури "скоріше не існує". Не змогли визначитися з відповіддю на це питання 16,1%.
Як повідомляв Кореспондент.net, голова Адміністрації Президента Віктор Медведчук направив лист доповідачу Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні Ханне Северінсен, у якому заперечує наявність політичної цензури в українських засобах масовій інформації. Медведчук стверджує, що результати моніторингу ЗМІ, що містять багато критичних матеріалів про діяльність Президента і його Адміністрації, підтверджують той факт, що Адміністрація Президента ніяк не впливає на редакційну політику українських мас-медіа.
У той же час, за словами голови Національного союзу журналістів України (НСЖУ) Ігоря Лубченка, факти цензури в українських ЗМІ надані голові Адміністрації Президента на початку жовтня, чого раніше вимагав від голови НСЖУ керівник Головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента Сергій Васильєв.
Раніше збори журналістів відкрили для підписання "Маніфест українських журналістів з приводу політичної цензури", де констатується існування цензури в українських ЗМІ.
Нагадаємо також, що доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні Ханне Северінсен після свого візиту в Україну в жовтні повідомила про факти цензури в ЗМІ, відзначивши посилення втручання влади в роботу українських журналістів.
При цьому, Северінсен повідомила, що поняття "темник" буде внесено в звіт доповідачів ПАРЄ як приклад ситуації зі свободою слова в Україні.
Парламентські слухання з проблеми політичної цензури в Україні заплановані на 11 грудня.