Верховна Рада має намір реорганізувати Національну телекомпанію і Національне радіо в "Українське телебачення" й "Українське радіо" для створення громадського телерадіомовлення, передають Українські новини.
За прийняття в першому читанні законопроекту № 7539 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про систему Громадського телебачення і радіомовлення" проголосувало 273 депутатів при необхідних для ухвалення рішення 226 голосах.
Відповідно до законопроекту, державні НТКУ і Нацрадіо будуть реорганізовані в юридичні особи-установи "Українське телебачення" й "Українське радіо".
"Українське телебачення" забезпечуватиме телемовлення на 2 загальнонаціональних телеканалах, "Українське радіо" – радіомовлення на 3 загальнонаціональних радіоканалах і в мережі проводового мовлення.
Держава не братиме участі в управлінні цими організаціями.
Органами управління і контролю стануть наглядацька рада Громадського телерадіомовлення (ГТРМ), правління "Українського телебачення", правління "Українського радіо", президент "Українського телебачення" і президент "Українського радіо".
До наглядацької ради входитимуть 30 осіб, яких призначатиме парламент: 15 осіб за квотами фракцій у поточному скликанні Верховної Ради, 15 осіб – від всеукраїнських громадських організацій.
Наглядацька рада розпоряджається держмайном організацій ГТРМ, що передається йому Кабінетом Міністрів на підставі актів реорганізації НТКУ і Нацрадіо.
Установчі збори наглядацької ради призначаються постановою Верховної Ради, на цих зборах (а потім на поточних зборах) вибирають і звільняють голову наглядацької ради, його заступника і секретаря наглядацької ради.
На зборах наглядацької ради, крім того, призначаються керівники "Укртелебачення" й "Укррадіо", даються доручення правлінням цих організацій, відслідковується рейтинг програм ГТРМ.
Законопроект також визначає повноваження і порядок призначення членів правління "Укртелебачення" й "Укррадіо", президентів цих організацій.
Законопроект визначає, що організації ГТРМ є некомерційними, але мають право вести господарську діяльність.
Держзамовлення для ГТРМ, що не перевищуватиме 30% середньодобового обсягу мовлення на одному каналі, здійснюватиме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Реклама на каналах ГТРМ регламентується рішенням наглядацької ради, перевага надається суспільно-важливій інформації.
"Укртелебачення" й "Укррадіо" можуть одержувати доходи за рахунок абонплати, спонсорства, оплати рекламних послуг, бюджетного фінансування, благодійних внесків, оплати за використання авторських і суміжних прав, інших надходжень, не заборонених законом.
"Укртелебачення" й "Укррадіо" щорічно проходять обов’язковий аудит.
Відповідно до законопроекту, програмна політика організацій ГТРМ повинна максимально відображати тенденції життя суспільства, не надаючи переваг певній його групі, політичній або релігійній організації.
У перехідних положеннях законопроекту пропонується у 2006-2008 роках створити спеціальну систему фінансування ГТРМ за рахунок накопичувального Фонду розвитку громадського телебачення і радіомовлення, що формуватиметься на основі спеціальних податків (зокрема, зборів з грального бізнесу, реклами, тоталізаторів, лотерей, абонплати, спонсорських і меценатських внесків).
Фінансування організацій ГТРМ до створення фонду визначатиметься окремим рядком у держбюджеті.
Громадське телебачення на УТ-1
У лютому Національна телекомпанія заявила про намір розробити концепцію громадського телебачення.
Президент НТКУ Тарас Стецьків заявляв, що компанія має намір розробити кілька версій мовлення громадського телебачення, зокрема спільного мовлення на одному каналі з "Першим національним" або роздільного мовлення.
Громадська рада з питань свободи слова й інформації, Незалежна асоціація телерадіомовників, Інститут політики, громадська організація "Телекритика", Академія української преси, комітет "Рівність можливостей", Київський незалежний медіапрофсоюз створили коаліцію "Громадське мовлення" для сприяння заснуванню громадського телерадіомовлення і громадського контролю за цим процесом.
Коаліція планує організовувати круглі столи, соціологічні опитування, проводити іншу роботу, підсумком якої повинне стати внесення на розгляд Верховної Ради законопроекту або кількох проектів про створення громадського телебачення.