Аналіз оглядача ВВС з економічних питань Ендрю Вокера про причини того, що Україна опинилася на порозі дефолту,а також про джерела фінансової допомоги.
Події в Україні розвиваються дуже швидко, але невизначеність з приводу її політичного та економічного майбутнього залишається незмінним фактором.
Існують також сумніви щодо того, чи зможе хтось, і хто саме, надати країні фінансову допомогу, без якої Україні загрожує дефолт за зовнішньою заборгованістю.
Однак є попередні ознаки того, що Європейський Союз, США і Міжнародний валютний фонд готові надати Україні фінансову підтримку.
Українське міністерство фінансів вважає, що країні впродовж наступних двох років буде потрібно 35 млрд доларів.
Єврокомісар з питань економіки і монетарної політики Оллі Рен заявив, що на порядок денний може бути поставлене питання про значну допомогу Україні. Міністр фінансів США Джейкоб Лью сказав, що найкращим підходом було би поєднання міжнародної підтримки за допомогою коштів МВФ та двосторонньої допомоги.
Складна історія з МВФ
У грудні Москва пообіцяла надати Києву 15 млрд доларів, із яких приблизно п'ята частина вже отримана. Однак подальші транші російських кредитів опинилися під питанням, оскільки в Україні, судячи з усього, буде сформовано уряд із проєвропейською орієнтацією.
Якщо ЄС і США вирішать надати Україні фінансову допомогу, вони майже напевно наполягатимуть на розробці економічної програми за участю Міжнародного валютного фонду.
При цьому Україна має вельми складну історію відносин з МВФ.
Як стверджує МВФ, укладена раніше програма допомоги була зупинена після того, як українська влада перестала виконувати взяті на себе зобов'язання.
У доповіді Міжнародного валютного фонду, присвяченій цьому епізоду, йдеться про те, що в майбутньому при узгодженні подібних програм необхідно мати вбудований механізм щодо розриву домовленостей у разі порушення обумовлених умов.
І знову газ...
Центральною проблемою було небажання України піднімати ціни на енергоносії. За оцінкою МВФ, український енергетичний сектор є непрозорим і неефективним, оскільки державні субсидії витягують кошти з бюджету і позбавляють домогосподарства і компанії стимулу заощаджувати енергію.
В Угоді про асоціацію з ЄС, яка так і не була підписана колишнім президентом Януковичем, містилося положення про реформи в енергетичному секторі.
Тому видається очевидним, що будь-яка нова угода про надання Заходом фінансової допомоги Україні потребуватиме зобов'язань Києва щодо скорочення субсидій і переходу на ринкові механізми ціноутворення в енергетичному секторі.
Не викликає сумнівів те, що будь-який уряд України визнає цю вимогу політично проблематичною.
Проблема може набути особливої гостроти у випадку, якщо російський "Газпром" вирішить підняти ціни на поставлений Україні природний газ, і вже зараз є натяки на ймовірність такого кроку.
Навздогін за Польщею
Україна належить до невеликої групи країн у Центральній Європі, які так і не зуміли домогтися сталого зростання економіки в пострадянські роки.
Економіка України все ще не досягла рівня 1992 року. Тоді економіки Польщі та України перебували майже на одній позначці, якщо судити за купівельною спроможністю населення. Відтоді економіка Польщі зросла більш ніж удвічі.
В Україні зберігається великий дефіцит споживчого бюджету. У минулому році він склав 8% від ВВП, і ця цифра визначає масштаби допомоги, яку країна бажає отримати ззовні.
Дефіцит таких масштабів може бути контрольованим тільки в тому випадку, якщо міжнародні фінансові ринки мають упевненість у перспективах розвитку економіки країни.
Минулого тижня агентство Standard and Poor's знизило рейтинг України, відповідно до припущень рейтингового агентства про те, що Україна без додаткової фінансової допомоги зіткнеться з серйозними труднощами з виплати своєї заборгованості.
Поки незрозуміло, якої форми може набути ця допомога, хоча деякі параметри можливої участі Заходу і МВФ починають вимальовуватися.