Україна не тільки втратила Крим, але й повинна заплатити за це не менше 11 млрд доларів, випливає із заяв російської влади.
Україна не тільки втратила Крим, але й повинна заплатити за це не менше 11 млрд доларів, випливає із заяв російської влади.
Рада Федерації у вівторок денонсував "Харківські угоди" з Києвом, згідно із якими той отримував знижки на російський газ в обмін на продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі.
Угоди набули чинності чотири роки тому, і загальний обсяг знижок на паливо, зроблених Росією за цей час, дійсно склав близько 11 млрд доларів, підраховує старший аналітик "Інвесткафе" Григорій Бірг у розмові з ВВС.
Суть "Харківських угод", підписаних у квітні 2010 року тодішнім російським президентом Дмитром Медведєвим і його українським колегою Віктором Януковичем, полягала в наступному: Україна подовжує договір про базування російського флоту на 25 років, а Москва у відповідь знижує вартість газу на 30% (але не більше 100 доларів за тисячу кубометрів).
Причому термін перебування флоту подовжувався з 2017 року, оскільки саме тоді завершувався термін дії попереднього договору (від 1997 року) - а знижка на газ надавалася одразу ж. Це і стало підставою для фінансових претензій російської сторони.
Тим часом
1 квітня - ще до розгляду питання про денонсацію "Харківських угод" Радою Федерації Росії - Україна позбулася ще однієї знижки на газ: тієї, яку їй вдалося отримати в грудні минулого року.
"Газпром" оголосив, що за умов зростання заборгованості за поставлені обсяги палива скасовує знижку, який діяв у першому кварталі цього року. Тепер ціна на газ для України дорівнює не 268,5 долара за тисячу кубометрів, а 385,5 долара (на 43,5% дорожче).
Це підвищення було очікуваним, "Газпром" попереджав про скасування домовленостей, досягнутих 17 грудня Володимиром Путіним і Віктором Януковичем, ще на початку березня.
Вперше їх оголосив Дмитро Медведєв на початку минулого тижня. За словами прем'єр-міністра Росії, Крим став російською територією, тому юридичних підстав для збереження 100-доларової знижки немає - окрім того з'являються підстави для відшкодування вже зроблених знижок.
"10-11 млрд доларів"
У вівторок про це згадав заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін, який виступав у Раді Федерації і переконував сенаторів припинити термін дії "Харківських угод".
"В результаті референдуму 16 березня багатонаціональний народ Криму прийняв спершу рішення про проголошення незалежної держави, а потім - про входження до складу Росії, тому на сьогоднішній день відсутні будь-які підстави для подовження дії даних угод".
При цьому пан Карасін оцінив суму компенсації в 10-11 млрд доларів, тобто з люфтом в 1 мільярд. Минулого тижня пан Медведєв був більш однозначний і говорив про 11 мільярдів доларів.
"З урахуванням відсутності 100-доларової знижки, при ціні в 480-485 доларів за тисячу кубічних метрів диспропорції в бюджеті України будуть настільки серйозними, що його не можна буде виконати", - застерігає директор київського Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
"Окремі галузі української промисловості - насамперед, хімія - просто зупиняться. Вони зупинялися і при ціні в 380 доларів, а при підвищенні ще на 100 доларів взагалі зупиняться намертво", - вважає він.
Юридичні нюанси
Якщо розбиратися в тонкощах "Харківських угод", то Україна отримувала знижку на газ не за рахунок "Газпрому".
У квітні 2010 року, невдовзі після зустрічі Медведєва і Януковича в Харкові, тодішній прем'єр-міністр Володимир Путін пояснював, що зниження ціни відбудеться завдяки скасуванню вивізного мита. Тобто фінансування "Харківських угод" здійснювалося за рахунок бюджету Росії, а не "Газпрому".
Обґрунтовуючи правомірність стягнення цих коштів, Дмитро Медведєв 21 березня згадав принцип міжнародного права, який на латині пишеться як clausula rebus sic stantibus: договір зберігає силу до тих пір, поки діють обставини, які його породили.
Приєднання Криму до Росії, згідно із аргументацією прем'єра, скасовує одну із умов дії договору, а значить, договір підлягає денонсації. Аналітики, з якими розмовляла ВВС, сприймають цю логіку по-різному.
Начальник Центру вивчення світових енергетичних ринків Інституту енергетичних досліджень Російської академії наук (ІНЕД) РАН В'ячеслав Кулагін вважає, що спершу позивачам доведеться оскаржити в суді приєднання Криму, а зробити це буде вкрай важко.
"Для цього потрібні чіткі міжнародні норми, а їх немає. Один із доказів цього – наявність прецеденту Косово. Інший доказ - нещодавня резолюція Генеральної Асамблеї ООН, яка не визнає референдум у Криму легітимним. За резолюцію проголосували 100 країн. Але 58 держав утрималися під час голосування, 11 країн проголосували проти, а решта просто не брали участь у процедурі ", - говорить пан Кулагін.
З цією точкою зору не погоджується завідувач кафедри міжнародного права Вищої школи економіки Юрій Юмашев: на його думку, дії російського керівництва в Криму суперечать міжнародним нормам.
"Принцип clausula rebus sic stantibus не може бути в даному випадку виправданням денонсації "Харківських угод", оскільки Росія сама порушила міжнародне право, ввівши війська в Крим" , - каже він.
Втім пан Юмашев визнає, що можливі судові розгляди з Росією навряд чи сильно допоможуть Києву.
"Україна могла б звернутися в Міжнародний суд ООН в Гаазі, але зовсім не факт, що Росія погодиться брати участь у процесі. Крім того, навіть якщо процес відбудеться і рішення буде прийнято не на користь Росії, - були такі прецеденти, коли в схожих ситуаціях сторона, яка програла, просто не виконувала цих рішень ", - зауважив експерт.
Привид "газової війни"
Українські аналітики говорять про можливість нової "газової війни" між Москвою і Києвом, якщо Україна виявиться неспроможною задовольнити російські претензії - особливо з урахуванням того, що ціна за поточні поставки вже підвищена майже в півтора рази - з 268,5 до 385,5 доларів за тисячу кубометрів.
Подібне вже сталося на початку 2009 року, коли Росія припинила постачати газ в Україну, а та почала відбирати з транзитних газопроводів паливо, призначене для європейських споживачів.
З приводу того, що може з цього вийти, прогнози різняться.
"Російська сторона явно має намір створити для України максимально складну ситуацію і отримати додатковий привід для втручання. "Газпром" обґрунтовуватиме перед Кремлем необхідність взяти під охорону газові сховища і газопроводи в Україні", - заявив ВВС Україна директор енергетичних програм центру "Номос " Михайло Гончар.
Експерт київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук вважає, що "газової війни" не буде.
"В результаті "газових воєн" в 2006 і 2009 роках більше за всіх втратив "Газпром". Компанія втратила лідерство на європейському ринку. Це місце посіла Норвегія.
Зараз через Україну проходить лише 16% газу, який споживають в ЄС. Перебої з поставками з Росії вже не стануть таким критичними, як раніше. Я впевнений, що "Газпром" наполягатиме перед Кремлем на тому, щоб не використовувати в цій ситуації "газовий кран". Якщо Росія керуватиметься логікою, а не емоціями, то "третьої газової війни" не буде", - впевнений аналітик.
Колишній уповноважений президента України з міжнародних аспектів енергетичної безпеки Богдан Соколовський вважає, що в перспективі єдиний вихід для України полягає у ліквідації газової залежності від Москви.
"Нам треба відмовлятися від російського газу. Ми фактично перебуваємо у стані війни з Росією. Важко собі уявити британців, які в часи Другої світової війни купують танки у Гітлера", - сказав він ВВС Україна.
На думку Михайла Гончара, Київ повинен переходити на придбання газу на європейському спотовому ринку.
"Ключовим моментом є створення реверсного потоку через Словаччину. Є технічна можливість створити потік від 10 до 12 мільярдів кубометрів на рік. Польща і Угорщина можуть додатково дати 5-6 мільярдів. Загалом цих обсягів достатньо, щоб пережити наступну зиму", - каже пан Гончар.