Вітер змін з Москви: як Путін змінив порядок денний протестів на південному сходіСюжет

7 травня президент Росії Володимир Путін після зустрічі з президентом головуючої в ОБСЄ Швейцарії Дідьє Буркхальтером несподівано закликав українських сепаратистів відкласти намічений на 11 травня референдум у Донецькій і Луганській областях. Таким чином, Росія вперше надіслала сепаратистам сигнал непідтримки, а навпаки закликала до стриманості і послаблення. 

 

Зміна риторики 

 

Путін закликав сепаратистів створити необхідні умови для діалогу з українською владою. Цим він не обмежився і навіть назвав вибори президента в Україні «рухом у правильному напрямку». Хоча раніше Росія натякала, що може не визнати результати цього волевиявлення українців. 

 

При цьому російський президент відразу обмовився, що самі по собі вибори нічого не вирішать, якщо всі громадяни України не будуть розуміти, як будуть гарантовані їхні права після проведення цих виборів. Він наголосив, що для українців важливо розуміти, якою буде конституційна реформа після виборів. 

Ось у чому вся справа. Справа не у виборах. Справа в тому, щоб люди на південному сході відчули, що вони не будуть знову кинутими і обдуреними 

 

Крім того, Путін заявив, що Росія відвела свої війська від кордону з Україною, що правда відразу ж встигла спростувати українська влада та НАТО. 

 

План ОБСЄ спрацює? 

 

Зазначимо, що такі заяви російський президент зробив після спілкування з Буркхальтером, який раніше озвучив пропозицію ОБСЄ щодо виходу з української кризи. 

 

"Дорожньою картою" ОБСЄ пропонується припинення вогню, деескалація напруженості, налагодження діалогу між сторонами і проведення виборів.

 

Експерти пов'язують зміну риторики Кремля з рішенням реанімувати діалог з вирішення конфлікту, на їхніх умовах і з розширеними повноваженнями ОБСЄ.

 

Путін дав зрозуміти, що визнання виборів в Україні Росією можливе за умови припинення силового тиску на південний схід України з боку Києва, звільнення проросійських активістів і, головне, гарантії конституційної реформи.

 

Українська відповідь

 

У Києві відразу встигли розкритикувати заяви Путіна, чим зайнявся прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, назвавши їх простим «здриганням повітря».

Але разом з тим, пізніше пішли заяви про готовність влади до діалогу з представниками східних регіонів, але не терористами. 

 

Також, той же Яценюк пізніше заявив про можливість амністії для частини сепаратистів південного сходу, і владою були звільнені кілька раніше заарештованих сепаратистів. 

 

Особливо показовим може бути звільнення «народного губернатора» Донецької області Павла Губарєва, на чому раніше неодноразово наполягала Москва.

 

Міжнародна реакція

 

Захід раніше неодноразово відкрито звинувачував Росію у підтримці сепаратистів на південному сході України і готував введення вже третього рівня санкцій - секторальних, спрямованих проти цілих галузей економіки Росії.

 

Заяви Путіна на Заході віталися, але відразу були названі недостатніми, закликавши російського президента реально сприяти деескалації конфлікту і показати більше кроків для виходу з кризи.

 

А що ж сепаратисти?

 

Глава Центрвиборчкому самопроголошеної "Донецької народної республіки" Роман Лягін відразу поспішив заявити, що дату голосування можна і перенести. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято 8 травня.

 

При цьому самооборона Донбасу поки нібито не готова просто скласти зброю, але до переговорів з Києвом ніби готова.

 

Хоча при цьому самі сепаратисти кажуть, що особливого сенсу в переговорах немає, адже раніше українська влада їх ніколи не чула.

 

Загалом якогось єдиного підходу і думки щодо зміни порядку денного в сепаратистському таборі немає, і вони, схоже, були явно не готові до такої заяви людини, в яку раніше завжди вірили, як у надійний тил і джерело підтримки

 

Мотивація Путіна

 

Політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначив у коментарі Корреспондент.net, що у Володимира Путіна могло бути кілька причин для того, щоб надіти маску миролюбності і миротворчості.

 

Найбільш вірогідною причиною таких дій експерт вважає навіть не тиск санкцій Заходу, які боляче б'ють по російській економіці, а усвідомлення Кремлем того, що план з відторгнення південного сходу, створення там нового державного утворення не працює.

 

На думку Красьова, Путін бачить, що повільно, але українська влада бере контроль над Донецькою і Луганською областями, та його сценарій не проходить.

 

"Вчасно, правильно вийти з політичного конфлікту, не втративши обличчя, - це мистецтво політики, і Путін вміє це робити", - Вадим Карасьов.

 

Політолог припускає, що таким чином Путін намагається змусити українську владу відмовитися від продовження антитерористичної операції, яка потроху приносить плоди, пожертвувавши референдумом.

 

Одночасно російський президент ставить Київ в незручне становище, адже він робить крок назустріч, і продовживши наступ, вже українська влада виглядає агресором.

Також Карасьов допускає, що мотивація Путіна може бути пов'язана зі спробою очиститися від звинувачень Заходу у зв'язку із сепаратистами, якщо ті все таки вирішать проводити референдум, або з підготовкою ґрунту для будівництва відносин з новою українською владою, яка буде обрана на виборах 25 травня.

 

Тим часом Донецька народна республіка продовжує розширювати свій вплив на органи місцевої влади, встановлюючи контроль над новими містами, а активна фаза антитерористичної операції призупинена.