Чимало українців мають бути готові, що найближчим часом держава офіційно накаже піти якщо не на війну, то принаймні до війська.
Чимало українців мають бути готові, що найближчим часом держава офіційно накаже піти якщо не на війну, то принаймні до війська.
Протягом трьох хвиль мобілізації, перша з яких стартувала 20 січня, мають залучити до армії понад 100 тисяч людей. Частина з них, очевидно, відправиться в зону АТО – на місце бійців, які служать з весни минулого року.
За ухиляння від мобілізації український закон передбачає від двох до п'яти років ув'язнення. І вже сьогодні видається, що підстави застосовувати цю статтю у держави таки будуть.
Розмови про те, як не потрапити до війська, поки що точаться в основному на кухнях. Мало хто з чоловіків готовий говорити про це з журналістами, навіть на умовах повної анонімності. Про ставлення до мобілізації не завжди коректно питати навіть у друзів. Це можуть оцінити як втручання в особисту сферу, щось на зразок намагань вивідати діагноз чи зарплату.
Саме тому наступний випадок такий особливий.
Відеозвернення
"Мені простіше від двох до п'яти років відсидіти в тюрмі, ніж я буду йти зараз на громадянську війну, вбивати чи сприяти вбивству своїх співвітчизників, які живуть на Сході. Навіть якщо вони по-інакшому думають і вважають, що київська влада не гідна, щоб їй підкорятися", - каже у своєму 13-хвилинному відеозверненні Руслан Коцаба, який називає себе незалежним журналістом.
Його відеоролик, розміщений на YouTube, викликав хвилі як обурення, так і захвату в соціальних мережах. Перцю додає той факт, що автор відео – житель традиційного і патріотичного Івано-Франківська. Він співпрацює з різними виданнями і неодноразово їздив у зону АТО як репортер. Востаннє був у гарячих точках перед новим роком – у Попасній і Лисичанську.
В емоційному і дещо спонтанному відеозаписі пан Коцаба заявляє, що людей не можна вбивати тільки через те, що вони хочуть жити окремо. Він також запевняє, що на Донбасі "майже немає" російських регулярних військ. У коментарі ВВС Україна він пояснив, що, на його думку, там воюють переважно так звані "ополченці", найманці і російські спецназівці, які офіційно перебувають у відпустці. А регулярні війська, каже журналіст, заходять в Україну тимчасово і зазвичай обстрілюють українські позиції з російської території.
"Я відмовляюся від мобілізації і всіх адекватних людей закликаю відмовитися від мобілізації. Бо це пекло, цей жах треба зупинити", - каже на відео журналіст, критикуючи верхівку української влади і банкірів з олігархами за відсутність структурних змін у країні.
Місцевий активіст, побачивши в інтернеті таку заяву пана Коцаби, написав скаргу в івано-франківське управління СБУ, звинувативши журналіста в державній зраді. У самому СБУ пообіцяли, що вивчать це питання.
"Я сказав те, що я думав, і не відмовлюся від того, що я сказав", - розповів він ВВС Україна, додавши що усвідомлює провокативність свого вчинку. Каже, що хотів винести тему про відмову від мобілізації за межі кухонь і приватних бесід.
Журналіст також розповів, що погодиться на мобілізацію, якщо в Україні оголосять воєнний стан: "Я першим піду. Але має бути артикульовано, хто в нас ворог, розірвано дипломатичні стосунки (з Росією – Ред.), і має хоча би призупинитися виробництво "вафельних трубочок з молочною помадкою" на двох нових технологічних лініях фабрики "Рошен" у Липецьку".
"Де тут патріотизм?"
Відсутність в Україні воєнного стану – одна з причин, яка може хоча б якось зіграти на руку відмовникам, пишуть сайти юридичних консультацій. Шукати допомогу на таких сайтах змушені ті, хто хоче уникнути мобілізації, але й не бажає підпадати під статтю, яка погрожує їм тюрмою.
Один з таких сайтів наводить зразок заяви, яку пропонують подавати до військкомату у відповідь на мобілізаційну повістку.
"Попереджаю Вас, пане Військовий комісар, про адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб, винних у посадових злочинах, які привели до значних збитків та загибелі або каліцтва людей", - сказано в заяві.
"Писати його (заяву – Ред.) краще українською мовою", - додають автори документу, текст якого, судячи з помилок, було перекладено з російської онлайн-перекладачем.
Більш законні підстави уникнути мобілізації – це релігійні переконання або проблеми з психічним чи фізичним здоров'ям, пишуть юристи, які вже почали отримувати такі запити.
Серед їхніх потенційних клієнтів і 27-річний киянин, який просив не називати його імені.
"Навіть якби мені прийшла повістка, я будь-яким чином намагався б уникнути служби", - розповів він ВВС Україна телефоном.
Чоловік розказав про батька, який воював в Афганістані і життя з яким далося йому нелегко. "Я прожив з ним все життя і бачу, як на нього вплинула війна. І бачу, як це вплинуло на його знайомих", - каже він.
Своє небажання йти до війська пояснює ідеологічними причинами і не погоджується з позицією Києва у донбаському конфлікті.
"Моя думка, що історично донецький регіон не дуже-то й український насправді, - каже він. - І зараз, якщо Україна об'єдналася під єдиною ідеєю, то вони під цю ідею не підпадають за своєю суттю, вони ніколи в цій ідеї не були залучені, і тому вони її не підтримують, що абсолютно логічно".
"Я не бачу сенсу іти їх убивати за те, що вони думають по-іншому", - додає чоловік.
Він впевнений, що Києву залишається лише визнати незалежність підконтрольних бойовикам територій і охороняти кордон з ними.
На запитання про те, що багатьом така позиція видасться непатріотичною, киянин відповідає: "А в чому тут патріотизм? Іти вбивати людей через те, що в них запаморочені голови? Я не хочу іти і змушувати їх жити так, як я хочу, і вірити в те, у що я вірю, і думати так, як думаю я. Це їхня справа". І додає, що у нього є інші способи бути патріотом, приміром, чесно платити податки.
"Отара баранів"
Леонід і Роман - кияни, яким за 30, – мають іншу думку і готуються до війни. Останні кілька місяців вони відвідують курси військової підготовки "Київський легіон". Друзі не вірять, що ті здорові чоловіки, які планують уникнути мобілізації і говорять про інші шляхи патріотизму, на практиці будуть чимось корисними країні у випадку війни.
"Я ставлюся до них погано", - каже Леонід, попиваючи каву у кав'ярні, і замовкає. Додати йому нічого.
З армійського досвіду в Леоніда лише військова кафедра у виші. Каже, що морально готовий до повістки.
Його товариш Роман розповідає, що відчуває до "відмовників" жалість, але засуджувати не береться: "Це все дуже індивідуально. Змушувати – це неправильно". Трохи згодом визнає, що сам не готовий піти на війну просто сьогодні, але планує податися добровольцем, якщо Росія почне широкий наступ на Україну або якщо буде загальна мобілізація.
На курсах, куди ходять друзі, готують потенційних бійців для загонів територіальної самооборони.
Навчання безкоштовне, поділене на теорію і практику. Вивчають медицину, групову й індивідуальну тактику, поводження зі зброєю. Однак, щоб навчитися стріляти, кажуть чоловіки, потрібні інші курси – платні. Розповідають, що один патрон до АКМ коштує 15-20 грн.
"600 гривень за три секунди черги: тр-р-р-р-р", - сміється Леонід, "стріляючи" пальцями в бік порожнього залу.
Обоє друзів кажуть, що армійські навчання мають бути обов’язковими не лише у воєнний, а і в мирний час.
"Я дивлюся на цих чоловіків в ресторанах або за кермом дорогих автомобілів і розумію, що це отара баранів, - не стримує себе Роман. - Вони не вміють тримати зброї і під час війни не зможуть зробити найелементарніших речей. А раптом щось трапляється? Ти не можеш врятувати ані себе, ані сім'ю, можеш лише розповідати, що ти добрий і хороший".
"Баласт"
Держава має дотримуватися закону з тими, хто відмовляється від мобілізації, але при цьому слід робити ставку на тих, хто сам хоче воювати, каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.
За його словами, добровольчий порив людей, готових з власного бажання брати участь в АТО, ще далеко не вичерпаний. Під час мобілізації, каже він, державі варто передусім співпрацювати з патріотичними громадськими організаціями, які проводять військову підготовку, і шукати нові сили серед таких людей, як Роман і Леонід.
"Якщо цього не вистачатиме, тоді, на мою думку, можна залучити військкомати", - каже експерт і додає, що призивати нині потрібно тих, хто має не просто відмітку про спеціальність, а справжній військовий досвід.
На практиці, скоріш за все, буде так, що призиватимуть і добровольців, і в примусовому порядку, визнає пан Сунгуровський.
Експерт також підтримує ідею депутата парламенту Семена Семенченка про запровадження офіційної плати для тих, хто хоче законно уникнути війська. І додає, що для такого рішення потрібен громадський консенсус.
"Коли людей, які не хочуть служити, призивають в армію, вони просто виявляються баластом, який відволікає на себе матеріальні ресурси і знижує боєздатність підрозділів, в які вони потрапляють", - каже Микола Сунгуровський.
Джерело: ВВС Україна