Репортаж кореспондента ВВС Тома Барріджа з Донбасу.
З початком крихкого перемир'я звуки звичайного життя знову можна почути в Донецьку - репортаж кореспондента ВВС Тома Барріджа з Донбасу.
Незважаючи на окремі постріли, на лінії фронту на Сході Україні співають птахи.
Але настрої людей вже загартовані місяцями конфлікту, й мало хто вірить, що війна скінчилася.
Поруч з іржавим обгорілим автобусом, обвугленими деревами та кількома кинутими гаражам вириті траншеї, в які проросійські бійці заривалися протягом останніх чотирьох місяців.
Їхні позиції розташовані недалеко від залишків Донецького аеропорту, у 20 хвилинах їзди від бульвару Пушкіна в центрі Донецька, де прогулюються пари та граються діти у сонячних променях весни.
Проросійські бійці помістили фото радянського лідера Сталіна на своїй машині
На лінії фронту Володимир - високий бородатий солдат - жартує з друзями в машині, багажник якої переповнений гранатами. До заднього вікна червоної автівки приклеєно постер з зображенням Сталіна.
"Якщо в тебе немає почуття гумору, ти тут будеш нудьгувати", - каже Володимир.
"Ти боїшся загинути на війні?".
"Лише ідіоти не бояться", - відповідає він.
Але навряд чи нудьгувати доведеться довго. Володимир, як і майже всі, кого можна тут зустріти, не вірить, що крихке перемир'я, укладене минулого місяця в Мінську, буде дотримане.
Згода щодо цього спостерігається і на базарі в Дебальцевому - місті, яке проросійські сили відбили в української армії через кілька днів після очікуваного початку перемир'я.
"Ми бачили пекло та жах у Дебальцевому", - каже Галина Іванівна.
Її простий будинок на краю міста не дуже постраждав, хоча навколо нього йшли бої.
Лише кілька вікон у ньому вибито. Біля вхідних дверей лежать гострі як лезо осколки від шрапнелі.
У багатьох інших будинках на цій вулиці зруйновані дахи чи стіни, сусідів не видно.
Точна кількість людей, які загинули під час боїв у Дебальцевому та поруч з ним, невідома.
Багато людей вже давно поїхали до Росії чи інших регіонів України.
Більшість молоді в таких районах, як Дебальцеве, виїхала, й не відомо, скільки молодих людей повернеться, якщо настане мир.
Вулиці Дебальцевого після місяців обстрілів
Залишилися переважно літні люди з консервативними поглядами.
Протягом місяців важких обстрілів населені пункти сходу України відчули на собі руйнівну силу війни, а настрої людей стали жорсткими.
Галина Іванівна говорить про українську армію як про "фашистів" та "окупантів".
Зараз вона хоче жити у незалежній "Новоросії", "Новій Росії".
Пенсіонери, яких ми зустрічаємо у Донецькій філармонії на російській опері, розповіли нам, що їх товариші поїхали на Схід, а не на Захід.
"Ми хочемо свободи від України", - каже Людмила, колишня вчителька англійської мові у місцевому університеті.
"Хочемо бути ближче до Росії, а не до Європи", - додає жінка.
В Донецьку триває ремонт пошкодженої військової техніки
Відданість Росії у самопроголошеній "республіці", яка постала в Донецьку, очевидна. На місцевій адміністрації більше російських прапорів, ніж червоно-синьо-чорних стягів невизнаної "республіки".
На контрольованому бунтівниками Сході телебачення показує російські канали, а українські новини й суспільно-політичні телеканали переважно відключені.
Пропагандистська війна та постійний обмін заявами і запереченнями між Росією та Україною робить погляди людей все більш затятими, а можливість тривалого миру - менш імовірною.
Тим часом чути звуки ударів по металу, які доносяться з величезного заводу в Донецьку, де проросійські механіки ремонтують артилерію, танки та інший військовий транспорт ще радянського виробництва.
Вони кажуть, що ці військові машини були захоплені в української армії під час недавніх боїв.
Знімаючи велику шину бронетранспортера, механік Павло висловлює сподівання, що ці "трофейні машини" знову використають в бою.
Джерело: ВВС Україна