Втеча Клюєва. У чому звинувачують депутата і де його шукати Сюжет

Народний депутат Сергій Клюєв, не домігшись збереження недоторканності, втік з країни.

Минулого тижня Верховна Рада за запитом Генеральної прокуратури позбавила депутатської недоторканності двох народних обранців.

Не пощастило братові колишнього голови Адміністрації Віктора Януковича Андрія Клюєва, екс-регіоналу Сергію Клюєву та екс-комбату «Айдара» Сергію Мельничуку.

Верховна Рада дуже довго розглядала зняття недоторканності з депутатів, а найактивніше намагався її зберегти Клюєв.

Після втрати недоторканності обидва нардепи не з'явилися на допит в Генпрокуратуру, а Клюєв уже оголошений у розшук.

Корреспондент.net зібрав всю інформацію про митарства екс-регіонала.

У чому звинувачують

Сергій Клюєв крім брата - видного регіонала, за часів попередньої влади був відомий тим, що саме його компанія володіла землею і об'єктами нерухомості в Межигір'ї - сумно відомої резиденції Віктора Януковича-втікача.

Після зміни влади Андрій Клюєв втік разом з усією владною верхівкою, а брат залишився в Україні і навіть виграв вибори на своєму окрузі у Донецькій області, знову потрапивши в парламент.

Генеральна прокуратура підозрює братів Клюєвих в тому, що вони шляхом афери прибрали до рук ВАТ "Завод напівпровідників" і добилися обслуговування його кредиту за рахунок бюджетних коштів, які повинні були направлятися дітям та інвалідам.

У 2007 році брати Клюєви через підконтрольні фірми вирішили взяти участь у приватизації 74,99% акцій даного заводу, але не мали на це права, оскільки їхні фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.

Таку пам'ятку роздавали депутатам у Раді перед голосуванням за позбавлення Клюєва недоторканності.

Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використовувати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало грошей. Для цього підійшло кіровоградське ТОВ "Силікон". На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником "Силікону" Г.І. Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій "Заводу напівпровідників" за умови подальшого розділу їх навпіл між Клюєвими і "Силіконом". Коган погодився.

Потім Клюєви переконали власника кіровоградського підприємства в необхідності укладення додаткових угод зі своїми фірмами, в результаті яких "Силікон" потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом.

Пізніше Клюєви через свою австрійську компанію "Актів Солар Холдинг ГмбХ" заволоділи акціями "Заводу напівпровідників".

Після цього Клюєви, будучи депутатами Ради, домоглися від "Укрексімбанку" виділення 200 мільйонів євро кредитів на розвиток "Заводу напівпровідників" і створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва полікристалічного кремнію.

Тим часом Андрій Клюєв в березні 2010 року став першим віце-прем'єром, отримавши значні важелі впливу. На цій посаді восени він домігся виділення Державним агентством інвестицій і розвитку 200 млн гривень "Заводу напівпровідників" для погашення відсотків за вищевказаним кредитом.

Оскільки цих грошей у Держагентства не було, Клюєв домігся перерозподілу видатків держбюджету за рахунок коштів із захищених статей бюджету, призначених спочатку для субвенцій місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової допомоги дітям.

Клюєв все заперечує, Рада - зволікає

Сам нардеп всі звинувачення проти нього називав абсурдними, недоведеними. Подання Генеральної прокуратури, на його думку, є політичним тиском на опозицію.

У парламенті прийняття рішення про зняття недоторканності з Клюєва застопорилося в регламентному комітеті.

І це при тому, що 8, з 10 членів комітету - представляють коаліцію

Варто зазначити, що в регламентному комітету досі немає голови, що є повним абсурдом. Формально керує найважливішим комітетом перший заступник - Павло Пинзеник з «Народного Фронту», який всіляко намагався допомогти Клюєву уникнути покарання.

Нардеп Сергій Лещенко пояснив таку ситуацію тим, що Пинзеник - колишній помічник і креатура Миколи Мартиненка, а Мартиненко з Клюєвим давні бізнес-партнери.

У підсумку комітет спочатку визнав недостатнім обґрунтування Генпрокуратури в необхідності зняття недоторканності з Клюєва, і лише після втручання ради коаліції, спікера Володимира Гройсмана і під тиском голів фракцій коаліції виніс необхідне рішення.

Радикальна партія заявляла, що Клюєв пропонував її фракції 50 мільйонів доларів за саботаж зняття з нього недоторканності.

Юрій Луценко зізнався, що Клюєв намагався домовитися не позбавляти його депутатства і з його фракцією.

У регламентному комітеті найбільше екс-регіонала підтримували крім Пинзеника, і депутата від «Опозиційного блоку» Михайла Піпієва, Олег Купрієнко з фракції Радикальної партії і Павло Кишкар із «Самопомочі».

Клюєв привів на засідання комітету навіть кілька адвокатів, але все це йому не допомогло.

«Сьогодні ви стали свідками кричущого порушення конституційних принципів. Це політична розправа над політичними опонентами. Інакше це уявити не можна. На вашій совісті суд над невинною людиною», - заявляв сам нардеп, але ні лояльність окремих депутатів, ні юридичні радники, ані проникливі промови йому не допомогли.

3 червня Рада позбавила недоторканності Клюєва та Мельничука.

Втеча

На наступний день, 4 червня, Клюєв був викликаний до Генпрокуратури, де йому мали вручити повідомлення про підозру.

Вже після обіду 3 червня Клюєв намагався вилетіти до Відня, але його не випустили прикордонники в аеропорту «Бориспіль».

«Клюєв збирався до Відня, де зосереджені всі його активи і де розташований його будинок. За моєю інформацією, Клюєв хотів втекти із завтрашнього допиту, куди він запрошений для офіційного звинувачення. Слідчий Генпрокуратури збирається в четвер оголосити йому підозру. І відразу ж клопотати про запобіжний захід. Наскільки я знаю, вирішили вибрати заставу", - повідомив Сергій Лещенко.

На допит 4 червня він так і не з'явився, а 8 червня на сайті МВС з'явилося оголошення про розшук Клюєва, яке, як зазначено на сайті міліції, здійснюється за запитом СБУ.

При цьому в Службі безпеки заявили, що не оголошували в розшук Клюєва.

Зокрема, керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк зазначив, що "Головним слідчим управлінням СБУ поки не розслідується кримінальне провадження стосовно Клюєва С.П., тому й не оголошувався його розшук слідчими СБ України".

За інформацією ж депутата Сергія Лещенка, слідчий ГПУ виніс постанову про розшук Клюєва і дав доручення СБУ, яке повинно було організувати подальший процес.

За словами Лещенка, "у понеділок адвокати Клюєва вийшли на зв'язок і сказали, що їхній клієнт не втік, а на лікарняному - і в понеділок він дійде до Генпрокуратури з довідкою про свою хворобу, яка звалила депутата в четвер".

Але на допит Клюєв знову так і не з'явився, правоохоронні органи не мають інформації про його місцеперебування.

А тим часом деякі джерела повідомляють, що депутат утік до Донецька, підконтрольного сепаратистам.

А в Україні вже тим часом починають шукати винних у втечі депутата.